Закон зростання екологічних потреб

Закон зростання екологічних потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням інтенсивності праці (насамперед розумової), нервових, психічних та емоційних навантажень на людський організм в умовах забрудненого довкілля та його погіршення й необхідністю задоволення зростаючих екологічних потреб для належного відтворення людини як біологічної істоти, природного компонента робочої сили нормальної якості. Підвищення екологічних потреб зумовлене також зростанням вимог, які висуває науково-технічний

прогрес (особливо сучасний етап НТР) до особи загалом і робочої сили зокрема. Для нейтралізації негативного впливу забрудненого довкілля на відтворення робочої сили нормальної якості необхідно збільшувати витрати на придбання екологічно чистих продуктів харчування, ліків, задовольняти потреби людини в чистому повітрі, питній воді, збільшувати тривалість її перебування на природі, забезпечувати проживання в кращих щодо екології квартирах, збільшувати рекреаційні витрати тощо. Це водночас означатиме наявність контртенденцій в дії З. з. е. п., які сприятимуть послабленню зростання цих потреб. З. з. е. п. не має абсолютного характеру, тобто за умови відтворення природного компонента робочої сили нормальної якості, людини загалом він значно послаблюється.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Закон зростання екологічних потреб - Економічний словник


Закон зростання екологічних потреб