ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ

Екологія – охорона природи

ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ (Е. МІТЧЕРЛІХА – А. ТІНЕМАНА – Б. БАУЛЕ) – 1) величина врожаю залежить не від окремого, навіть лімітуючого, чинника, а від усієї сукупності екол. чинників одночасно. Частки дії (коефіцієнт дії) кожного окремого чинника в сукупному впливі різні і можуть бути обчислені; 2) з усіх необхідних чинників навколишнього середовища щільність популяції біол. виду (від нуля до макс. чисельності) визначає той, що діє на стадії (фазі) розвитку організму, яка має найменшу екол. валентність, причому діє в кількостях і з інтенсивністю, найвіддаленішими від оптимуму, необхідного для виду на даній стадії (фазі) розвитку. В такому формулюванні закон справедливий лише за умови, що організми самі активно не вибирають необхідного для них з навколишнього середовища і не здатні змінювати його.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ - Довідник з екології


ЗАКОН СУКУПНОСТІ (СПІЛЬНОЇ ДІЇ) ПРИРОДНИХ ЧИННИКІВ