ВЗАЄМОДІЇ В МЕГАСВІТІ

Розділ 1. ПОЧИНАЄМО ВИВЧЕННЯ ФІЗИКИ

§4. МАКРОСВІТ, МЕГАСВІТ І МІКРОСВІТ. ВЗАЄМОДІЇ ТА СИЛИ

3. ВЗАЄМОДІЇ В МЕГАСВІТІ

Одного дня – це було 1666 року – падіння звичайного яблука навело на роздуми юного Ісака Ньютона:

– Може, сила тяжіння, що діє з боку Землі на яблуко, має ту саму фізичну природу, що й сила, яка “примушує” Місяць рухатися навколо Землі? А може, ту саму природу мають і сили, що “утримують” планети на своїх орбітах навколо Сонця?

Це припущення, якби воно було правильним, давало чудову можливість зрозуміти

будову Всесвіту! Щоб перевірити його, Ньютон створив навіть нові розділи математики – диференціальне та інтегральне числення.

Розрахунки підтвердили припущення вченого. Так було відкрито закон всесвітнього тяжіння. А “яблуко Ньютона” назавжди стало символом геніальної здогадки.

Сили всесвітнього тяжіння є найважливішими силами в мегасвіті. Вони “керують” рухом планет, зір і навіть галактик, а також “запалюють” зорі, стискаючи величезні маси речовини. При цьому температура

всередині підвищується до десятків мільйонів градусів, коли “вступають у гру” ядерні сили, про які ми згодом розповімо.

На початку 20-го століття Альберт Ейнштейн припустив, що сили тяжіння є проявом викривлення простору поблизу масивних тіл. Теорія Ейнштейна дістала назву “загальної теорії відносності”. Її висновки було підтверджено астрономічними спостереженнями. Виходячи з цієї теорії, фізик Джордж Гамов, який народився в Україні, зміг розгадати загадку походження Всесвіту (див. § 7. Видатні вчені – наші співвітчизники).

 ВЗАЄМОДІЇ В МЕГАСВІТІ

Речовина не розпадається на окремі частинки завдяки електричній взаємодії: притягання різнойменних зарядів утримує електрони поблизу атомних ядер, з’єднує атоми в молекули, а молекули – у речовину.

Щоб ви змогли уявити “могутність” цих сил, наведемо такий приклад. Якби з однієї столової ложки води можна було “перенести” в другу столову ложку води лише одну мільйонну частку електронів, то ці дві ложки води, перебуваючи на відстані одного метра, притягувалися б із силою, що приблизно дорівнює вазі навантаженого товарного потяга довжиною від Києва до Харкова! Ось які колосальні сили приховано під гладдю води в одній столовій ложці.

Але навіть ці сили дуже малі порівняно з ядерними силами, що утримують разом частинки, з яких складається атомне ядро. Ядерні сили більші від електричних приблизно в сто разів! Саме дія ядерних сил підтримує “горіння” зір, зокрема й нашого Сонця. Як свідчать спостереження й розрахунки, Сонце світить уже близько п’яти мільярдів років. І світитиме ще принаймні стільки ж!

У старших класах ви дізнаєтесь, як учені “змусили” працювати ядерні сили й на Землі.




ВЗАЄМОДІЇ В МЕГАСВІТІ