Європейська соціальна хартія

Політологічний словник

Європейська соціальна хартія – європейський договір, що захищає основні соціальні та економічні права громадян країн, що приєдналися до Хартії. Підписана в 1961 в Турині, набрала чинності в 1965 р. Є. с. х. є документом – відповідником Європейської конвенції з прав людини в царині захисту соціальних та економічних прав. Є. с. х. є дієвим регіональним міжнародно-правовим механізмом захисту соціальних та економічних прав людини, який створив юридичну основу функціонування Європейської регіональної системи захисту

соціальних та економічних прав людини. Є. с. х. забезпечує нині захист соціальних та економічних прав людини на національних територіях більшості європейських держав, які ратифікували чи іншим способом висловили згоду на обов’язковість для них цього міжнародно-правового документа. Хартія та Додатковий протокол до неї (1988 р.) гарантують такі права, як право на працю та на професійну підготовку, право на справедливі умови праці та на справедливу винагороду, забезпечують свободу профспілок, право на соціальну та медичну допомогу, на захист здоров’я, а також право на соціальне забезпечення. У квітні
1996 р. у Комітет Міністрів Ради Європи схвалив її нову редакцію під назвою “Переглянута Є. с. х.”. Новий варіант Є. с. х. був підписаний в Страсбурзі 3 травня 1996 р. і набрав чинності 1 червня 1999 р. після її ратифікації першими чотирма державами. Переглянута Хартія 1996 р. посилює принцип рівноправності жінок, закріплює право інвалідів на індивідуальну соціальну інтеграцію, на особисту незалежність і участь у громадському житті та визначає деякі інші права, такі як належні умови проживання, посилення захисту дітей та молоді, захист від бідності та соціального відчуження тощо. За застосуванням Хартії здійснюється контроль на міжнародному рівні. За даними на квітень 2003 р. з 45 держав – членів Ради Європи Європейську соціальну хартію 1961 р. підписали 11 і ратифікували 18, а Переглянуту Європейську соціальну хартію 1996 р. підписали 32 та ратифікували 15 країн – членів Ради Європи. Таким чином, Є. с. х. підписана 43 і ратифікована 33 країнами, що дає підстави говорити про створення та функціонування на її основі авторитетного і ефективного європейського регіонального міжнародно-правового механізму захисту соціальних та економічних прав людини. Особливістю згаданого механізму є його еволюційний та гнучкий характер, який дає змогу здійснювати захист регламентованих Хартією соціальних та економічних прав з урахуванням еволюційних процесів, що відбуваються в суспільному середовищі, соціально-економічних змін і особливостей економічного і соціального рівня розвитку європейських держав та потреб окремих індивідів. Гнучкість механізму визначається можливістю вибіркового (часткового, поетапного) приєднання до зобов’язань за Є. с. х., що відрізняє її від інших міжнародно-правових документів в галузі захисту прав людини, відкриваючи можливості та перспективи для приєднання до Хартії і таким чином інтеграції до Європейської регіональної системи захисту соціальних та економічних прав людини держав з різним рівнем соціального та економічного розвитку. Чинне законодавство України у соціальній сфері відповідає основним положенням Переглянутої Є. с. х. 1996 р., що дає змогу на сучасному етапі приєднатися до мінімальної кількості статей і пунктів Є. с. х. (19 статей або 72 пункти), і можливість Україні ратифікувати цей міжнародно-правовий документ. Проте ратифікація Є. с. х. згідно з постановою Верховної Ради України “Про підготовку до ратифікації Верховною Радою України Європейської соціальної хартії” від 5 листопада р. № 620/97-ВР, а також Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від 11 червня 1998 р. № 615/98 потребує попередньої адаптації національного законодавства до міжнародних стандартів, встановлених у Хартії. Першочерговими заходами для здійснення такого приєднання має стати забезпечення прийнятих зобов’язань на практиці, передусім вдосконалення наявних механізмів захисту соціальних та економічних прав людини в Україні.

Сидоренко Н. С. Переглянута Європейська соціальна хартія 1996 р. як результат реформування Європейської регіональної системи захисту соціальних та економічних прав людини // Проблеми законності: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2003. – Вип. 58; Феськов М. М. Юридичний механізм адаптації законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої): окремі питання // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ України. – 2000. – № 3.

О. Кордун


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Європейська соціальна хартія - Довідник з політології


Європейська соціальна хартія