ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ У РОСЛИН І ТВАРИН

Тема. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

УРОК 24. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ У РОСЛИН І ТВАРИН

Цілі уроку: розглянути основні етапи життєвих ци­клів рослин і тварин, показати їх зв’язок з особливостями життєдіяльності кож­ного конкретного організму; розвивати вміння співставляти й робити висновки; виховувати небайдуже ставлення до нав­колишнього світу.

Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації зі схема­ми процесу запліднення, ембріогенезу й постембріонального розвитку різних видів рослин і тварин, схеми життєвих

циклів декількох видів рослин і тварин.

Базові поняття й терміни: запліднення, ембріогенез, постембріо­нальний розвиток, етапи розвитку, га­метофіт, спорофіт, статеве покоління, нестатеве покоління, чергування поко­лінь, складний життєвий цикл, простий життєвий цикл.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Як можна діагностувати вади розвитку людини?

2. Які фактори підвищують ризик вад розвитку

людини?

3. Які фактори зовнішнього середовища впливають на розвиток організму?

4. Яким чином фактори зовнішнього середовища впливають на розвиток організму?

5. Які періоди онтогенезу виділяють у багатоклітинних організ­мів?

6. Які процеси відбуваються в організмі під час ембріогенезу?

7. Які процеси відбуваються в організмі під час постембріональ­ного розвитку?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя з елементами бесіди

Життєвий цикл – це період між однаковими фазами розвитку двох або більшої кількості послідовних поколінь. У багатоклітин­них організмів індивідуальний розвиток завершується природною смертю. Безперервність життєвого циклу організмів забезпечують гамети (статеві клітини), які передають спадкову інформацію орга­нізмам дочірнього покоління.

Тривалість життєвого циклу в різних організмів може бути різ­ною. Наприклад, у бактерій або дріжджів проміжок між двома по­ділами клітини часто не перевищує 30 хвилин, тоді як у багатьох вищих рослин і хребетних тварин він триває багато років. Так, сосна звичайна починає розмножуватися лише на 30-40-му, риба білуга – на 12-18-му роках життя. Тривалі життєві цикли спосте­рігають і в деяких безхребетних тварин. Наприклад, личинки од­ного з видів південноамериканських цикад розвиваються протягом 17 років.

Тривалість життєвого циклу залежить від кількості поколінь, які послідовно змінюють одне одного протягом одного року, або кількості років, протягом яких розвивається одне покоління.

Розрізняють прості та складні життєві цикли. За простого жит­тєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного. Про­сті життєві цикли характерні для гідри, молочно-білої планарії, річкового рака, павука-хрестовика, плазунів, птахів, ссавців.

Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергу­ванням різних поколінь або складними перетвореннями організ­му під час розвитку. Так, у деяких водоростей (бурих, червоних) чергується статеве покоління, переважно гаплоїдне, з нестатевим, переважно диплоїдним. Серед вищих рослин лише в мохоподібних переважає статеве покоління, тим часом як у інших (папоротепо­дібні, хвощеподібні, плауноподібні, голонасінні, покритонасін­ні) – нестатеве.

У тварин складні життєві цикли теж не є рідкісними. Так, у життєвому циклі багатьох найпростіших (форамініфери, споро­вики) і кишковопорожнинних відбувається закономірне чергуван­ня поколінь, які розмножуються статевим і нестатевим способами.

Наприклад, нестатеве покоління медузи аурелії – поліпи – розмножується брунькуванням, утворюючи нові поліпи. З допомо­гою поперечного поділу поліпи дають початок особинам статевого покоління – медузам. Чоловічі й жіночі особини медуз розмножу­ються статевим способом. Із заплідненої яйцеклітини розвивається личинка, що деякий час плаває з допомогою війок, а згодом осідає на дно й перетворюється на поліп.

В інших тварин (наприклад, у плоских червів – сисунів, у де­яких членистоногих – попелиць, дафній) у життєвому циклі чер­гуються покоління, які розмножуються статевим способом і партеногенетично.

Чергування поколінь, які розмножуються статевим способом і партеногенетично, має важливе біологічне значення для тих ор­ганізмів, які мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве роз­множення забезпечує безперервність існування виду, а партеноге­нез дає змогу повною мірою використовувати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду.

Чергування поколінь, які розмножуються різними способами (статевим і нестатевим, статевим і партеногенетично), збільшує мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умо­вах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання:

1. Які особливості притаманні життєвим циклам рослин?

2. Чим гаметофіт відрізняється від спорофіта?

3. Які особливості притаманні життєвим циклам тварин?

4. Які переваги й недоліки мають складні життєві цикли?

5. Які переваги й недоліки мають прості життєві цикли?

V. Домашнє завдання




ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ У РОСЛИН І ТВАРИН