Які бувають тексти. Текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування


Тема. Які бувають тексти. Текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування. (Вправи 21-25).

Мета. Поглиблювати знання про текст, формувати вміння розрізняти види текстів.

Розвивати уміння співпрацювати.

Виховувати чуйне ставлення до друзів.

Обладнання: таблиця “Види текстів”, диск до підручника, підручник, зошит, зображення зозулинцю та грициків.

Хід уроку

I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності.

Привітання, побажання хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.

II. Перевірка домашнього завдання.

А) Учні зачитують складений текст і підібраний заголовок; розповідають, про які історичні відомості вони довідалися з цього оповідання.

Б) Діти порівнюють тексти вправ, пояснюють, який із них художньо описує квіти, а який подає точні наукові відомості.

В) Учні, які дізналися про походження назв квітів грицики і зозулинець, розповідають про свої знахідки.

ЧОМУ ГРИЦИКИ НАЗИВАЮТЬСЯ ГРИЦИКАМИ

У давнину жила в українському


селі вдова, і виростало в неї троє синів. Чоловік її, Гриць, загинув у бою з татарами ще тоді, коли найменшому і року не було. Дуже любила свого чоловіка молода жінка, тому і всіх синів нарекла його іменем. Але щоб якось їх розпізнати, старшого звала Григорієм, середульшого – Грицем, а найменшого – Грициком. А про всіх трьох говорила: “Це мої Грицики”. Так і люди їх звали.

Коли ж виросли сини, поклонилися вони матері та й пішли захищати свою землю від загарбників. За якийсь час до неньки долинула вістка, що вони теж загинули у жорстокому бою з татарами. Похоронили їх козаки у степу широкому.

Пішла мати шукати могилу. Ледве знайшла. На ній височіли три хрести, а на кожному з них сидів степовий орел.

Коли сонце скотилось за обрій, орли заговорили до матері людським голосом:

– Не плачте, мамо. Це ми, твої сини, ми стали орлами, щоб літати високо в небі і виглядати, чи не йдуть на нашу землю вороги. Високо літаємо, далеко бачимо. Коли настає небезпека, підіймаємо козацтво і ведемо на ворога. А тепер і вам, і нам треба відпочити. На добраніч, мамо.

– На добраніч, Грицики мої любі, – озвалася мати і заплакала гіркими сльозами.

Впали ті сльози на могилу, і виросли з них незнані до цього часу рослини. Назвали їх люди на згадку про братів грициками. І з того часу почали їх збирати для лікування від різних недуг. Вірно служать грицики і нам, повертають найдорожчий скарб – здоров’я.

ЗОЗУЛИНЕЦЬ

Отримав свою назву через листя, пофарбовані сіро-бурими плямами, що нагадує оперення зозулі.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Актуалізація знань учнів (за вправою 21 з використанням матеріалів

Диска до підручника).

– Пригадаймо, які бувають тексти. (Художні і наукові. Тексти-розповіді, тексти-описи і тексти-міркування.)

– Прослухайте музичний уривок твору Едварда Гріта “Ранок”, під музику прочитайте вірш Миколи Вороного 2-3 рази, щоб навчитись виразно промовляти його під звуки композиції напам’ять:

Знову ранок, знову світ!

Знову квіти і проміння,

І надії, і тремтіння,

І усмішка, і привіт.

– Яким почуттям пройняті ці твори?

– Закрийте підручники і запишіть вірш з пам’яті. Чи допомагали звуки музики пригадувати слова з вірша?

– Перевірте за підручником свої записи.

– Підкресліть іменники. Поміркуйте, чому вони переважають у вірші. Яке враження цим створюється? (Враження, наче погляд рухається від одного образу до іншого, а разом із образами з’являються і змінюються почуття, переживання ліричного героя.)

– Чи можна сказати, що це текст-розповідь? (Ні, це опис. Незвичайний опис, зроблений за допомогою іменників.)

– Це науковий опис чи художній? (Художній.)

– Що характерно для текстів-описів? (Словесне створення образу: зображення предмета, істоти, явища, приміщення, місцевості, почуттів.)

– Знайдіть слова, у яких звуків менше, ніж літер, і побудуйте їх звукові моделі. (Проміння, тремтіння.)

2. Каліграфічна хвилинка (за вправою 22).

– Утворіть слова із поданих складів. Зверніть увагу, скільки нижніх з’єднань потрібно буде написати. (Три.)

– Запишіть ці слова і наступні поетичні рядки Івана Драча:

Болять майбутнім, школо, твої груди.

Нехай святиться твій простий поріг!

– Підкресліть у поетичних рядках звертання. Як воно виділене на письмі? (Комами з обох сторін.)

3. Опрацювання нового матеріалу (за вправою 23 та матеріалами диска).

– Прочитайте текст (с. 13-14). Визначте, який він – художній чи науково-популярний, має форму опису, розповіді чи міркування. (Науково-популярна розповідь.)

– Про що розповідається у тексті? Яка його тема? (Про школу, про історію школи.)

– Чого навчає твір? Яка його основна думка? (У різні часи навчання організовувалося по-різному.)

– Доберіть заголовок до тексту і запишіть. Випишіть словосполучення, які пояснюють слово школа.

– Що характерно для тексту-розповіді? (У ньому розповідається про події, пов’язані між собою, про дії героїв. Його мета – розповісти, як це було.)

– За допомогою яких слів ми будуємо свої міркування?

Розгляд таблиці “Види текстів”: “Я вважаю”, “на мою думку”, “я переконаний”, “по-перше”, “по-друге”, “отже”.

– Побудуйте речення у формі міркування на тему “Школа”, використовуючи отриману з тексту інформацію.

IV. Фізкультхвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Творча робота у групах (вправа 24).

– Об’єднайтеся у групи (3-4, в залежності від кількості учнів у класі). Розгляньте малюнок і прочитайте уривок із оповідання. (Учні у групах самі вирішують, як вони читатимуть – чи кожен сам, чи хтось один читатиме, а інші слухатимуть чи слідкуватимуть. Вчитель корегує роботу у групах, підказує, як можна зорганізуватися, підтримує лідерів, допомагає активізувати пасивних.)

– Ви помітили, що оповідання незавершене. Скористайтеся робочими матеріалами Вченого Лиса і продовжте історію. Виберіть 2-3 учнів із групи, які розкажуть придуману всіма кінцівку.

– Поміркуйте, чому оповідання має такий заголовок.

– Відшукайте слова, які зв’язують речення в даному тексті.

– Випишіть із тексту виділені слова. Правопис цих слів треба запам’ятати.

2. Робота в зошиті.

VI. Підсумок уроку.

– Які бувають тексти? (Художні та наукові, а вони у свою чергу поділяються на розповіді, описи, міркування.)

– Що характерно для тексту-розповіді? (У ньому розповідається про події, пов’язані між собою, про дії героїв. Його мета – розповісти, як це було.)

– Які особливості тексту-опису? (Словесне створення образу: зображення предмета, істоти, явища, приміщення, місцевості, почуттів.)

– А як ми будуємо міркування? (За допомогою слів “я вважаю”, “на мою думку”, “я переконаний”, “по-перше”, “по-друге”, “отже”.)

VII. Домашнє завдання.

Вправа 25 (написати листа своєму другові чи подрузі, висловити у листі власні міркування про дружбу).

?include(“$DOCUMENT_ROOT/block/list. html”;?> ?




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Які бувають тексти. Текст-опис, текст-розповідь, текст-міркування - Плани-конспекти уроків по українській мові