Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 8. ВЗАЄМОДІЯ ДЕРЕВНИХ ПОРІД У ЛІСОВИХ НАСАДЖЕННЯХ

8.8 Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України

Відношення дуба і ясеня до кліматичних умов практично однакове, про що свідчать їх ареали. І все ж таки взаємодія цих порід між собою і з іншими деревними породами в умовах південного Лісостепу, байрачного Степу, де переважають звичайні чорноземи, а також у південного Степу має специфіку. Якщо у правобережному Степу ще відчутний вплив

середземноморського клімату і може зростати у лісах граб, то в лівобережному Степу такий вплив відсутній.

За Б. Ф. Остапенком (2000), в умовах сухого помірно-теплого клімату у Придністровському секторі мають місце наступні типи лісу: сухі грабові та сухі гирницеві діброви. У Придонецькому секторі (південний лівобережний Лісостеп на переході до Степу): сухі чорнокленова та пакленово-ясенева діброви. У пристеповому секторі: сухі чорнокленова судіброва та діброва, суха берестово-пакленова діброва, суха

пакленово-ясенева діброва.

У південному Лісостепу та Степу України помітно зростає у наса­дженнях роль кущів. Дефіцит вологи у грунті потребує для успішного росту насаджень заходів грунтозахисного характеру, які б протидіяли проникненню під полог злакової степової рослинності. Збільшення частки кущів у насадженнях якраз і перешкоджає задернінню грунту, зменшує конкуренцію злаків у відношеннях із деревною рослинністю.

В умовах Степу ясен сильніше, ніж дуб, реагує на збільшення посушливості клімату, оскільки він вибагливіший до вологості. У ра­йонах з більшою континентальністю клімату (у східній частині ліво­бережного Лісостепу і Степу) ясен помітно втрачає позиції, порівняно з дубом, тому їх взаємодія складається на користь дуба, хоча у моло­дому віці ясен може пригнічувати дуб. У байрачному Степу ясен стає другорядною породою навіть у свіжих умовах. В умовах безлісного та південного Степу ясен витрачає господарчу цінність і вводити його в культури недоцільно.

На Лівобережжі, у південному Лісостепу і Степу, де граб зростати не може, у дубово-ясеневі насадження доцільно вводити клен польовий (паклен). Він добре себе почуває у другому ярусі деревостану.

У південних районах України особлива роль супутніх порід і кущів полягає не тільки у формуванні повнодеревних стовбурів дерев головних порід, забезпеченні очищення стовбурів від сучків, захисній дії щодо проникнення злакової рослинності, а і в тому, що вони при правильному підборі помітно впливають на фізико – хімічні властивості грунту. Це, у свою чергу, активізує ріст головних порід через поліпшення їх живлення. Вже йшлося, що дуб живиться за допомогою мікоризи, а для останньої потрібно мати слабо кисле середовище. На півдні України, де переважають чорноземні грунти, реакція грунтового розчину нейтральна або слаболужна. Для поліпшення лісорослинних умов у даному випадку потрібно, щоб разом із дубом у насадженні були інші породи-підкислювачі, опад яких сприяє підвищенню кислотності грунтового розчину. На Правобережжі це – граб, клен звичайний, а на Лівобережжі – клен звичайний, клен польовий, а із кущів – скумпія. Ясен, бузина чорна, акація жовта, ліщина, бруслини європейська та бородавчаста, глід – сприяють нейтралізації кислотності, бо мають рН 7,0, тому у даних умовах їх вводити у насадження недоцільно.

При лісовирощуванні в умовах Степу також доцільно підібрати супутні породи і кущі, які б мали низьку транспіраційну здатність. Перевагу мають клен татарський та жимолость татарська, які удвічі менше транспірують вологи, ніж акація жовта. До того ж остання погано затінює поверхню грунту, бо влітку часто скидає листя. В умовах Степу недоцільно також вводити у насадження липу, яка поступається кленам у посухостійкості.




Взаємодія головних і супутніх порід в умовах Степу України