Predmety


ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

ПРИКМЕТНИК

§ 27. ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

325. Прочитайте прислів’я, визначте в них прикметники, поставте до кожного питання.

1. Материн гнів – як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане. 2. Часом б’ють Хому за Яремину вину. 3. Зимовий деньок – як комарів носок. 4. Не викидай полотняної сорочки, поки шовкову не придбав. 5. Не такий страшний вовк, як його малюють. 6. Часом і між колючою кропивою росте ніжна лілія.

– Дайте відповіді на запитання:

– Які з прикметників означають належність людині або тварині?

– Які – ознаку предмета стосовно часу або матеріалу?

– Які – ознаку предмета, що може виражатися більшою чи меншою мірою?

За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

Якісні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути виражена більшою чи меншою мірою: широкий (ширший) шлях, стрункий (стрункіший) юнак, гарний (найгарніший) день.

Відносні прикметники позначають ознаку предмета через відношення до інших предметів або явищ: дерев’яний стіл, золотий перстень (до матеріалу), зимовий ранок, тижневий термін (до часу), міські вулиці, прибережна трава (до місця).

Якісні й відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які?

Присвійні прикметники позначають належність чогось особі або тварині: Оленин зошит, Андрієва сорочка, братове слово, лисячий хвіст. Такі прикметники відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?

Присвійні прикметники, утворені від іменників – власних назв, пишуть з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїн вінок, Шевченкова поема.

326. Прочитайте речення. Визначте прикметники, з’ясуйте, до якого розряду за значенням вони належать. Поясніть, як ви їх розрізняєте.

1. Українська писанка – як дитяча пісенька, як бабусина казка, як матусина ласка (А. Камінчук). 2. Ти заповіт дідусів пам’ятай, куди б не закидала тебе доля, а мову рідну ти не забувай (Н. Калініченко). 3. “Які в тебе квіти гарні”, – придивляється мати до рукавів Мар’яниної сорочки (М. Стельмах).

– Поясніть уживання великої літери у прикметниках.

327. Якісні, відносні та присвійні прикметники запишіть у три колонки.

Широкий, сміливий, мідний, розумний, Тетянин, охайний, український, лагідний, учнівський, батьків, батьківський, Петрів, спортивний, козацький, тижневий, дотепний, сусідчин, сусідський.

– Поясніть відмінність у лексичних значеннях виділених прикметників.

– Позначте у словах орфограму “велика літера”. Поясніть уживання великої літери.

Відносні прикметники творяться за допомогою суфіксів:

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

328. Запишіть словосполучення, утворивши відносні прикметники від поданих у дужках іменників і дієслів. У прикметниках виділіть суфікси.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

(Україна) мова; (студент) хор; (вишня) сад; (дерево) будинок; (живити) джерело; (шовк) сорочка; (солома) бриль; (мідь) прикраса; (цемент) завод; (танцювати) колектив; (рік) звіт; (навчати) рік.

Присвійні прикметники утворюються від іменників першої та другої відмін.

Від іменників першої відміни присвійні прикметники утворю

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

329. Від поданих іменників утворіть присвійні прикметники, запишіть їх (у початковій формі), виділіть у них суфікси.

Мама, матуся, Людмила, Семен, Олексій, Наталя, Наталія, Денис, Сергій, Олег, Марина, Марися, Ірина, Зоя, Катруся, Олесь, Олеся.

– Позначте в словах орфограму “велика літера”.

– Розкрийте значення фразеологізмів мамин синок; батьків син.

330. Перепишіть. Від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Поставте їх у потрібній формі. Виділіть у прикметниках суфікси.

1. (Маруся) вчителька завжди проти безладдя й за повітря чисте (М. Доленго). 2. Ми охоче слухали (Ліда) дзвінке щебетання (Олесь Гончар). 3. Дивне почуття охопило (Остап) груди (М. Коцюбинський). 4. Надійшли жнива, достигла (Василь) пшениця (Марко Вовчок). 5. Може, ви дасте (Борис) адресу? (М. Стельмах). 6. (Соломія) човен повернув боком (М. Коцюбинський).

– Позначте в словах орфограму “велика літера”.

З малої літери пишуть утворені від власних імен присвійні прикметники, які входять до складу фразеологізмів (езопова мова) або наукових термінів (піфагорова теорема), а також народних назв рослин: петрів батіг (цикорій).

331. Перепишіть, вибираючи з дужок велику чи малу літеру. Свій вибір обгрунтуйте.

1. Вороги були засліплені блиском (А, а)хіллесового меча, який викував для нього бог вогню (3 енциклопедії античної міфології). 2. Уся бригада знає Оринину (А, а)хіллесову п’яту (Олесь Гончар). 3. Народна назва цикорію – (П, п)етрів батіг (З Вікіпедії). 4. Здалеку почувся (П, п)етрів голос (Олесь Гончар).

– Визначте фразеологізм, поясніть його значення.

332. Перепишіть, від поданих у дужках іменників утворіть присвійні прикметники. Уставте пропущені літери.

1. Співуче (Тарас) слово дж..рельцем струмує в мені (Т. Синьоока). 2. І пісня котиться (Кармелюк) (М. Рильський). 3. Йому правду кажуть, а він (Хима) кури розводить (С. Добровольський).

– Визначте фразеологізм, поясніть його значення.

Кінцеві приголосні основи іменників [г], [к], [х] при творенні присвійних прикметників чергуються із [ж], [ч], [ш]: Ольга – Ольжин, дочка – доччин, муха – мушин.

333. Прочитайте. Визначте іменники, від яких утворені виділені присвійні прикметники. Вимовте звуки, які чергуються при творенні.

1. Опустився вечір на крило лелече (П. Король). 2. Мати зраділа, коли почула доччину пісню (І. Нечуй-Левицький). 3. Тітчина ласкавість розвіяла недовіру (М. Старицький). 4. До лисиччиного дому завітав у гості вовк (І. Качуровський). 5. Захотіла ворона перейняти куріпчину ходу, та й свою забула (Народна творчість).

– Поясніть написання прикметників із подвоєними літерами.

Прикметники можуть переходити з одного розряду за значенням до іншого.

Якісні прикметники переходять у відносні, якщо втрачають здатність виражати певну якість більшою чи меншою мірою: білий лебідь – біла раса.

Якщо відносні прикметники вживаються в переносному значенні, вони переходять у якісні.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Присвійні прикметники переходять у відносні та якісні, якщо набувають їхніх ознак. ПОРІВНЯЙТЕ: ведмежа лапа – ведмежа послуга; собачий хвіст – собачий холод; заяча нора – заяча душа.

334. Прочитайте. Визначте, у яких словосполученнях прикметники вжиті в прямому значенні, у яких – у переносному. Укажіть розряд кожного прикметника за значенням.

Золотий годинник – золотий син; солодкий торт – солодкий сон; гострий ніж- гострий погляд; бабине обійстя – бабине літо.

335. Прочитайте. Визначте розряди прикметників за значенням.

1. Скільки в степу лебединого згублено пір’я! (Є. Гуцало), 2. У дівчини Ганнусі лебедина хода (В. Сосюра). 2. Ворона, що заграє з беркутом, співає свою лебедину пісню (Народна творчість).

– Визначте в реченнях фразеологізми. Поясніть їхнє значення.

336. До кожного іменника доберіть із довідки прикметники так, щоб утворилися фразеологізми. Фразеологізми запишіть, розкрийте їхнє значення.

… хитрість. … апетит…. серце. … вдача. … хода.

ДОВІДКА

Лисячий. Заячий. Собачий. Слонячий. Вовчий.

– Визначте розряди прикметників за значенням.

337. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте прикметники, з’ясуйте, до якого розряду за значенням належить кожен із них. Свою думку доведіть.

1. Рідне все мені в ріднім краю (Є. Гуцало). 2. Як мені бракує бат..кового саду! (М. Литвин). 2. Ти пр..сягнись до скону бер..гти вогонь ласкавий мам..ного слова (В. Олійник). 4. Люба моя Україно, де твоя воля орлина, гордість твоя соколина, мова твоя солов’їна? (В. Старчевський). 5. Дзв..нять Шевченкові слова у тихім шел..сті сторінок (Л. Відута).

– Перше речення поширте самостійно дібраними однорідними членами так, щоб вони стосувалися узагальнювального слова.

– Визначте речення, ускладнене звертанням. Поясніть у ньому розділові знаки.

– Позначте у словах вивчені орфограми.

Роздивіться фотографію пам1ятника Матері в місті Хмільник. Доберіть до неї назву, яка містить якісні прикметники.

Яким ви уявляете пам’ятник матері? Батькові? Родині? Розкажіть про це.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ ПРИРОДИ

338. Прочитайте. Які типи мовлення поєднано в тексті? Свою думку доведіть.

Якось узимку художник прогулювався лісом. Дорога вивела до березового гаю.

Художник присів на повалений стовбур, притулився до дерева, розгорнув альбом і почав малювати берези.

Стрункі стовбури біліли на тлі блакитного неба. Гілки переливалися сріблом. Бід і нею вони здавалися пухнастими і м’якими, як лапи химерного лісового звіра. Сонячні промені сяяли на снігу золотими улитками. Від такого поєднання золотаві сріблом дерева здавалися урочистими. Це було свято зимового гаю. Художник замислився і не помітив, як задрімав.

Прокинувся він від шепотіння двох голосів. Вони лунали згори й дуже нагадували шелест гілок у вітряний день.

– Не так він мене намалював, – поскаржився один голос.

– А як тебе малювати? – озвався другий.

– Я вища, стрункіша, біліша…

Художник озирнувся. Поряд нікого не було.

– Якби ж він розумів нашу мову, я підказала б, як мене намалювати! – сумно шепотів голос угорі.

– Люди можуть розуміти мову дерев, – відказав другий голос. – Але тільки тоді, коли вони нас люблять.

– Невже розмовляють берези? – здивувався художник. – Я ж один тут сиджу!

Художник підвівся, підійшов до дерев. Голоси відразу перетворилися на шелест зимового гілля. Тепер він побачив, що берези дійсно були еищі7а стовбури стрункіші.

– А й справді, – подумав художник. – Якщо я навчуся розуміти мову природи, вона сама підкаже, як її зобразити!

Він розгорнув альбом і заходився малювати.

За І. Жуковим

– Який куточок природи описано в тексті?

– Які предмети описав автор, щоб відтворити картину природи?

– Як ви розумієте вислів мова природи?

– Роздивіться репродукції картин відомих українських художників та уявіть, яка розмова могла б відбутися між зображеними на них деревами.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Микола Глущенко. Зимовий ліс

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Сергій Світославський. У зимовому лісі

Опис картини природи складається із сукупності описів окремих предметів (неба, хмар, сонця, повітря, землі, дерев, кущів, трави тощо).

“Відомим” в описі природи є назви цих предметів або їхніх частин. “Новим” є ознаки.

Наприклад:

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Камінь був великий і сірий, оброслий мохом (М. Старицький).

Найчастіше власне описові речення поєднуються з реченнями розповідного характеру, що містять елементи опису природи.

Наприклад:

По небу пливла самотня біленька хмаринка (М. Коцюбинський).

Об’єднуючись в одному тексті, такі речення якнайкраще відтворюють картину природи.

Наприклад: Ранок був свіжий. Повітря прохолодне. Сонце весело усміхалося до струнких засніжених беріз.

339. Перепишіть речення описового характеру. Визначте в них “відоме” й “нове”, позначте їх літерами В та Н над відповідними словами.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

1. День був ясний, сонце – іскристе (Панас Мирний). 2. Небо чисте, лагідне (С. Васильченко). 3. Вітер рвучкий, холодний (В. Винниченко). 4. Озеро невеличке, але глибоке (Є. Гуцало). 5. Берег був високий і горяний (М. Старицький). 6. Луки росисті, пахучі (П. Забашта).

340. Прочитайте уривки, визначте стиль кожного з них. Свою думку доведіть.

I. Дерева широколистих дібров за помірного клімату вкриті листям лише влітку. Стовбури й гілки дерев захищені товстою корою, бруньки вкриті смолистою лускою. Загальна поверхня листків велика.

Широколистий ліс має складну ярусну будову. Надгрунтовий шар з опалого листя пухкий і товстий. Мох трапляється лише на пнях або повалених стовбурах. Затемнення в дібровах не є великим. Крони дерев утворюють порівняно розріджене шатро.

З енциклопедії природознавства

II. Зелене царство пишніло неповторною красою. Вітер збивав з дубів зелену піну. Із осик з тихим шелестом гвинтилося на землю жовте листя. Неначе боярські шапки, зеленів мох, розцяцькований жовтим осиковим листям. Сохла папороть, згортаючи пальмові листки. Осички просили на зиму чобітки, а дуби наглухо застібали кожухи. І над усім цим лісовим царством – небо, безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, тирликає жалібним квилінням запізнілих гусячих зграй.

За Григорієм Тютюнником

– Яка, на вашу думку, мета наукового опису природи? Яка мета художнього опису?

Опис картини природи (пейзаж) може бути складений і в художньому, і в науковому стилях.

Мета наукового опису природи – правдиво й точно назвати змінні або постійні ознаки предметів, з яких складається картина природи.

Мета художнього опису природи – створити образ побаченого, вплинути на почуття читача або слухача.

У науковому описі всі слова вживаються у прямому значенні.

В описі художньому – широко застосовують художні засоби.

 ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС

Федір Панько. “Реве та стогне Дніпр широкий…”

341. Прочитайте. Визначте в реченнях художні засоби. З якою метою їх ужито?

1. Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива (Т. Шевченко). 2. Горить-тремтить ріка, як музика (П. Тичина). З. Веселе сонечко ховалось в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко). 4. Кримські гори, наче носороги, що з далеких виповзли степів, уп’яли у море куці ноги й смокчуть воду вже мільйон років (О. Лупій). 5. Багнисті береги озер були чорні і блискучі, як мокрі спини гіпопотамів (За М. Коцюбинським).

– Пригадайте визначення літературознавчих термінів епітет, порівняння, метафора, персоніфікація.

– У текстах яких стилів уживаються художні засоби? Яка їхня роль?

– Роздивіться репродукцію картини народного художника України Федора Панька. Якою мірою митцю вдалося передати настрій вірша Тараса Шевченка? Поясніть.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
ЯКІСНІ, ВІДНОСНІ, ПРИСВІЙНІ ПРИКМЕТНИКИ, ЇХНЄ ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС - Українська мова