ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ

Культурологічний словник

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА НА РУСІ – прийняття християнства наприкінці Х ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався задовго до правління київського князя Володимира Святославовича і тривав багато десятиліть після нього. Серед панівних верств християнство поширилося вже в середині ІХ ст. У 988-989 рр., коли за Володимира проводилося масове хрещення в Києві та Новгороді, воно набуло статусу державної релігії, але його запровадження відбувалося й далі. З. п. на Р. було зумовлене потребами феодального ладу: сформоване родоплемінним суспільством язичництво вже не відповідало соціальним і духовним запитам нового часу; князівсько-боярська верхівка бачила в новій релігії, яка проповідувала ідеї богоданості держави, законопослушання, християнської духовності тощо, засіб зміцнення своєї влади, централізації давньоруської держави, зміцнення її міжнародного становища. Той факт, що Володимир віддав перевагу православ’ю, пояснюється низкою обставин: наявністю давніх торговельних та інших зв’язків між Київською Руссю і Візантією, укоріненим у ньому принципом підлеглості церкви державній владі (“принцип візантіїзму”), можливістю використання у даній конфесії слов’янської мови під час богослужіння. З. п. на Р. наштовхнулося на опір прихильників “віри батьків” – язичництва, але в цілому було прогресивним актом, оскільки воно допомагало встановленню історично-прогресивних феодальних суспільних відносин, сприяло широкому проникненню на Русь досягнень візантійської культури, налагодженню і розвитку зовнішньополітичних зв’язків Київської держави з державами Європи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...