ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Тема 4. ОРГАНІЗМИ І СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ

& 45. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Ви дізнаєтеся про найважливіші компоненти, які входять до складу екосистеми, а також про те, що таке трофічна структура екосистеми та про те, як взаємодіють організми в угрупованнях.

– Які екосистеми є найуразливішими?

Як ви дізналися я попереднього параграфа, жодна екосистема не може існувати за відсутності хоча б однієї ланки в ланцюгу живлення. Такою ланкою є живий організм, що виконує роль

продуцента, консумента аборедуцента. Звичайно найуразливішою є екосистема, існування якої підтримує якась одна група організмів. Наприклад, якщо під впливом забруднення або якихось інших чинників гинуть коралові поліпи, то це може призвести до загибелі всієї екосистеми коралового рифу (мал. 261).

Проте до складу будь-якої екосистеми, окрім живих організмів, входять також:

1) неорганічні речовини (вуглець, азот, вуглекислий газ, кисень, вода та ін.), які здійснюють кругообіг в екосистемі;

2) органічні сполуки (білки, вуглеводи, жири, гумусові речовини і т. д.), які утворюються продуцентами завдяки сонячній

енергії з неорганічних речовин, проходять по ланцюгах живлення, забезпечуючи потік енергії та кругообіг речовин, і розкладаються редуцентами до простих органічних та неорганічних речовин:

3) середовище існування (наземно-повітряне, водне, грунтове), якому притаманний певний клімат та інші фізичні чинники.

Одна із загальних рис будь-якої екосистеми (наземної, прісноводної, морської або штучної (сільськогосподарської)) – це взаємодія двох її основних компонентів: автотрофних організмів (зелених рослин та деяких бактерій), які використовують світлову енергію та неорганічні речовини, і гетеротрофних організмів (тварин, грибів та деяких бактерій), які використовують (розкладають і перебудовують) складні органічні речовини, утворені зеленими рослинами.

Відповідно і спеціалізація живих організмів як виробників або споживачів складних органічних речовин створюй в екосистемах певну структуру, яка називається трофічною структурою (від грецького “трофе” – жартування). Ця структура складається з кількох трофічних рівнів, які займають продуценти і консументи.

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Мал. 261. Нафтова платформа на узбережжі Мексики і кораловий риф неподалік від неї

Цікаво знати

Окремого трофічного рівня для редуцентів не виділяють і їх не відображають у трофічній структурі. Як можна бачити зі схеми ланцюга живлення (мал. 260, с. 229) редуценти містяться у всіх ланках, окрім першої. Редуценти не можуть знаходитись у першій ланці ланцюга живлення тому, що вони живляться органічними речовинами і не здатні до ви користання сонячної енергії з в процесі живлення (процесу фотосинтезу).

Наприклад, у наземних екосистемах зелені рослини займають перший трофічний рівень (рівень продуцентів), рослиноїдні тварини знаходяться на другому рівні (рівень консументів першого порядку). хижаками, що полюють на травоїдних (хижаки першого порядку), займають третій рівень (рівень консументів другого порядку), а хижаки другого порядку, які полюють на хижаків першого порядку, знаходяться на четвертому рівні (рівень консументів третього порядку).

Отже, трофічний рівень об’єднує організми, які в процесі живлення або безпосередньо використовують енергію Сонця (рівень продуцентів)

Або отримують сонячну енергію, що перетворена в хімічну енергію органічних сполук, з їжею через однакову кількість ланок ланцюга живлення. Тобто знаходяться у ланцюзі живлення на однаковій відстані від продуцентів.

Суттєвим є також те, що частіша енергії, а отже, й речовин, від розкладання яких вона отримана, втрачається живими організмами у вигляді тепла. Тому кількість живих організмів на нижчому трофічному рівні повинна бути більшою, ніж на вищому.

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Мал. 262. Схема екологічної піраміди наземної екосистеми

Якщо згадати приклад з наземною екосистемою, то вона зможе існувати лише тоді, коли найчисельнішими будуть організми першого трофічного рівня – продуценти (зелені рослини). Відповідно представників вищих рівнів буде все менше й менше, а найменше в екосистемах хижаків, які живляться хижаками.

Отже” трофічну структуру екосистеми можна схематично зобразити у вигляді так званої екологічної піраміди (мал. 262). Основою екологічної піраміди є перший рівень (рівень продуцентів), а вищі рівні (рівні консументів різних порядків) утворюють наступні поверхи та вершину піраміди.

Як ви уже знаєте, в екосистемах постійно здійснюється кругообіг речовин та потік енергії.

Наприклад, до складу атмосфери входить вуглекислий газ, що поглинається рослинами і в процесі фотосинтезу включається до складу органічних речовин, передусім глюкози і крохмалю. Органічні речовини рослин споживають рослиноїдні тварини, які, в свою чергу, є джерелом поживних речовин для різноманітних хижаків. Енергію клітини рослин і тварин отримують завдяки диханню, що відбувається у мітохондріях. У процесі дихання розкладаються органічні речовини й виділяється вуглекислий газ, який, завдяки газообміну, знову повертається в атмосферу. Дихання – це процес, що відбувається за участі кислю. Кисень утворюється в процесі фотосинтезу і виділяється зеленими рослинами в атмосферу. Таким чином життєдіяльність живих організмів забезпечує кругообіг вуглекислого газу і кисню в природі й підтримання необхідної для існування біосфери кількості цих речовин в атмосфері.

На відміну від вуглекислого газу і кисню, кругообіг води головним чином забезпечується неживими компонентами екосистем. Вода випаровується з поверхні водойм, грунту, рослин, в атмосфері водяна пара конденсується і випадає у вигляді дощу.

Різні території нашої планети мають притаманні саме їм особливості температурного режиму, освітлення, зволоження та рельєфу.

Тому організми різних екосистем пристосувалися саме до тих умов, в яких воші мешкають.

Наприклад, рослина верблюжа колючка, яка живе в посушливих умовах, має надземну частину висотою 0,4-1,2 м, а її коренева система досягає глибини 20 м, що дозволяє їй отримувати воду з глибоких шарів Грунту (мал. 263). Білі ведмелі, які мешкають на півночі у полярних широтах, мають товстий підшкірний шар жиру, а їхнє тіло вкрите густою шерстю, що зберігає тепло (мал. 264).

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Мал. 263. Верблюд і верблюжа колючка

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Мал. 264. Білий ведмідь

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ

Maл. 265. Рак-самітник та актинія

Тварини мають різноманітні пристосування до захоплення їжі. які описані нас. 132 та зображені на мал. 179-182. У тварин є також багато поведінкових пристосувань для полювання, втечі чи захисту від ворога або конкурента.

Загалом організми в екосистемі тісно пов’язані між собою. Одні я них е джерелом їжі для інших, як рослини для рослиноїдних тварин або жертва для хижака. Іноді сам організм або його домівка може стати місцем проживання для інших організмів, як от лишайники можуть мешкати на деревах, а кліщі – у гніздах птахів.

З 6 класу вам відомо, що тісне співіснування організмів різних видів називають симбіозом. Наприклад, корені багатьох рослин переплітаються з грибницею грибів, утворюючи мікоризу. (Пригадайте, яка користь від такої взаємодії для гриба, а яка для рослими?)

Класичним прикладом симбіозу є взаємодопомога рака-самітника та актинії (мал. 265). Рак забезпечує переміщення актинії у просторі, а вона захищає рака від нападників.

Зовсім інші стосунки формуються при паразитизмі. Паразит, який зазвичай менший від хазяїна, використовує його як джерело їжі, і часто, як середовище існування, завдаючи цим шкоди хазяїну. Наразити можуть мешкати усередині організму хазяїна, як от сисуни чи ціп’яки, або ж зовні – як воші та блохи.

ВИСНОВКИ

1. Для функціонування екосистеми необхідні сонячна енергія, вода, поживні речовини (хімічні сполуки) та автотрофні і гетеротрофні організми, що утворюють ланцюги живлення.

2. Основними компонентами екосистеми є неорганічні речовини, органічні сполуки, середовище існування, продуценти, консументи і редуцента.

3. В екосистемі неорганічні речовини (вуглекислий газ, кисень, вода) здійснюють кругообіг, потрапляючи із неживої природи в організми і навпаки – з організмів у неживу природа.

4. Трофічний рівень об’єднує організми, які в процесі живлення або безпосередньо використовують сонячну енергію (рівень продуцентів) або отримують енергію Сонця, що перетворена в хімічну енергію органічних сполук, з їжею через однакову кількість ланок ланцюга живлення. Тобто знаходяться у ланцюзі живлення на однаковій відстані від продуцентів.

5. Трофічну структуру екосистеми зображують у вигляді екологічної піраміди. В основі екологічної піраміди знаходяться продуценти, а наступні рівні утворені консументами різних порядків.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Екологічна піраміда, трофічна структура, трофічний рівень.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Назвіть два найважливіші компоненти будь-якої екосистеми. Яку роль вони виконують?

2. Які трофічні рівні існують в екосистемі? Поясніть на прикладі наземної екосистеми.

3. Чому трофічну структуру екосистем зображують у вигляді піраміди?

4. Охарактеризуйте різні форми співіснування організмів. Наведіть приклади.

ЗАВДАННЯ

1. Заповніть у зошиті таблицю, вказавши роль, яку кожний із вказаних видів, що мешкають у ставку, виконує в ланцюзі живлення. Враховуйте, що дафнія-це мікроскопічний рачок, який живиться планктоном, а молюск ставкових великий живиться водними рослинами. Згадайте, чим живиться річковий рак.

Вид, що мешкає у ставку

Роль у ланцюзі живлення (продуцент, консумент 1 – го порядку, консумвнт2-го порядку, радуцент)

Кушир

Рдест

Латаття

Річковий рак

Окунь

Щука

Рачок-дафнія

Бабка велике коромисло (личинка)

Хламідомонада

Ставковик великий

Жаба озерна (пуголовок)

2. Намалюйте у зошиті схему екологічної піраміди ставка з трьома рівнями, як показано на зразку. Напишіть для кожного рівня його назву, і розмістіть на відповідних рівнях назви видів, що мешкають у ставку, з таблиці.

 ВЗАЄМОЗВЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ - Біологія


ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ЕКОСИСТЕМИ. СПІВІСНУВАННЯ ОРГАНІЗМІВ В УГРУПОВАННЯХ