Закон переміни праці

Закон переміни праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між змінами в техніці й технології виробництва та здатністю працівника внаслідок цього переходити від одного виду праці до іншого, а також поступове збагачення змісту праці. Основними формами його є відмирання старих професій і поява нових; суміщення професій (т. зв. ротація робочих місць); поява професій широкого профілю і зміна окремих трудових функцій всередині професії тощо. Кожен працівник у розвинених країнах світу за час трудової діяльності приблизно 6 – 7 разів змінює професію. Переміна праці може відбуватися в межах одного підприємства. її не слід розглядати як необгрунтований перехід від одного виду діяльності до іншого, оскільки сучасне виробництво потребує професійної сталості кадрів. З. п. п. – закон суспільних формацій, заснованих на системі машин. У докапіталістичних формаціях, що базувалися на ручній праці, він майже не діяв.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


Закон переміни праці - Економічний словник


Закон переміни праці