Довідник з біології
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ
МІНЛИВІСТЬ
ЗАКОН ГОМОЛОГІЧНИХ РЯДІВ У СПАДКОВІЙ МІНЛИВОСТІ М. І. ВАВІЛОВА
Вивчення спадкової мінливості культурних рослин і їх предків дозволило відомому генетику М. І. Вавілову (1887-1943) сформулювати закон гомологічних рядів у спадковій мінливості: “Види і роди, генетично близькі, характеризуються схожими рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачати знаходження паралельних форм у інших видів і родів.
Рис. 159. Гомологічні ряди мінливості за остюками: 1-4 – м’яка пшениця; 5-8 – тверда пшениця; 9-12 – шестирядний ячмінь. Форми з довгими (1, 5, 9) і короткими (2, 6, 10) остюками, здуті (3, 7, 11) і без остюків (4, 8, 12).
На прикладі злакових М. І. Вавілов показав, що схожі мутації виявляються у цілій низці видів цього сімейства. У колоскових злаків – м’якої і твердої пшениць і ячменю – відомі форми з довгими і короткими
Чорне забарвлення насіння зустрічається у жита, пшениці, ячменю, кукурудзи і низки інших, за винятком вівса, проса і пирію. Подовжена форма зерна – у всіх вивчених видів. У тварин також зустрічаються схожі мутації: альбінізм і відсутність шерсті у ссавців, альбінізм і відсутність пір’я у птахів, короткопалість у великої рогатої худоби, овець, собак, птахів. Причина появи схожих мутацій – спільність походження генотипів. У процесі дивергенції відмінності між видами встановлюються тільки відносно генів, які обумовлюють успіх в боротьбі за існування в даних конкретних умовах.
Гени більшості видів, що мають загальне походження, залишаються гомологічними і при мутації дають схожі ознаки.
Таким чином, виявлення спонтанних або індукованих мутацій у одного виду дає підстави для пошуків схожих мутацій у споріднених видів рослин або тварин. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості дозволяє моделювати спадкові хвороби людини в експерименті на тваринах, він також з успіхом використовується в селекційній практиці.