ЖИРИ. Природним і основним джерелом енергетичних поживних речовин для бджіл є квітковий нектар. Крім нектару, бджолам необхідні різні цукри, соки різних плодів, падь, крохмаль пилку.
Важливе значення для бджіл мають ліпіди пилку. Установлено, що бджоли віддають перевагу пилку, у якому міститься велика кількість ліпідів. Додавання до замінників пилку, наприклад, кукурудзяної олії підвищує їхню їстівність. Вміст у пилку рослин Ж. коливається в різних межах, наприклад: у гарбузі – від 4,4 до 6,2 %, у соняшнику – 8,3 %; у ріпі – 9,6 %; у люцерні
У пилку рослин, що запилюються вітром, ліпідів міститься менше, наприклад: у сорго – 1,1 %; у сосні – 1,4 %; у рогозі – 1,7 %; у ялиці – 1,8 %; у кукурудзі – від 0,9 до 2,5 %; у тополі – 3,4 %.
Ж. посідають перше місце серед всіх поживних речовин за своєю енергетичною цінністю. Так, наприклад, у грамі цукру міститься 3,96 калорій, глюкози – 3,76, жирів – 9,33.
Звідси видно, що бджолина сім’я при споживанні 35 кг пилку на рік одержує до 3,5 кг рослинних
У тваринних організмах кількість Ж. досягає високого рівня. Як правило, Ж. беруть участь у процесах терморегуляції організму, а при голоді або недостатньо доброму харчуванні організм споживає запас жирів.
У бджіл Ж. знаходяться у жировому тілі, у личинок жирове тіло займає більшу її частину. У процесі росту личинки й перетворення її на лялечку й імаго більша частина Ж. витрачається.