Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) – державне утворення, яке виникло 13.ХІ.1918 замість проголошеної трьома тижнями раніше Української Держави. Було зафіксоване в ухваленому цього дня Українською національною радою Тимчасовому основному законі про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії. Габсбурзька імперія розвалилась остаточно, а на карті Європи з’явилися незалежні Австрійська республіка (12.XI), Західноукраїнська Народна Республіка (13.ХІ), Чехословацька республіка (14.ХІ), Угорська республіка

(16.XI), Королівство сербів, хорватів і слов’ян (1.ХІІ). Частина земель колишньої монархії увійшла до відродженої на цей час Польщі, Румунії та Італії. ЗУНР стала одним із перших державних утворень на уламках Австро-Угорщини. Тимчасовий основний закон від 13.XI.1918 складався з п’яти артикулів, у яких відповідно закріплювалися назва нової держави, її кордони, державна суверенність, державний устрій, герб. До державної території ЗУНР входили землі, населені переважно українцями і означені на етнографічній карті Австро-Угорської монархії, складеній у Відні в 1855 р. бароном Карлом Чернігом, тобто кордони
республіки включали коронні краї й округи східної Галичини до р. Сян з Лемківщиною на Низьких Бескидах, що на захід від неї, відповідні капітани північно-західної Буковини із Стороженцем, Чернівцями і Серетом, з містами Спиш, Шариш, Земплин, Уг (Унг), Берег, Угоча і Мармориш (Марморош). Єдиним джерелом державної влади проголошувався народ ЗУHP, який на основі загального, рівного, безпосереднього, таємного і пропорційного права, незважаючи на стать, національність і віросповідання, мав обрати в майбутньому Установчі збори ЗУ HP, а до цього реалізував свою волю через Національну раду як законодавчий орган і Державний секретаріат як орган виконав чий. Гербом ЗУHP був Золотий лев на синьому полі, обернений вправо. Артикул не давав опису прапора, хоч і називався “Герб і прапор”. 22.1.1919 у Києві відбувався акт творення єдиної Соборної України, скріплений Першим універсалом УНР. Злука здійснювалась на умовах фастівського договору від 1.XII. 1918 і Станіславського рішення Української національної ради від 3.1.1919. Наддністрянщина (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянщина повинні були увійти як частини до єдиної самостійної Великої України. Однак через загарбання Північної Буковини і Закарпаття румунами та чехами кордони ЗУHP охоплювали фактично лише Східну Галичину. Державної самостійності українським буковинцям і закарпатцям здобути тоді так і не вдалося, хоча і ті й ті чітко висловлювали свою волю до національного і державного самовизначення та приєднання до Соборної України на багатьох вічах та всенародних зборах наприкінці 1918-на початку 1919 pp. Злука УНР і ЗУ HP, на жаль, не мала справді державного характеру. Навіть у перші місяці свого існування це була не федерація, а конфедерація. Директорію роздирали більшовики і білогвардійці, а Національну раду шматували поляки і румуни. Перша шукала союзу з поляками, друга – з білогвардійцями. Відносини УНР і ЗУ HP загострювалися. Невдовзі Соборна Україна перестала існувати.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) - Довідник з правознавства


Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)