Всесвітня Рада церков (ВРЦ)

Політологічний словник

Всесвітня Рада церков (ВРЦ) – одна з найбільш представницьких і впливових міжхристиянських організацій, керівний центр сучасного екуменічного руху, учасниками якого є протестантські, православні і нехалкідонські (монофізитські) церкви та об’єднання. ВРЦ утворена в 1948 р. в Амстердамі (Голландія) на І асамблеї на базі трьох протестантських рухів: “Віра і порядок”, “Життя і діяльність”, “Міжнародна місіонерська рада”. Тоді її організатори створенням ВРЦ намагалися подолати наявні догматичні

і канонічні розходження між церквами, активізувати їх спільну діяльність. Однак це завдання практично не вирішене через віросповідні розбіжності. До ВРЦ не входить Ватикан, хоча й підтримує з нею контакти на рівні спостерігачів і здійснює спільні заходи з окремими її установами. Штаб-квартира ВРЦ розташована у Женеві (Швейцарія). Очолює ВРЦ Генеральна асамблея представників церков. На ній вона обирається і їй же підзвітна у своїй діяльності. Документи, рішення ВРЦ мають рекомендаційний характер, а церкви,
що входять до неї, зберігають свої організаційні і культурні відмінності. На асамблеях ВРЦ окрім церковних, богословських питань обговорюються й інші питання суспільно-політичного характеру.

Даниленко В. И. Современный политологический словарь. – М., 2000; Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К., 1997.

М. Головатий




Всесвітня Рада церков (ВРЦ)