Загальні відомості про систему ліс-грунт

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

Лекція 5. ЛІС І ГРУНТ

5.1 Загальні відомості про систему ліс-грунт

Основні уявлення про грунт як природне тіло студенти отримують, вивчаючи дисципліну “Грунтознавство”. Лісові грунти мають свою специфіку, яка розглядається також при вивченні грунтознавства, але деякі особливості були розглянуті і в дисципліні “Лісівництво”. Цього досить для розуміння ролі грунту як екологічного фактора у житті лісу, класифікації лісорослинних умов і лісопоновлення та лісорозведення.

Вищий освітньо-кваліфікаційний рівень вимагає більш глибокого вивчення процесів, що відбуваються у грунті, оскільки їх розуміння свідомо трансформується в розуміння можливих наслідків від тих чи інших лісогосподарських заходів у лісі у процесі вирощування лісових насаджень. Саме тому уданій лекції будуть розглянуті деякі питання, що стосуються причин стабільності родючості лісових грунтів при грамотному веденні лісового господарства, процесів, що забезпечують необхідне живлення деревних рослин тощо.

Ліс не може існувати без грунту. Поряд із кліматом грунт є най­важливішим екологічним фактором, що визначає існування лісу. У межах одного регіону, який має однаковий клімат, грунт визначає породний склад та продуктивність лісів. Як один із найважливіших компонентів лісу, грунт знаходиться у

постійній взаємодії з лісовими рослинами, тваринним світом, мікроорганізмами. Це якраз обумовлює особливості лісового грунту.

Характер лісів визначає у певному регіоні материнська порода, на якій сформувався грунт і рельєф. Лісовим грунтом вважається поверхневий шар землі, у який проникає коріння деревних рослин. У своїй масі він має найчастіше глибину 1,5-2,0 м, хоча окремі корені досягаються глибини 10 м і більше. Саме цей шар підлягає впливу лісової рослинності і відіграє основну роль у забезпеченні рослин вологою та елементами живлення.

Однією з особливостей лісових грунтів є здатність утворювати лісову підстилку з органічного опаду лісових насаджень. Лісова підстилка відіграє значну роль у житті лісу у помірних широтах земної кулі не тільки як буфер і мульча, що захищає поверхневі шари грунту і коріння лісових рослин від ущільнення, дії низьких температур тощо, але і як ланка у кругообігу поживних речовин, яка може регулювати його швидкість.

Поняття грунтової родючості зводиться до забезпечення рослин­ності елементами живлення. У лісівництві існують два поняття стосовно родючості грунту: “родючість” і “трофність” (багатство). Трофність свід­чить про наявність у грунті елементів живлення. Щоб їх рослини вико­ристали, потрібна волога, відсутність засолення, надмірної кислотності, шкідливих сполук і т. п. Все це разом з наявністю поживних речовин і визначає родючість грунту.

Для успішного росту деревних рослин грунт повинен мати відповідні водно-фізичні та фізико – хімічні властивості. Лісові грунти, не порушені стихійними явищами та непродуманими діями людини, відзначаються сприятливими для рослин водно-фізичними властивостями. Багато деревних порід досить чутливі до ущільнення грунту. Більшість деревних порід потребують слабокислої реакції грунтового розчину, бо живляться за допомогою мікоризних грибів. Відомо, що грунти складаються з чотирьох елементів: мінеральних та органічних речовин, які разом утворюють тверду частину грунту, грунтового розчину та повітря. Механічний склад залежно від розміру частинок утворює пісок (часточки діаметром 2,00-0,02 мм), пилуваті часточки (0,02-0,002 мм), та глину (часточки, менші 0,002 мм).

Органічні речовини мають велике значення для забезпечення рослин водою і поживними речовинами. Часточки глини та дуже дрібні часточки органічних сполук знаходяться у колоїдальному стані і мають величезну поверхню з розрахунку на одиницю маси. Вони мають велике значення у живленні рослин, бо на їх поверхні здійснюється іонний обмін між катіонами, що забезпечує кореневе живлення рослин.

Успішне кореневе живлення деревних рослин забезпечує також наявність у лісовому грунті гумусу. Грунт, що вміщує значну кількість гумусу, відрізняється від такого ж за механічним складом, але без достатньої кількості гумусу тим, що він у сотні разів більше утворює колоїдів, а тому і краще забезпечує процес живлення. Гумус у лісових фунтах утворюється через мінералізацію органічного опаду. Важливою ланкою у цьому процесі є лісова підстилка.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Життєві цикли клонування
Загальні відомості про систему ліс-грунт