Західнонімецьке “економічне диво”

ТЕМА 3. КРАЇНИ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

§13. Німеччина

2. Західнонімецьке “економічне диво”.

Перші роки існування ФРН характерні високими та стабільними темпами промислового розвитку. Вже в 1951 р. загальний обсяг виробництва був на третину вищим, аніж у 1936 p., а в 1956 р. він подвоївся. Середньорічний приріст 95

 Західнонімецьке економічне диво

Рейхстаг – місце засідань бундестагу

 Західнонімецьке економічне диво

Людвіг Ергард

Промислової продукції становив у 1950-1960-х роках 9,6 % проти 4 % у США і 3 % у Великій Британії. Німецькому “економічному

диву” сприяли кілька чинників. По-перше, значною мірою вдалося зберегти промисловий потенціал західної частини країни. По-друге, було вдосталь дешевої робочої сили, особливо після репатріації 9 млн німців зі Східної Пруссії та інших районів. Заробітна плата робітників у перші повоєнні роки була значно меншою від довоєнної, а робочий тиждень становив 50-52 години. По-третє, США надали Західній Німеччині 3,9 млрд доларів “стартової допомоги” за “планом Маршалла”. Понад 30 % усіх інвестицій в економіку надійшли з федерального та місцевих бюджетів.

Ці кошти були витрачені на заміну застарілого

устаткування, оновлення виробництва, створення нових галузей економіки (нафтохімії, електроніки тощо). Відбувався процес прискореної індустріалізації порівняно відсталих регіонів. Економічному розвиткові сприяв великий попит на всі види промислової продукції як виробничого призначення, так і товарів широкого вжитку. Крім того, ФРН у 1950-х роках практично не мала військових витрат. Це дало можливість зробити значні грошові заощадження.

Визнаним натхненником німецького “економічного дива” був Людвіг Ергард – міністр економіки, а потім і канцлер. Разом із групою неоліберальних економістів він створив теорію “соціального ринкового господарства”, у якій успішно поєднувалися особиста ініціатива підприємців і вільна конкуренція з елементами державного регулювання. Держава, на думку авторів цієї теорії, повинна підтримувати нормальне функціонування системи цін і захищати ринкову економіку від монополізму товаровиробників. Для попередження циклічних криз їй необхідно використовувати важелі кредитної, валютної, податкової політики. Проте абсолютно не допускається втручання державних структур в господарську діяльність окремих підприємств.

Теорія “соціального ринкового господарства” стала основою економічної політики західнонімецького уряду на тривалий час.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Західнонімецьке “економічне диво” - Історія


Західнонімецьке “економічне диво”