Predmety



ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЗАБУДОВА КИЄВА

ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

Розділ ІІ

Культура Київської Русі

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАБУДОВИ КИЄВА

Згідно з історичними хроніками Київ було засновано у V-VІ ст. братами Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либіддю. Але свого найвищого розквіту місто набуло в Х ст. за князювання Володимира Святославовича. Він об’єднав під своєю рукою племена полян, сіверян, словенів, кривичів, в’ятичів, радимичів і створив могутню країну. Київ став столицею однієї з провідних європейських держав. Вигідне розташування на перехресті важливих торговельних шляхів зумовило його політичний, економічний та культурний злет. Територія Дитинця, стародавнього міста, істотно розширюється, зводяться потужні укріплення – вали з дерев’яними рубленими стінами, воротами Софійськими (Батиєвими), Михайлівськими та на Поділ.

Після Константинополя і Кордови Київ був третім за значенням містом Європи.

Особливого розмаху містобудівництво, зокрема у Києві, набуло за часів Ярослава Мудрого, який майже вдесятеро збільшив площу міста порівняно з містом Володимира. Було створено єдину оборонну систему, систему планування, головним елементом якої стала вулиця, що веде від Софійських воріт до ансамблю Святої Софії. До міста зі сходу та заходу подорожні в’їжджали через Лядські та Львівські ворота, від них віялом розходилися вулиці, що збереглися й донині:


Михайлівська, Маложитомирська, Софіївська, Стрітенська, Рейтарська. Із внутрішнього боку укріплень уздовж валу йшли вулиці, які також збереглися: Ярославів вал, Мала Підвальна, Велика Житомирська. Композиційною домінантою Києва періоду Ярослава був Софійський собор. Він став символом державності, віри та культурним центром. При Софії Київській було зібрано першу на Русі бібліотеку, працювали школа, майстерня для переписування і перекладів книг. Храм Софії – одна з перших кам’яних будівель; решта міста була дерев’яною. Щоправда, окремі будинки обмазувалися глиною та розфарбовувалися під кам’яну кладку.

Київ – не тільки верхнє місто. Визначна роль належала Подолу, торговельному і ремісничому району. Тут була зручна природна гавань у гирлі Почайни, біля неї базар, де торгували купці з різних країн: греки, хозари, євреї, поляки, німці, чехи та ін. Вони пропонували хутро, тканини, прянощі, дорогоцінне каміння, паволоки золототкані, оксамити тощо. Не гірше виглядали і вироби київських ремісників: срібний посуд із карбованими візерунками, срібні колти, витончене золоте намисто, оздоблене перегородчастою емаллю, гончарні вироби – глечики, корчаги, черпаки, кухлі, миски, виготовлені в сусідньому урочищі за горою Дитинкою. їх сусідами були кожум’яки, ковалі, склодуви, різьбярі по кістці та ін.

Навколо Києва було чимало поселень, що входили до міської системи. По шляху на Вишгород, на Кирилівському узгір’ї, розкинулися численні слободи. З Угорським пов’язана літописна легенда про вбивство Аскольда та Діра князем Олегом. Нині тут стоїть пам’ятник “Аскольдова могила”. Трохи далі – заміська резиденція київських князів – Берестово, де працював митрополит Іларіон, автор “Слова про закон і благодать”; донині тут збереглися залишки храму Спаса на Берестові. Далі були “варязькі” печери; на їх місці зведено Києво – Печерську лавру. Біля гирла р. Либідь – Звіринець, місце полювання князів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЗАБУДОВА КИЄВА - Довідник з культурології