Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ

8.6 Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу

Правобережний Лісостеп України відрізняється від лівобережного більшою вологістю повітря, що у свою чергу, поряд з родючими сірими лісовими суглинистими грунтами, забезпечує оптимальні лісорослинні умови для багатьох листяних порід, що зростають у дібровах. Голов­ними породами у насадженнях даного регіону є дуб звичайний

та ясен звичайний, проте в окремих місцях можуть бути бук лісовий та явір.

При сумісному зростанні дуба і ясена потрібно враховувати не тільки взаємодію цих двох головних порід, а і їх взаємодію з грабом. Вивченню біології та екології граба, починаючи з 1956 р., присвятив 30 років В. С. Наконечний. За його даними (1960,1968), граб входить до складу насаджень у дібровах правобережного Лісостепу на 70% території цього регіону.

Поступаючись у тіньовитривалості тільки ялиці, буку та ялині, граб оселяється у дібровах, утворюючи другий, а іноді і третій деревний ярус. До грунтів він досить вимогливий, хоча виносить

сухість грунту і тимчасове затоплення, але не виносить континентального клімату. Саме тому природний ареал граба не переходить до лівобережного Лісостепу. У той же час у межах свого ареалу він стійкий до низьких температур. Грабу притаманна висока природна поновлювальна здат­ність як насіннєвим, так і порослевим шляхом. На суцільних вирубках його самосів може нараховувати сотні тисяч, навіть мільйони екзем­плярів на 1 гектарі.

Взаємодія граба з дубом і ясенем складається по-різному залежно від віку насадження та походження грабового поновлення. Так, у одновікових молодняках граб пригнічує дуб і ясен до 10-15-річного віку, оскільки він активніше росте у висоту. Пізніше граб починає відставати у рості, а з 30-35 років – переходить до другого ярусу. У насадженнях, де граб молодший за дуб і ясен, він постійно знаходиться у нижній частині пологу, позитивно впливаючи на формування стовбурів головних порід, очищення їх від сучків. Порослевого походження граб – досить небезпечний для дуба і ясена до 20-25-річного віку. Після 25 років він поступово займає місце у другому ярусі.

Зайнявши свою екологічну нішу, граб позитивно впливає на ріст дуба і ясена, не тільки формуючи у них стрункі, повнодеревні стовбури, але і збільшуючи щорічний опад на 12-15% та прискорюючи його розкладання. Лісова підстилка при участі граба становиться більш пухкою, що прискорює її розкладання, та посилює інтенсивність біокругообігу поживних речовин. Домішок граба впливає на грунт, дещо підвищуючи кислотність грунтового розчину. Збільшується величина гідролітичної кислотності. Все це підвищує рухомість елементів живлення порівняно з грунтами під чистими дубняками. Особливо важливі ці процеси на чорноземних грунтах, які без певної стадії вилуговування менше підходять для дуба.

При формуванні рубками догляду складних насаджень у грабових дібровах потрібно забезпечити у пристигаючому віці участь дуба у складі першого ярусу на 70-80%, ясена – 20-30%, а другий ярус із граба повинен мати повноту на рівні 0,3. Такі насадження створюються після суцільно-лісосічних рубок садінням сіянців дуба рядами через 6-8 м і використанні природного поновлення ясена, граба, інших їх супутників. Відстань 4 м між рядами культур не забезпечує з віком нормальний розвиток крон у дуба і ясена, тому таке розміщення слід вважати недоцільним. До того ж доведеться при рубках догляду вирубувати значну кількість дерев дуба і ясена.

При догляді за насадженнями в умовах грабових дібров потрібно застосовувати рубки зі значними ступенями зрідження деревостану. В. С. Наконечний (1968) вважає за доцільне при освітленнях вибирати 50-75% запасу, особливо якщо граб – порослевого походження. При повторних прийомах рубки частка вибірки запасу повинна бути меншою на 15-20%. Освітлення доцільно проводити коридорним способом із застосуванням кущорізів. При прочистках доцільно вибирати 25-35% запасу, причому вже на цій стадії формування насадження потрібно вирубувати і частину дерев головних порід – найбільш відсталі у рості та дерева типу “вовк”. При повторних прочистках потрібно вибирати дерева переважно з нижньої частини пологу. При проріджуваннях вибираються дерева з дефектами стовбура і поступово формується другий ярус із граба. Після 40 років у першому ярусі повинні залишитися кращі дерева дуба і ясена у кількості, яка забезпечить розвиток широких крон і відповідний приріст їх у товщину протягом терміну проведення прохідних рубок. Догляд потрібно проводити за обома ярусами дере­востану.

Не дивлячись на значні зусилля лісоводів, у дібровах правобе­режного Лісостепу зростають на значних площах чисті грабові наса­дження. їх поступово потрібно замінити на більш продуктивні і цінні дубово-ясенево-грабові. Цей процес здійснюється після проведення головних рубок. Щоб спростити підготовку грунту під лісові культури, кафедрою лісівництва Національного аграрного університету разом із Вінницькою лісовою дослідною станцією був запропонований оригінальний спосіб прохідних рубок (B. C. Наконечний, В. Є. Свириденко, О. М. Орлов, 1992). Суть даного способу зводиться до проведення прохідної рубки коридорним способом з розміщенням триметрових коридорів через 8-10 м. У коридорах деревостан вирубується повністю. Через 10-15 років грабові пеньки практично згнивають і легко корчуються. Після головної рубки коридори становляться трасами для підготовки грунту та механізованого садіння сіянців. У такий спосіб здійснюється поновлення вирубок частковим створенням лісових культур і садінням сіянців дуба.

Після головної рубки високоповнотних деревостанів з дубом, ясе­нем у першому і грабом у другому ярусі готувати грунт під культури недоцільно, оскільки у такому стані лісовий грунт має кращі водно-фі­зичні властивості, досить тільки намітити ряди культур і висаджувати сіянці у непідготовлений грунт.

В окремих випадках, у свіжих грабових дібровах можливо ство­рювати і двоярусні насадження із ясена у першому і граба – у другому ярусі. За відсутності якісної насіннєвої бази дуба і низьких врожаїв жолудів такий варіант залісення суцільних вирубок, особливо за відсутності задерніння, цілком оправданий.

У правобережному Лісостепу можливе вирощування високопродук­тивних насаджень із головною породою буком. Складність створення такого насадження полягає у відсутності садивного матеріалу, бо бук у цьому регіоні плодоносить не часто і зібрати насіння важко.

Крім явора, головною породою може виступати горіх чорний. Досвід вирощування цієї цінної породи мають окремі лісництва, його потрібно плідно використовувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу - Довідник з природознавства


Взаємодія головних і супутніх порід у дібровах правобережного Лісостепу