Екологія – охорона природи
ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ, захворювання кліматичне – захворювання, що виникає під впливом певної погоди або внаслідок тривалого впливу клімату, несприятливого для даного організму (надлишок тепла, недостатня чи надлишкова кількість вологи, УФ-радіації, синдром полярного напруження тощо).
До 3- м. нерідко відносять і захворювання, викликані забрудненням атмосфери.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ЗАХВОРЮВАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНЕ - Довідник з екології
Схожі записи:
ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ Екологія – охорона природи ТОЧКИ КАРДИНАЛЬНІ – три точки – оптимум, мінімум і максимум, які визначають можливість реакції організму на певний чинник. Діапазон дії екол....
ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) Екологія – охорона природи ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) – найбільше джерело забруднення пов. басейну. Т. дають понад половину викидів оксиду сірки(ІУ) та четверту частину викидів...
ЧИННИК ТЕМПЕРАТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ТЕМПЕРАТУРНИЙ, чинник термічний – чинник-1, пов’язаний із впливом т-ри довкілля....
АСФАЛЬТИ Екологія – охорона природи АСФАЛЬТИ – суміші бітумів та мін. речовин різного складу. Тривалий контакт шкіри з А. викликає її захворювання – дерматити. Бітуми можуть...
ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території...
ЯЙЦЕЖИВОРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЯЙЦЕЖИВОРОДІННЯ – спосіб від творення потомства шляхом відкладання яєць з уже цілком розвиненими малятами. Зародок розвивається в яйці у статевих шляхах...
МЕЗОФІТ Екологія – охорона природи МЕЗОФІТ – рослина-мезофіл-1, напр., більшість листяних дерев та чагарників, лучних і ліс. трав, основні с.-г. культури....
ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ Екологія – охорона природи ШКОДА, ЯКОЇ ЗАВДАЮТЬ ДИКІ ТВАРИНИ, – 1) потрава – об’їдання бруньок молодих рослин, що порушує відновлення хвойних та листяних дерев, стає...
ЯРУС Екологія – охорона природи ЯРУС – структ. частина фітоценозу, відособлена від ін. не лише морфологічно, флористично та екологічно, а й фітоценотично....
ЕВРИХОР Екологія – охорона природи ЕВРИХОР – організм, якому властива широка екол. валентність; значно поширений....
ВИД, ЩО ОХОРОНЯЄТЬСЯ Екологія – охорона природи ВИД, ЩО ОХОРОНЯЄТЬСЯ, – вид, навмисне завдання шкоди особинам якого (збирання, колекціонування, відстрілювання, виловлювання тощо), порушення середовища його життя (руйнування нір,...
МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ Екологія – охорона природи МЕТОД ЗАХИСТУ РОСЛИН (БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ) ГЕНЕТИЧНИЙ – група заходів, що грунтуються на стерилізації самців та витісненні ними фертильних або на...
ТЕСТ Екологія – охорона природи ТЕСТ – коротке станд. завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кільк. характеристики певних явищ, рівня та...
АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) Екологія – охорона природи ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) – металоорганічна сполука, летка безбарвна рідина. Т. застосовується як антидетонатор у бензинах для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння. Головним недоліком...
ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ БІОЛОГІЧНІ, потреби людини анатомофізіологічні – група потреб Людини, що зумовлюють її виживання та збереження фіз. здоров’я. Включає велику кількість...
ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище,...
АЗОТФІКСАЦІЯ Екологія – охорона природи АЗОТФІКСАЦІЯ – процес зв’язування молек. азоту в азотовмісні сполуки, який відбувається за участю вільноживучих і симбіотичних азотфіксуючих мікроорганізмів....
БІОДЕБІТ Екологія – охорона природи БІОДЕБІТ – загальна кількість органічних речовин, бактерій, зоопланктону, Фітопланктону та бентосних організмів, що транспортуються течією річки за рік....
СЛАНИКИ Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і...
ГЕОТЕХНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНОЛОГІЯ – хім., фіз.-хім., біохім. та мікробіол. методи безшахтного (переважно за допомогою свердловин) видобування корисних копалин на місці їх залягання....
ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються...
ПОЯС НІВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ПОЯС НІВАЛЬНИЙ – зона вічних снігів, включаючи верхній прир. висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище клімат, снігової межі. Для ландшафту...
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ДЕТЕРМІНІЗМ – див. Детермінізм технологічний....
ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ Екологія – охорона природи ЗАХВОРЮВАННЯ ТРАНСМІСИВНЕ – інфекц. захворювання (малярія, висипний тиф та ін.), що передається від хворого та носія інфекц. агента чи хворої тварини...
ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК Екологія – охорона природи ОХОРОНА МАЛИХ РІЧОК – важливий напрямок охорони початкових ланок водних ресурсів. Включає розчищення джерел, русел річок, закріплення їх берегів, регулювання водних...
ТОКСОБНІСТЬ Екологія – охорона природи ТОКСОБНІСТЬ – 1) сукупність фізіол. – біохім. властивостей, що дають змогу організмам жити у водоймах, забруднених стічними водами; 2) ступінь забруднення...
МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи МИСЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ, підхід екологічний – 1) діалектичний розгляд явищ з урахуванням форм впливу людства на природу та зворотного впливу природи (в...
ВОДИ ВНУТРІШНІ Екологія – охорона природи ВОДИ ВНУТРІШНІ – моря, річки й озера, повністю розташовані на території даної держави, а також мор. порти, бухти і затоки, береги...
ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ Екологія – охорона природи ЧИННИК КИСЛОТНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю вільних та обмінних йонів (водню, алюмінію тощо) у воді та грунті (рН цих середовищ)....
АЕРОБІОНТ Екологія – охорона природи АЕРОБІОНТ – організм, що мешкає в оточенні атмосфери (на суходолі), представник аеробіосфери....
ЕУГАЛОФІТИ Екологія – охорона природи ЕУГАЛОФІТИ – справжні галофіти (т. з. солянки). Багато з Е. мають м’ясисті листки і стебла, цитоплазма їхніх клітин дуже стійка проти...
ТРОГЛОФІЛИ Екологія – охорона природи ТРОГЛОФІЛИ – організми, що віддають перевагу існуванню в печерах....
СЕЙСМОГРАМА Екологія – охорона природи СЕЙСМОГРАМА – авт. безперервний запис коливань земної кори на паперовій стрічці, здійснюваний за допомогою сейсмографа....