Залізний закон олігархії

Політологічний словник

“Залізний закон олігархії” – сформульований німецьким соціологом Робертом Міхельсом (1876-1936) постулат, відповідно до якого існування суспільства нерозривно пов’язане з утворенням громадських організацій і партій, а їх керівники, політичні еліти прагнуть до домінування. Партії створюються як засіб досягнення певної суспільної мети, проте згодом вони самі стають метою для себе, прагнуть задовольнити переважно свої власні потреби та інтереси, відчужуються від суспільної верстви, для репрезентування

інтересів якої вони й були створені. Хто говорить “організація”, той насправді говорить “олігархія”. Партійні організації готують вибори й ведуть боротьбу за обрання своїх кандидатів, формулюють політичні програми, прагнуть впливати на законодавство та уряд, розпоряджатися фінансами. Такі функції, а також необхідність управляти великими організаціями потребують освіченої й кваліфікованої керівної верстви. Але демократія буває обтяжливою для політичних професіоналів, які схиляються до влади еліти, вождів або політичної олігархії – управління невеликої групи людей. “Початок утворення
професійного керівництва означає початок кінця демократії””. Це призводить до внутрішнього розшарування організації: її керівництво дбає про осібні, групові інтереси, відділяється від основної маси, вони опиняються в різних соціальних умовах, контроль “верхів” з боку більшості стає неможливим. До цього додається розподіл посад і привілеїв, фактична незмінюваність лідерів, що призводить до переродження організації. Доктринальні ідеали й програмні цілі підміняються інтересами управлінського апарату, наміри правлячої еліти перетворюються на завдання цілої організації, через що вона втрачає характер громадського руху.

Рябов С. Г. Політологія: Словник понять і термінів. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К., 2001.

С. Рябов


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Залізний закон олігархії - Довідник з політології


Залізний закон олігархії