Хімічна промисловість

РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО

Тема 8. Хімічна промисловість

1. Поняття про хімічну промисловість, її галузева структура

Хімічна промисловість, поряд з електронною, найбільш швидко впроваджує досягнення науково-технічного прогресу в усі сфери економіки й підвищує рівень життя населення кожної країни. Це одна з провідних галузей господарства України.

Галузь створює нові матеріали, що перевершують за своїми якостями натуральні продукти. Застосування таких матеріалів заощаджує працю людей і сировину. Матеріали із заздалегідь заданими

властивостями широко використовуються у виробництві космічної техніки, будівництві, фармацевтичній, харчовій та легкій промисловості.

Особливості сучасних хімічних виробництв – орієнтація багатьох із них на забезпечення повсякденних потреб людини та її здоров’я, підвищення екологічної безпеки матеріального виробництва.

Хімізація господарства України сприяє широкому використанню традиційної та новітньої продукції у різних галузях та сферах народного господарства, впровадженню

хімічних технологій у промисловості й сільському господарстві, інтенсифікації виробничих процесів, економії витрат суспільної праці.

Хімічна промисловість має велику сировинну базу, як-от: різноманітні корисні копалини, деревина, вода, повітря, виробничі відходи. Але основною сировиною для неї є продукти нафтопереробки та інша спеціально підготовлена сировина.

Структура хімічної промисловості

Хімічна промисловість має досить складну структуру (схема 22). В Україні наявні всі групи галузей: сировинна, переробки та виробництва кінцевої продукції. До складу хімічної промисловості входять три галузі: гірничо-хімічна (добування мінеральної сировини для подальшої переробки), основна хімія (синтез неорганічних сполук: кислоти, мінеральні добрива) та хімія органічного синтезу (виробництво полімерів – пластмаси та синтетичні смоли, синтетичний каучук, хімічні волокна та ін.).

– Яка продукція є сировиною для мікробіологічної та інших галузей промисловості, що виробляють кінцеву продукцію? Яка галузь хімічної промисловості визначає науково-технічний прогрес?

 Хімічна промисловість

Схема 22

Фактори розміщення підприємств галузі

1. Орієнтація на споживача – істотний чинник для підприємств, що виробляють продукцію, складну для транспортування (кислоти), громіздку або ж таку, що легко пошкоджується (пластмасові вироби).

2. На сировину орієнтуються підприємства, де наявні витрати матеріалів або значна кількість відходів від їхньої переробки (виробництво азотних і калійних добрив).

3. Виробництво полімерних матеріалів потребує великої кількості води та електроенергії. Наприклад, для виробництва 1 т хімічного волокна необхідно 5 тис. м3 води, 5-20 тис. кВт/год електроенергії.

4. При розміщенні підприємств хімічної промисловості обов’язково враховується екологічний фактор.

– Продукцію якої галузі хімічної промисловості використовує ваша родина? Як саме ви її застосовуєте? Найчастіше ви споживаєте закордонні чи українські вироби? Поясніть свій вибір.

2. Природно-сировинна база та географія підприємств галузі. Використання відходів

Підприємства гірничо-хімічної промисловості розміщуються в районах видобутку корисних копалин, які можна використовувати як хімічну сировину. Калійну сіль видобувають у Калуші (Івано-Франківська область) і Стебнику (Львівська область); сірку – у Новому Роздолі (Львівська область); кам’яну сіль – у Слов’янську, Артемівську (Донбас), а також у Криму, Закарпатті.

Гірничо-хімічна промисловість є основою для розвитку підприємств основної хімії. Вона є однією з провідних галузей вітчизняної хімії (приблизно 40 % валової продукції), яка виробляє базові напівпродукти – соду, кислоти. Содові заводи розташовані в Лисичанську, Красноперекопську, Слов’янську. Ці заводи виробляють кальциновану соду для скляної промисловості, каустичну – для текстильної, а також харчову. У різних галузях господарства застосовують сірчану кислоту. Дане виробництво розвивається на основі переробки сірки й відходів коксохімічного, нафтопереробного виробництв, кольорової металургії. Сірчана кислота малотранспортабельна, тому при розміщенні підприємств орієнтуються на споживача.

Тісно пов’язане з основною хімією виробництво мінеральних добрив. Багато сірчаної кислоти споживають підприємства, на яких виготовляють суперфосфат. Взагалі виробництво фосфатних добрив орієнтується у своєму розміщенні на споживача. Власних родовищ фосфатів промислового значення в Україні немає, тому використовують довізні. Найбільші підприємства зосереджені у Вінниці, Костянтинівці, Сумах.

Азотні добрива виробляють на основі аміаку, який отримують з природного газу та відходів коксохімічного виробництва. Тому підприємства, що виробляють такі добрива, розміщуються вздовж газопроводів (Рівне, Черкаси, Одеса) або в центрах коксохімії (Дніпродзержинськ, Лисичанськ, Сєверодонецьк, Горлівка та ін.).

Калійні добрива виробляють на підприємствах, що тяжіють до сировини, тобто родовищ калійної солі. Основні центри – Калуш (мал. 42) і Стебник.

Хімія органічного синтезу представлена заводами, що виробляють напівпродукти для отримання полімерів. Як сировину вона використовує нафту і газ. Виробництво полімерів розвивається там, де є сировина, електроенергія і вода. Синтетичні смоли і пластмаси виготовляють на нафтохімічних комбінатах та азотно-тукових заводах (Сєверодонецьк, Донецьк, Петровське, Запоріжжя, Сімферополь та ін.).

 Хімічна промисловість

Мал. 42. Виробництво калійних добрив у Калуші

Виробництво пластмас орієнтується на споживача, тому що пластмасові вироби легко пошкоджуються. Кіно – і фотоплівку виробляє підприємство Шостки (Сумська область). Хімічні волокна поділяються на синтетичні (виготовляють із поліефірних смол) та штучні (із целюлози). Перші виробляють в Чернігові, Черкасах, Києві, Житомирі, другі – у Києві, Сокалі (Львівська область). Найбільшим виробництвом із переробки полімерів є випуск шин (Біла Церква, Чернівці, Київ, Луганськ, Суми) та гумово-азбестових виробів (Дніпропетровськ, Біла Церква, Армянськ, Борислав ). Лакофарбова промисловість виробляє лаки, фарби, оліфу та ін. Підприємства розташовані в Дніпропетровську, Одесі, Чернівцях, Вінниці, Києві та інших містах; виробництво синтетичних барвників – у Рубіжному (Луганська область).

Хіміко-фармацевтична промисловість розвивається швидкими темпами. При розміщенні підприємств галузь орієнтується на споживача, кваліфіковані кадри та наукову базу (мал. 43). Це сучасна, наукомістка і конкурентоспроможна галузь хімічної промисловості. Найбільші фармацевтичні підприємства розміщені в Києві, Харкові, Львові, Житомирі, Луганську, Умані, Одесі, Дніпропетровську, Лубнах, Тернополі.

В Україні можна виділити три райони територіальної концентрації хімічної промисловості: Донбас, Придніпров’я, Передкарпаття. У Донбасі зосереджено близько третини випуску продукції галузі, найбільша її частина виробляється в Луганській області.

Хімічна промисловість використовує в значних обсягах як сировину, так і промислові відходи. Вони створюються в деяких галузях промисловості (насамперед в чорній та кольоровій металургії, нафтопереробці, тепловій електроенергетиці, лісовій промисловості тощо). Слід особливо відзначити коксохімічне виробництво, на базі якого з вугілля (поряд з коксом, що направляється у доменне виробництво) отримують багато інших цінних продуктів: аміак, смоли, бензол тощо. Великі коксохімічні заводи збудовані поблизу основних споживачів коксу – металургійних заводів у багатьох містах Донбасу і Придніпров’я: Горлівці, Донецьку, Макіївці, Авдіївці; Алчевську, Стаханові, Єнакієві, Маріуполі, Дніпродзержинську; Дніпропетровську, Кривому Розі, Запоріжжі.

 Хімічна промисловість

Мал. 43. Фармацевтичне підприємство

– Користуючись таблицею 12 у “Додатку”, назвіть основні види продукції хімічної промисловості. Простежте динаміку виробництва за останні 5 років. Зробіть висновки.

 Хімічна промисловість

Мал. 44. Нафтохімічне підприємство у Лисичанську

Комбінування коксохімічного і металургійного виробництва дає значний економічний ефект, оскільки при цьому доменні гази використовують для обігріву коксових печей, а високоякісні гази – для задоволення технологічних потреб сталеварних і прокатних цехів металургійних заводів, підприємств хімічної промисловості та газифікації населених пунктів.

Важливим постачальником сировини для хімічної промисловості може служити нафтопереробна промисловість. За відносно невеликого видобутку нафти в країні (приблизно 4 млн т) у ній є значно більші потужності нафтопереробної промисловості (приблизно 60 млн т на рік) (мал. 44). Разом з тим ці потужності для цілей хімічної промисловості використовуються поки що недостатньо.

3. Проблеми розвитку і розміщення галузі

Підприємства хімічної промисловості є одними з найбільших забруднювачів навколишнього середовища. Внаслідок діяльності хімічного виробництва велика кількість шкідливих викидів потрапляє у повітря, воду, грунти, що негативно впливає на стан здоров’я людей, спричиняючи тяжкі захворювання. Особливо небезпечною є концентрація підприємств хімії на відносно невеликих територіях. Це призводить до дуже небезпечних екологічних ситуацій, таких, що вже склалися в Донбасі та Придніпров’ї. Для подолання екологічних проблем підприємства хімічної промисловості потребують реконструкції та переоснащення, будівництва сучасних очисних систем. Для вирішення економічних проблем потрібні використання сучасних технологій, підвищення якості, збільшення асортименту продукції та конкурентоспроможності. Більш динамічно мають розвиватися наукомісткі (фармацевтична та мікробіологічна) та переробні галузі, бо вони визначають науково-технічний прогрес.

Перспективи розвитку хімічної промисловості України пов’язані з тим, що Україна має потужну сировинну базу: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті, значні родовища калійних солей, практично необмежені поклади кам’яної солі в Донбасі, Закарпатті і Прикарпатті. Невичерпні запаси самосадної солі можна видобувати в озерах і лиманах Причорномор’я та Криму. Особливо багате на хлоридні солі натрію, магнію і брому озеро Сиваш. З-поміж інших галузей перспективи для розвитку має фармацевтика. У галузі тривають процес запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки. Деякі зарубіжні фірми почали виробництво запатентованих препаратів саме на українських заводах.

– Які підприємства хімічної промисловості працюють у вашій області? Яку продукцію вони виробляють? Хто є споживачем даної продукції? Назвіть фактори розміщення цих підприємств.

Хімічна промисловість належить до енергомістких. Однією із перспектив розвитку хімічної промисловості є зменшення енергомісткості виробництва шляхом упровадження досягнень науково-технічного прогресу.

Географічна задача 20

1. Установіть відповідність між продукцією хімічної промисловості і галузями промисловості, що використовують цю продукцію.

 Хімічна промисловість

2. Визначте (за наведеним прикладом) види зв’язків хімічної промисловості: внутрішньогалузеві (ВГ), міжгалузеві (МГ).

Приклад

 Хімічна промисловість

Це цікаво знати

Найбільшим хімічним комплексом в Україні є ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, яке випускає аміак, азотні мінеральні добрива, органічні спирти та кислоти, товари побутової хімії, вироби з полімерів. Продукція, більше 70 % якої експортується за кордон, має високі якісні характеристики. У 2002 та 2003 pp. підприємство увійшло у рейтинг “ТОП-100. Найкращі компанії України”, а оцтова кислота, що ним виробляється, – у список “100 найкращих товарів України”. Об’єднання також нагороджено престижними міжнародними призами “Gold Globe” та “Trade Leader Club”.

Географічна задача 21

Внесіть до таблиці назви продукції хімічної промисловості та основних центрів (за картою в атласі).

Хімічна

Промисловість

Галузь

Гірничо-хімічна

Основна

Хімія

Хімія органічного синтезу

Хімія

Полімерів

Переробка

Полімерів

Види продукції

Основні центри

Соціогеографічний практикум 9

Міжнародна корпорація “Полімери” має намір побудувати нове підприємство з виробництва пластмас. У цій галузі для одержання одиниці продукції витрачається багато теплової та електричної енергії, води і спеціально підготовленої сировини (продукція нафтопереробки або коксохімії). На території якої держави доцільніше це зробити? Обгрунтуйте своє рішення.

Додаткові відомості. На березі океану розташовано три держави А, Б, В (карта-схема країн А, Б, В). У країні А високий рівень безробіття (отже, праця коштує недорого), дуже вигідні умови для інвесторів, є родовища нафти й газу. Нафту-сирець продають у сусідню країну.

У країні Б сировинна база представлена значними запасами залізної руди, є родовища кам’яного вугілля. У країні працює металургійний комбінат повного циклу, є також заводи з переробки нафти і коксохімічне підприємство. Крім того, у країні Б жорстке екологічне законодавство (якщо підприємство допускає викиди понад гранично допустимі норми, то за це на нього накладають штрафні санкції, аж до закриття).

Країна В має великі запаси кам’яного вугілля, на яких працюють ТЕС. Електроенергія експортується в країни А і Б. Є підприємства з переробки полімерних матеріалів, їхні потужності не завантажені. У країні В при владі партія “зелених” (основний акцент їхньої програми – екологічна безпека). Між країнами А та В складні відносини (перша має борги за електроенергію).

 Хімічна промисловість

Контрольні запитання

1. Який існує взаємозв’язок між елементами структури хімічної промисловості?

2. Що є сировинною базою галузі? Яку продукцію виробляють підприємства основної хімії та хімії органічного синтезу? На що при розміщенні орієнтуються підприємства цих галузей?

3. Охарактеризуйте проблеми і перспективи розвитку галузі.

4. Поясніть вислів: “Розвиток хімічної промисловості визначає рівень розвитку економіки в цілому”.




Хімічна промисловість