Засоби композиційної побудови твору. Л. Ревуцький. Фінал (IV ч.) Симфонії № 2

8 КЛАС

I семестр

Тема 1. Відлуння епох у музичному мистецтві

Тема. Музичне мистецтво і сучасність

Урок 4

Тема уроку. Засоби композиційної побудови твору. Л. Ревуцький. Фінал (IV ч.) Симфонії № 2 – слухання.

Музичний розвиток. Робота над піснею П. Майбороди “Моя стежина”

Мета уроку: поглибити знання учнів про засоби композиційної побудови музичного твору та музичний розвиток на музичних прикладах; розвивати ладо-тональний слух та співацькі навички у дітей; виховувати любов до Батьківщини,

української пісні.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: нотний текст пісні, магнітофон, аудіо-записи, портрет Л. Ревуцького.

Хід уроку.

I. Організація класу до уроку.

1. Музичне вітання (те, яке вивчили на минулому уроці).

2. Оголошення теми уроку.

II. Розспівування.

1. Спів на заданій висоті голосних (а, а, у, е.).

2. Вправа для дихання та протяжного співу.

III. Пояснення нового матеріалу.

Сьогодні ми глибше поговоримо і закріпимо на музичних прикладах прийоми музичного розвитку.

Протікаючи

у часі, музика встигає передати процеси розвитку, всесторонні зміни дійсності у найсильніших контрастах. Розвиток музики відбувається за допомогою таких чинників: повторення, варіативність, контраст. Відповідно найменшою музичною формою є період.

Період (проміжок часу) – найменша музична побудова, у якій викладено відносно закінчену музичну думку. Зазвичай період складається з 4 або 8 тактів, які завершуються по-різному. Іноді у формі періоду будуються цілі музичну твори (романси, прелюдії, п’єси).

Найпростішим видом музичного розвитку є точне повторення викладеної теми – це куплетна форма, сутність якої полягає в тому, що одна і та сама мелодія повторюється багато разів, але з новим літературним текстом. Наприклад, обробка Леонтовича “Дударик”. Трохи більшого розвитку музика зазнає у варіаційній та у двочастинній формі – це така музична побудова, яка має дві частини, два музичні образи, переважно контрастні – заспів і приспів. Але найбільший розвиток відбувається у тричастинній побудові та у сонатному алегро (сонатна форма).

– Згадайте, з яких розділів складається сонатна форма.

(Експозиція, розробка, реприза).

У сонатній формі пишуться перші частини сонат, симфоній, концертів і т. д.

Симфонія – це великий твір для симфонічного оркестру, написаний у формі сонатного циклу.

Складається із таких частин:

I ч. написана у формі сонатного алегро.

II ч. – Анданте або адажіо-варіаційна.

III ч. – Менует – складна тричастинна форма.

З цього можна зробити висновок, що музична побудова, розташування і співвідношення частин твору та сукупність засобів музичної виразності становлять композицію музичного твору.

IV. Слухання музики.

1. Бесіда.

Зараз ви послухаєте фінал Симфонії № 2 українського композитора Левка Ревуцького. Цей тричастинний цикл належить до творів, які найбільш природно і гармонійно перевтілюють теми українських народних пісень у барвистій оркестровій тканині. І ч. цієї симфонії ви слухали у 7 класі, вона грунтується на двох народних піснях: “Ой, весна, весниця” та “Ой не жаль мені та ні на кого”. Три пісні у II частині. У фіналі Ревуцький малює урочисту, величну картину народного свята, веселощів, піднесення. Фінал побудований на народних мелодіях “А ми просо сіяли”, “При долині мак” (награю теми).

Поет М. Рильський про музику Ревуцького висловився у вірші так:

“В колиску дар пісень

Тобі поклала доля,

У серце налила добра і чистоти.

І дорогі скарби несеш обачно ти.

Як чашу, як свічу у радісне роздолля.”

Знайдіть у даному творі мотив, фразу, речення, період з українських народних пісень “А ми просо сіяли”, “При долині мак”.

 Засоби композиційної побудови твору. Л. Ревуцький. Фінал (IV ч.) Симфонії № 2

2. Слухання твору і його характеристика.

Перша пісня “А ми просо сіяли” – це старовинна пісня-гра. Автор трактує її як “чоловічий” танець, наслідуючи звучаннія “низьких” струнних інструментів. Друга тема, навпаки, більш жіноча і приваблює слухача граціозністю і м’яким лукавством.

– Що нагадує вам музика симфонії?

– З якими обрядами пов’язані використані українські народні пісні?

– Якого розвитку набула у симфонії звичайна народна пісня?

V. Виконання пісні П. Майбороди “Моя стежина”. (Настройка у тональності).

Працюю над чистотою інтонування, диханням, оскільки пісня за характером протяжна, наспівна, мелодійна.

– Яка музична побудова цієї пісні? Пояснення. Бажаючих опитую на оцінку.

VI. Підсумок уроку.




Засоби композиційної побудови твору. Л. Ревуцький. Фінал (IV ч.) Симфонії № 2