Вживання слів у прямому та переносному значенні

Тема. Вживання слів у прямому та переносному значенні. (Вправи 95- 99).

Мета. Формування практичних навичок у розпізнаванні та вживанні слів у переносному значенні.

Обладнання: диск до підручника, підручник, зошит.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

– Знайдіть та прочитайте слова з вправи 94.1, які вжиті в переносному значенні. (Відлига з’їсть, сніг не вляжеться.)

Обгрунтуйте свою думку.

– Прочитайте прислів’я, підібрані вами, назвіть слова, вжиті в переносному значенні. До якої частини мови вони належать?

III. Актуалізація опорних знань.

– До яких частин мови можуть належати слова, які вживаються в переносному значенні?

– У яких творах ви найчастіше зустрічалися з такими словами?

– Наведіть приклади. Прочитайте. Можна використати матеріал підручника (с. 46-48).

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання епіграфа до уроку.

“Осінній

сад ще яблучка глядить,

Листочок-два гойдає на гілляках” (Ліна Костенко).

– Як ви розумієте цей вислів? Доведіть свою думку.

2. Виконання вправи 95.

– Послухайте музику Петра Чайковського з циклу “Пори року. Осінь”, записану на диску, та поетичні рядки з вірша Ліни Костенко.

– Спишіть їх. Скажіть, які почуття вони викликають.

– Як виглядають яскраві квіти на тлі сірого неба?

– Чи нагадують вони прощальний усміх красуні-осені?

– У яких словах виражена туга за літом?

– Як ви думаєте, в якому значенні вжиті ці слова: прямому чи переносному? Чому ви так вважаєте?

– До яких частин мови належать ці слова?

3. Каліграфічна хвилинка (за вправою 96).

– Зі складів утворіть слова. (Туга, тужити, сум.)

– Запишіть.

– Як можна їх згрупувати?

– Визначте, до яких частин мови вони належать.

V. Фізкультхвилинка.

Раз – устали, два – підняли,

Руки вгору – похитали,

Три – прогнулись, на чотири –

Всім ласкаво посміхнулись,

П’ять – притупнули ногою,

Шість – тепер іще другою,

Сім – за спину руки склали,

Нахилились – знову встали,

Вісім – раз отак зроби,

На дев’ятий – рівний ти,

Ну, а десять – вже сідай

І роботу починай.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання вправи 97.

– Поспостерігаймо разом, яким прийшов до нас листопад (вправа 97 виконується під керівництвом учителя).

– Пригадайте, коли ви бували в осінньому лісі, парку. Що вас вразило? (Бажано напередодні цього уроку провести екскурсію до осіннього лісу чи парку.)

2. Самостійна робота.

За враженням від уроку мислення на природі учні складають і записують казку “Лічить осінь листя на деревах” з використанням слів у переносному значенні:

I варіант – самостійно;

II варіант – за поданими робочими матеріалами (с. 50).

3. Перевірка.

Діти виразно читають написані твори, під керівництвом вчителя обговорюють їх, редагують.

– Які слова в переносному значенні вжито влучно?

– До яких частин мови вони належать?

– У яких словах можна було зробити помилку?

– Поясніть їхній правопис. Запишіть ці слова в словничок.

– Чи вдало, на вашу думку, введено в казку діалог?

VII. Підсумок уроку.

1. Виконання завдання.

– Як ви гадаєте, слова яких частин мови можна вживати в переносному значенні?

– У яких творах вони найчастіше вживаються?

– Наведіть приклади таких слів.

2. Відгадування загадки.

– Відгадайте загадку: “Тягнеться нитка без кінця, без краю – лісом, переліском, полем, мимо гаю – її ні порвати, ні в клубок змотати”. (Дорога.)

– Доберіть слова-синоніми до слова дорога. (Шлях, путь, стежка, траса, шосе.)

– Які з них можуть вживатися в переносному значенні?

VІII. Домашнє завдання.

1. Вправа 99.

2. Для тих, хто хоче знати більше: дібрати 5-6 споріднених слів до слова горизонт, які можна вжити в переносному значенні. Записати їх групами. Визначити, до яких частин мови вони належать.

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?




Вживання слів у прямому та переносному значенні