Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини

ТЕМА II “БЕРЕЖІМО СВІТ – ДОВКОЛА І В СОБІ”

УРОК 13 Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини.

Тема. Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини.

Мета: визначити, що таке емоції, почуття; у чому сила моральних почуттів; вчитися культури почуттів.

Обладнання: підручник; робочий зошит; учнівський зошит; аудіозапис твору Л. Ван Бетховена “Симфонія № 3” (“Героїчна”); картина Ф. Решетникова “Знову двійка!”, В. Сурикова “Перехід Суворова через Альпи”.

Епіграф: “Хороші почуття,

емоційна культура – ознака людяності” (В. Сухомлинський).

Вислови: “Перемагай лють любов’ю, відповідай добром на зло, скупість перемагай щедрістю, брехуна – словом правди” (буддійська мудрість).

“Ніщо: ні слова, ні думки, ні навіть вчинки наші – не виражають так ясно й правдиво нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування; у них чутно характер не окремої думки, не окремого рішення, а всього змісту душі нашої” (К. Ушинський).

Ключові поняття: емоції; почуття; моральні почуття.

Тип уроку: інтегрований.

Структура уроку

I. Вступна частина.

1. Вітання.

2. Актуалізація

опорних знань.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

II. Основна частина.

1. Що таке емоції.

2. У чому сила моральних почуттів.

3. Як навчитися культури почуттів.

III. Заключна частина.

Висновки.

IV. Домашнє завдання.

Хід уроку

I. ВСТУПНА ЧАСТИНА.

1. Вітання.

Учитель. Здрастуйте, діти. На попередньому уроці ми говорили

Про те, що означає фраза “мистецтво володіти собою”. Яким потрібно бути, щоб володіти собою? (Спокійним, стриманим, урівноваженим, розсудливим, доброзичливим, холоднокровним, терплячим, витриманим, таким,, хто вміє долати себе, вольовим.)

– Які правила радить виконувати К. Ушинський, щоб керувати своїми почуттями? Назвіть вісім правил. (Діти називають.)

– Дайте пораду другові, як стримати свої почуття. (Порахувати до 10 із заплющеними очима або ж, як радить йога, тричі вдихнути і видихнути; ніколи не приймай рішення зопалу: виклади все на папері, а вранці вирішиш, чи слід це висловлювати.)

– Як уникнути стресу? (Можна походити поверхами або просто пройтися; покататися на велосипеді; потанцювати, поспівати; зробити генеральне прибирання в кімнаті; вирушити на природу; просто послухати музику; пограти з домашньою твариною).

2. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Ви на сьогодні повинні були виконати тест. Що нового про себе ви дізналися завдяки тесту? (Відповіді дітей.)

Поясніть терміни “пізнання”; “самопізнання”; “самооцінка”; “самовдосконалення”.

Перевірка письмового домашнього завдання з теми “Чому важливо навчитися керувати собою”.

1-2. Дай позитивну чи заперечну відповідь.

Чи є моральною людина, яка в одних ситуаціях чемна та ввічлива, а в інших – брутальна й розбещена? (Варіант Б. Ні.)

Чи є вміння тамувати роздратування, невдоволення, злість виявом вихованості? (Варіант А. Так.)

З. Чи вміють зображені на малюнку герої керувати собою? (Варіант Б. Ні.)

4. Впиши в клітинки поняття, про яке йдеться.

Уміння оцінити свої чесноти та вади. (Самооцінка.)

5-6. Впиши в таблицю приклади власних чеснот та вад. (Індивідуальна відповідь учня.)

7-8. Добери 3-5 ознак, притаманних врівноваженій (поміркованій) людині.

Врівноважена (поміркована) людина, (стримана, розсудлива, доброчесна, тактовна, холоднокровна, доброзичлива, терпляча).

9-10. Прокоментуй ситуацію за поданими запитаннями.

Чи володіють білочки мистецтвом керувати собою? Чому? (Ні. Той, хто вміє володіти собою, ніколи не полізе в бійку, а спробує всі проблеми вирішити спокійно, словами й переконанням.)

Чи вважаєш нестриманість виявом невихованості? Чому? (Так, нестриманість можна назвати виявом невихованості, оскільки нестриманість – показник того, що людина сама себе не поважає, слухає лише свої емоції).

11-12. Доведи, що в поданому висловлюванні німецького письменника 20 ст. Ліона Фейхтвангера йдеться про мистецтво керувати собою: “Людині потрібно два роки, щоб навчитися говорити, і шістдесят років, щоб навчитися тримати язика на припоні”.

(Індивідуальна відповідь учня.)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Звучить симфонія Л. Бетховена.

Учитель. Незадовго до Першої світової війни газети всього світу повідомили про трагічну загибель величезного океанського пароплава “Титанік”, призначеного для регулярних пасажирських рейсів між Європою та Америкою. У відкритому морі “Титанік” наскочив на айсберг і затонув.

У перші ж хвилини катастрофи виявилося, що врятувати вдасться тільки жінок, дітей, та й то не всіх. Жах охопив людей, що перебували на судні.

І тут відбулося щось неймовірне. На верхню палубу вийшли музиканти симфонічного оркестру, що давав вечорами концерти для пасажирів. Вони вийшли зі своїми інструментами в руках, розсілися в такому ж порядку, як завжди сиділи на концертах, і заграли.

Заграли Третю симфонію Бетховена. Героїчну симфонію героїчного композитора. Симфонію великого музиканта, чиє життя і чия творчість були насичені невпинною, напруженою боротьбою проти жорстоких ударів долі, що сипалися на нього буквально з перших до останніх днів його життя, боротьбою з горем, нуждою, приниженнями й несправедливістю, боротьбою за життя, за щастя, за радість…

Смертельно поранений “Титанік” гинув поволі, болісно довго, немов не хотів розлучатися з життям. А сотні людей, приречених разом із ним на загибель, слухали музику бетховенської симфонії, і ця музика укріплювала їхню волю, вливала в них мужність, уберігала від паніки, від душевних мук, від божевілля, від усього, що неминуче загрожувало кожному, хто був у ці хвилини на тонучому кораблі.

Музика Бетховена звучала мужньо й велично, заглушаючи шум води, що заповнювала каюти корабля, заглушаючи страждання людей, що гинули на ньому. Вона звучала до тієї хвилини, поки хвилі не накрили палубу разом із музикантами, разом з останніми звуками бетховенської симфонії.

Учитель. Подумайте, діти, яку ж силу повинна мати музика, щоб заглушити в серцях людей жах, страх близької смерті, відчай, панічний стан, злість? Як ми можемо одним словом визначити всі ті поняття, які я перелічила? (Емоції.)

4. Представлення теми уроку й очікуваних результатів.

Учитель. Тема нашого уроку сьогодні – “Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини”. Ми спробуємо дати визначення понять “емоції”, “почуття”; з’ясуємо, у чому сила моральних почуттів; що означає “вчитися культури почуттів”.

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА.

1. Що таке емоції.

Учитель. Подивіться на сторінку 77 підручника, завдання 1. Що об’єднує людей, зображених на фотографіях? (Емоції, почуття).

А зараз уважно розгляньте картину Ф. П. Решетникова “Знову двійка!”

– Які емоції переживає хлопчик на картині? (Він засмучений, йому соромно перед мамою, прикро, що братик сміється з нього.)

– Що ви можете сказати про емоції мами? (Це відчай, її погляд сповнений докору й утоми.)

– Як дивиться на брата дівчинка-шестикласниця? (Із тривогою, несхваленням.)

– Які емоції виражає собака? (Собака радо вітає хлопчика, але той такий засмучений, що навіть не дивиться на свого вірного друга.) Учитель. Людина не може залишатися байдужою до світу, що навколо неї. Чим відрізняється людина від робота? Пригадайте фільм про Електроніка. Чому асистент професора Марія була так здивована тим, що Електронік плаче та сміється? (Відповіді дітей.)

Люди змогли розгадати загадки блискавки та грому, обчислили відстань до зірок, досягли Місяця, але досі не можуть стверджувати, що повністю пізнали самих себе. Одним зі шляхів самопізнання є вивчення проблеми емоцій, до якої тисячі років виявляли цікавість представники найрізноманітніших професій.

На сторінці 78 дано визначення поняття “емоції”, прочитайте його й випишіть у словник.

Емоції – переживання людиною свого ставлення до світу й людей. (Переживання людини під впливом зовнішніх і внутрішніх подразників.)

А зараз прочитайте текст “Що таке емоції” на сторінці 78 підручника і зробіть кілька висновків із прочитаного.

Висновки:

1. Першу інформацію про ті або інші речі ми отримуємо завдяки емоціям; вони ж визначають наше ставлення до речей надалі. Тобто емоції визначають, як людина сприймає навколишній світ.

2. Емоції відіграють у житті людини роль внутрішніх регуляторів поведінки. Вони впливають на вчинки людей. Якщо ви займаєтесь улюбленою справою, то вона буде виконана набагато краще, ніж та справа, яка вам не цікава.

– Які ви знаєте емоції? Які з них позитивні, а які негативні? (До позитивних емоцій належать радість, упевненість, відсутність страху, рішучість, веселість, захоплення, спокій та ін. Негативні емоції – страх, злість, сум, незадоволення, недовірливість, відчай, смуток й інші – слугують причиною різних захворювань. Ці емоції небезпечні для здоров’я.)

– Якого кольору радість, на що вона схожа?

– Якого кольору смуток? (Відповіді дітей.)

Дуже важливо, щоб кожний ранок починався з позитивних емоцій, гарного настрою. Потрібно, розплющивши вранці очі після сну, думати про приємне, сподіватися, що день принесе успіх.

Інформація для вчителя.

Давні китайці визнавали сім основних емоцій: радість, гнів, печаль, веселість, любов, ненависть і бажання. Деякі фізіологи, які працюють із тваринами, вважають, що “чистих” емоцій лише три: радість, страх і гнів.

Такі обмеження кількості емоційних станів, можливо, і зручні, оскільки забезпечують можливість “охопити” предмет вивчення, але призводять до спрощення надзвичайно місткого поняття.

За І. Кантом, емоції прийнято ділити на стенічні (від грецького “стенос” – сила), тобто тонізуючі, збудливі, такі, що забезпечують енергійну дію, і астенічні (префікс “а” означає заперечення) – такі, що пригнічують, гальмують активність людини, розслабляють, заважають подоланню труднощів, які зустрічаються на шляху до мети. До стенічних належать такі емоції, як радість, злість, гнів, до астенічних – туга, тривога, добросердя.

І стенічні, і астенічні емоції можуть бути позитивними або негативними залежно від того, як оцінює їх сама людина, під яким знаком вони сприймаються її свідомістю.

Усе розмаїття емоцій психологи, крім того, умовно ділять на настрої, пристрасті й афекти.

Настрій – емоційний стан, який зазвичай не буває надмірно яскравим, проте характеризується відносною стійкістю. Пристрасть – сильний і глибокий тривалий емоційний стан. Пристрасть підпорядковує собі основну спрямованість думок і вчинків людини, стимулює її до активної діяльності, метою якої є задоволення абсолютно визначених бажань.

Пристрасть до улюбленої роботи дозволяє людині досягти в певній галузі подекуди виняткових успіхів та зумовлює почуття задоволеності, щастя. В. Чкалов і Ю. Гагарін відчували пристрасть до польотів. Усе життя Т. Едісона і О. Попова позначене пристрастю до технічної творчості. Пристрасно трудилися в науці М. Ломоносов і Л. Пастер, І. Мечников і І. Павлов, К. Ціолковський і С. Корольов.

Афекти – зазвичай короткочасні, але гранично яскраві, бурхливі емоційні спалахи (захоплення, гнів, лють, жах тощо), стани емоційного збудження найвищого ступеня. І. Кант порівнював афект із водою, яка прорвала дамбу, тоді як пристрасть, на його думку, діє, як потік, який усе глибше й глибше прокопує своє ложе. (За книгою А. Никифорова “Емоції в нашому житті”.)

Учитель. Прочитайте притчу перського поета Сааді “Ворона й папуга” в підручнику на сторінці 79. (Діти, читають за особами: автор, ворона, папуга.) Які емоції випробовували герої притчі? Чому й у папуги, й у ворони був поганий настрій? Чи не нагадують вони вам кого-небудь? Мені ця притча нагадує хлопчика і дівчинку, що сидять за однією партою і страждають, як і герої притчі. Що б ви порадили героям? Чого вчить притча? (Відповіді дітей потрібно підвести до того, що не слід псувати настрій собі й оточуючим, якщо вам хтось не подобається. Слід спробувати знайти в цій людині що-небудь хороше і за це хороше почати поважати її.)

Учитель. У багатьох із вас є молодші братики та сестрички. На них досить подивитися – і всі емоції зрозумілі. Я зараз прочитаю вірш про маленького хлопчика, а ви мімікою спробуйте передати ті емоції, про які я читаю.

Наш Сашко бува веселий,

Коли друзі всі в оселі.

Наш Сашко бува сердитий,

Коли лоб його набитий.

Наш Сашко сумний буває,

Коли іграшки не має.

Наш Сашко, буває, плаче,

Коли хтось відніме м’ячик.

Наш Сашко, бува, хитрує,

Коли фокуси майструє.

А як його насварять –

Він ображений стоїть.

Як незвичне щось побачить,

То дивується, одначе.

А як чогось злякається –

У кущі ховається.

Учитель пропонує дітям виконати вправу “Скинь утому”.

Вправа “Скинь утому”.

Стань, широко розставивши ноги, трохи зігни їх у колінах, нахилися й вільно опусти руки, розпрямивши пальці, схили голову до грудей, відкрий рот. Покачайся в різні боки. Різко трусни головою, ногами, тілом. Ти скинув утому!

Учитель. Іноді емоційна розрядка досягається дорогою ціною й пов’язана з небезпекою. Тяжіння вбивці до місця вбивства загальновідоме. Досвідчені слідчі, знаючи, що злочинець не витримає терзань, не знайде іншого способу заспокоїтися, поки не відвідає місця вбивства, влаштовують засідки й викривають злочинця.

Сповідь також не що інше, як незборима потреба розрядитися. Отже, приборкати, утримати накопичену емоцію важко. Це вдається тільки людям із дуже сильною волею. Тому й кажуть: “На язиці легше втримати гаряче вугілля, ніж таємницю”. Адже таємниця – це теж накопичена емоція. Про неможливість довго берегти таємницю розповідає давній міф.

“Фрігійський цар Мідас надав перевагу грі на сопілці бездарного Марсія, а не божественній грі Аполлона, за що був жорстоко покараний богом: у нього раптом виросли ослячі вуха. Мідасу довелося ховати їх під пов’язкою. Придворні незабаром, звичайно, дізналися про ослячі вуха, але берегли таємницю: за її розголошування можна було позбутися голови. Один із наближених усе ж таки не витримав. Пішов у степ, набрів на джерело, заросле очеретом, і, переконавшись, що нікого навколо немає, закричав: “У царя Мідаса ослячі вуха!” Так придворний, розрядившись, зняв “важкий камінь” із душі. Минуло небагато часу, пастух гнав стада повз те джерело, зрізав там очеретинку і зробив із неї сопілку. Як же був здивований пастух, коли сопілка замість звичайних трелей заспівала: “У царя Мідаса ослячі вуха”. Очеретинка, виявляється, “підслуховувала” таємницю”.

Учитель. При активних негативних емоціях (ви провалилися на іспиті, відбулася суперечка з друзями чи батьками) або при пасивних (постійна втома, тривога, роздратування) і навіть при надмірних позитивних емоціях дуже важливо кожному знайти свої способи виходити з такого стану, володіти собою, управляти своєю психікою. Можливо, комусь із вас стануть у пригоді такі поради.

1) Тренуйтеся керувати своїми думками й емоціями не менш наполегливо, ніж ви тренуєте м’язи.

2) Точно так, як сама думка про лимон викликає кислий присмак і слиновиділення, всяка інша думка служить сигналом для якихось реакцій в організмі. Подавайте потрібні, хороші сигнали.

3) Не гнітіть похмурими думками, не віддавайте себе їм на розтерзання, не посилюйте їх, як ми деколи посилюємо зубний біль, знову й знову натискаючи на хворий зуб.

4) Якщо ви сконцентрувалися на якихось переживаннях, подивіться на блискучий або яскравий предмет, потім подумайте про щось приємне, усміхніться.

5) Після неприємної розмови по можливості слід порухатися: пройдіться швидким діловим кроком по коридору, підніміться з поверху на поверх. Якщо дозволяє обстановка, вийдіть на вулицю, глибоко подихайте.

6) Упродовж навчального дня знайдіть 5 хвилин для себе. Сядьте зручно, розслабтеся (поза кучера), заплющте очі, дайте думкам вільно текти.

7) Повернувшись утомленими з навчання, якими б ви не були голодними, не кидайтеся до плити або холодильника. Умийтеся прохолодною водою, одягніть хатні речі, погасіть світло, приляжте на тахту, заплющте очі. Уявіть, що ваше тіло занурюється в теплий пісок на березі моря. Через 5 хвилин потягніться і спокійно встаньте. Ви відчуєте себе набагато бадьоріше.

Перед сном спробуйте відчути себе безтурботною дитиною, яка прожила хороший день і завтра на неї чекає неодмінна радість.

(За матеріалами книги лікаря С. Айрапетова “Здоров’я, емоції, краса”.)

2. У чому сила моральних почуттів.

Учитель. Що ж таке почуття й чим вони відрізняються від емоцій? Почуття – емоції, викликані конкретними душевними переживаннями; емоції, які супроводжують оцінку певних суспільних явищ, вияв хвилювання, душевного натхнення.

Людина здатна розвивати свої почуття, відкриваючи для себе нові форми їх переживання. Прикладом може бути почуття любові. Залежно від сфери людської життєдіяльності, дослідники умовно ділять всі почуття на інтелектуальні (пізнавальні), естетичні й моральні (етичні).

Інтелектуальні (пізнавальні) почуття: допитливість; почуття здогаду, подиву, сумніву, здивування, почуття жадоби пізнання, пошуку.

Естетичні: насолода, неприйняття; почуття гармонійності, краси; захоплення.

Моральні почуття – такі порухи людської душі, які не дозволяють людині бути байдужою до нещасть інших людей, країни, примушують її шукати можливість допомогти, поліпшити життя людей

Довкола, усього суспільства, здійснювати відповідні вчинки.

Робота з підручником.

Прочитайте текст “У чому сила моральних почуттів” (с. 79-80). Моральні почуття формуються у процесі виховання людини. У їх основі лежить знання норм поведінки, вимог моралі. Вони характеризують певне ставлення людини до оточуючих, регулюють поведінку людини, визначають її вчинки. До таких почуттів належать: співчуття, совість, сором, щирість, милосердя та ін. До цього ж виду почуттів належать почуття товариськості, дружби, обов’язку тощо.

Подивіться на картину В. І. Сурикова “Перехід Суворова через Альпи”.

Ми захоплюємося героїзмом солдата, силою, сміливістю, завзятістю суворівських диво-богатирів. Що нас приваблює у їх вигляді? (Жодного втомленого, виснаженого обличчя, хоча шлях важкий і небезпечний.)

Які почуття можна прочитати на обличчях суворівських солдатів? (Самовідданість, гордість, почуття обов’язку, любові до Батьківщини, почуття солдатської дружби і взаємодопомоги. На багатьох обличчях сяє усмішка.)

Прочитайте притчу давніх іудеїв “Покаяння”. Яку цінність Бог уважав найвищою (с. 80-81)? Чому? (Відповіді дітей.)

3. Як навчитися культури почуттів.

Учитель. Кожна людина повинна вміти володіти своїми почуттями й емоціями, тобто мати культуру почуттів. Невміння придушити в собі гнів, злість, страх, агресію дуже заважають у стосунках із людьми.

Робота з підручником.

Прочитайте текст “Як навчитися культури почуттів” (с. 81).

Прочитайте, що потрібно для того, щоб навчитися культури почуттів. (“…Треба тільки відкритися душею назустріч усьому людському, що оточує нас, відгукнутися”.)

Удома ви прочитаєте уривок із роману Льва Толстого “Отроцтво” й поясните усно вислови: “Щастя – це коли тебе розуміють”; “Ніхто не буде щасливий, якщо кожен не стане людиною, яка розуміє інших людей, приймає їх саме як інших, з їх власним життям і власними почуттями, яка вміє співчувати їм, відгукуватися на їхні почуття”. Також познайомитеся з уривком із книги Симона Соловейчика “Учение с увлечением”.

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.

Висновки.

– Що таке емоції? Що ми розуміємо під почуттями?

– Що лежить в основі культури почуттів? (Відповіді дітей.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Прочитати параграф (с. 77-84). Усно підготувати відповіді на питання до уривку з роману Л. Толстого “Отроцтво”.

Прочитати уривок із книги С. Соловейчика “Учение с увлечением”.

Вивчити визначення ключових понять уроку.

Виконати письмове завдання в робочому зошиті з теми “Яку роль відіграють емоції та почуття в житті людини”.