Зразки відмінювання іменників – Іменник

Самостійні частини мови

Іменник

Зразки відмінювання іменників

У родовому та орудному відмінках множини іменників першої відміни бувають паралельні закінчення (баби – баб, бабів; губи – губ, губів; легені – легень, легенів; ворота – ворітьми, воротами; сльози – слізьми, сльозами; свині – свиньми, свинями).

Відмінки

І відміна, однина

Тверда група

М’яка група

Мішана група

Н.

Машина

Буря

Межа

Р.

Машини

Бурі

Межі

Д.

Машині

Бурі

Межі

3.

Машину

Бурю

Межу

О.

Машиною

Бурею

Межею

М.

(на)

машині

(в) бурі

(на) межі

К.

Машино

Буре

Меже

Відмінки

І відміна, множина

Тверда група

М’яка група

Мішана група

Н.

Машини

Бурі

Межі

Р.

Машин

Бур

Меж

Д.

Машинам

Бурям

Межам

3.

Машини

Бурі

Межі

О.

Машинами

Бурями

Межами

М.

(на)

машинах

(в) бурях

(на) межах

К.

Машини

Бурі

Межі

Зразки відмінювання іменників II відміни

Відмінки

II відміна, однина

Тверда група

М’яка група

Мішана група

Н.

Дуб, залізо

Календар, здоров’я

Дощ, плече

Р.

Дуба, заліза

Календаря, здоров’я

Дощу, плеча

Д.

Дубу (ові), залізу (ові)

Календарю (еві), здоров’ю

Дощу (еві), плечу

3.

Дуб, залізо

Календар, здоров’я

Дощ, плече

О.

Дубом, залізом

Календарем, здоров’ям

Дощем, плечем

М.

(на) дубі (ові), залізі (ові)

(в) календарі, (на) здоров’ї

(на) дощі, плечі

К.

Дубе, залізо

Календарю, здоров’ю

Дощу, плече

Відмінки

II відміна, множина

Тверда група

М’яка група

Мішана група

Н.

Дуби

Календарі

Дощі, плечі

Р.

Дубів

Календарів

Дощів, плечей (пліч)

Д.

Дубам

Календарям

Дощам, плечам

3.

Дуби

Календарі

Дощі, плечі

0.

Дубами

Календарями

Дощами, плечами

М.

(на) дубах

(на) календарях

(на) дощах, (на) плечах

К.

Дуби

Календарі

Дощі, плечі

Особливості відмінювання іменників II відміни, на які слід звернути увагу

У Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни бувають закінчення – а, – я або – у, – ю залежно від значення слова.

Закінчення – а (-я) мають іменники:

Закінчення – у (-ю) мають іменники:

А) назви чітко окреслених предметів, речей, які піддаються лічбі, тобто такі, що мають певну форму: листка, ясена, портфеля (але: трону)

А) назви установ, організацій та їх підрозділів: офісу, театру, департаменту, вокзалу, штабу

Б) назви осіб, імена та прізвища: Шевченка, Трикоза, Лук’яна

Б) назви явищ природи:

Жару, грому, морозу, туману, граду, дощу, циклону

В) назви персоніфікованих осіб і явищ: Мороза, Вітра, генія

В) назви матеріалів та речовин:

Цукру, оцту, граніту, гіпсу (але: хліба, вівса)

Закінчення – а (-я) мають іменники:

Закінчення – у (-ю) мають іменники:

Г) назви планет:

Сатурна, Марса, Місяця

Г) сукупність, збірні поняття:

Оркестру, танцю, батальйону, гурту (але: гуртка, садка, табуна)

Д) назви небесних тіл: астероїда, метеорйта

Д) назви почуттів, фізичного і психічного стану: жалю, жаху, болю, сміху, гніву, страху, суму (але: гріха)

Е) назви днів тижня та місяців: понеділка, вересня, червня

Е) назви середовища, чітко не окресленого простору: краю, лугу, яру, рову, простору, небокраю (але: бугра, горба, хутора, берега та зменшені форми, наприклад: ліска, лужка)

Є) назви тварин, дерев: вола, клена

Є) назви дій, процесів:

Відльоту, переїзду, крику, виступу (але: ривка, стрибка, стусана, пікніка)

Ж) назви різних мір, площі, довжини, ваги, часу:

Кілометра, акра, карата (але: віку, кварталу, ранку, року)

Ж) абстрактні поняття, кущові і трав’янисті рослини, сорти дерев:

Прогресу, слуху, характеру, гороху, барвінку (але: будяка, чагаря)

З) наукові терміни:

Префікса, метода, сектора

З) назви держав і територій:

Китаю, Тунісу, Криму, Донбасу

И) назви населених пунктів:

Харкова, Парижа, Голосієва, Орла, Сурожа, Гадяча, Севастополя, Відня

И) назви населених пунктів, у яких друга частина співзвучна з загальною назвою, що має закінчення

Красного Лиману, Березового Гаю

І) географічні назви з наголосом на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності – ов, – ев (-єв), – ин (-їн):

Дінця, Дніпра, Чугуєва, Волхова, Канева, Козятина

І) терміни іншомовного походження, літературознавчі терміни:

Розподілу, жанру, епосу, памфлету (але: дифірамба, мадригала)

Ї) назви грошових одиниць, а також числові назви: долара, фунта, карбованця, мільярда, мільйона

Ї) спортивні терміни, назви танців, будівель, споруд та їх частин:

Міні-футболу, волейболу, вальсу (але: гопака, тропака, козачка), стадіону, палацу, даху

Й) назви машин, деталей:

Мерседеса, москвича, комбайна, трамвая, двигуна

Й) назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя: розвитку, колоквіуму, ритму, часу, хисту

К) назви нечітко окреслених предметів, у яких наголос падає на закінчення: тягаря

К) складні слова, що не мають суфіксів, крім назв істот: самоаналізу, живопису, родоводу, світогляду, телекому (але: пароплава, електровоза, телевізора, телетайпа)

Л) слова іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та частини їх, а також українські суфіксальні слова-терміни:

Конуса, домкрата, ребуса, відмінка, графіка, ромба, іменника, прямокутника, перпендикуляра (але: роду, виду, способу, складу, синтаксису, стану)

Л) іменники, що мають префікси, крім назв істот: обліку, відклику, усміху, поспіху, експорту

М) назви річок, у яких наголос не падає на закінчення, а також назви озер, гір, островів, течій і т. ін.:

Дунаю, Бугу, Нілу, Єнісею, Уралу, Кавказу, Мічигану, Паміру, Криту

М) частини тіла, органи

Носа, нігтя (але: стравоходу, мозку)

2. У давальному відмінку однини іменники другої відміни мають паралельні закінчення – ові, – еві, – єві та – у, – ю (будинкові – будинку, розумові – розуму, журавлеві – журавлю, солов’єві – солов’ю). Якщо у висловлюванні трапляються поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітності спочатку вживаються закінчення – ові, – еві, – єві, а тоді у,-ю: Ляшенкові Віктору Андрійовичу, Тарасові Григоровичу Шевченку, добродієві професору.

3. Деякі іменники, переважно назви побутових предметів, мають паралельні форми 3. в.: (поклав) олівця й олівець, (написав) листа й лист, (узяв) ножа і ніж, (зрізав) ясеня і ясень.

4. Іменники – прізвища чоловічого роду однини другої відміни твердої групи в орудному відмінку мають закінчення – им (Тапкіним, Самородовим, Іллюшиним). Але неслов’янські прізвища мають закінчення – ом (Дарвіном, Чапліном, Пульманом).

Закінчення – ом мають і відприкметникові географічні назви: Бородіном, Києвом, Харковом, Свяшошином.

5. У місцевому відмінку однини з прийменником по можуть уживатися паралельні закінчення: по Дніпру – по Дніпрі, по місту – по місті, по селу – по селі; але для позначення часу вживаються тільки закінчення – і: по обіді, по закінченні.

ЗАПАМ’ЯТАЙ

Правильність закінчення Р. в. однини іменників чоловічого роду другої відміни можна перевірити за орфографічним словником.

Від закінчення – а, – я або – у, – ю часто залежить значення слів: алмаза (коштовного каменя) – алмазу (мінералу), акта (документа) – акту (дії), вала (деталі машини) – валу (насипу), каменя (окремого) – каменю (матеріалу), терміна (слова) – терміну (строку), листа (послання) – листу (на дереві).

Слід розрізняти:

Поетом Пушкіним – містом Пушкіном;

Громадським діячем Кіровим – містом Кіровом.

Зразки відмінювання іменників III відміни

Відмінки

Однина

Множина

Н.

Галузь, ніч, вість

Галузі, ночі, вісті

Р.

Галузі, ночі, вісті

Галузей, ночей, вістей

Д.

Галузі, ночі, вісті

Галузям, ночам, вістям

3.

Галузь, ніч, вість

Галузі, ночі, вісті

О.

Галуззю, ніччю, вістю

Галузями, ночами, вістями

М.

(в) галузі, (у) ночі, (у) вісті

(у) галузях, (у) ночах, (у) вістях

К.

Галузе, ноче, вісте

Галузі, ночі, вісті

Особливості відмінювання іменників III Відміни, на які слід звернути увагу

В орудному відмінку однини іменників третьої відміни вживається закінчення – ю; якщо основа іменника закінчується одним приголосним, то цей приголосний (крім губного та р) подовжується: тінню, сіллю, зав’яззю, віссю, риссю, в’яззю, галуззю, ніччю, піччю, міддю; якщо основа іменника закінчується на сполучення приголосних або щ, то жоден з них не подовжується: кількістю, якістю, радістю, вістю, жовчю, нехворощю; коли основа іменника III відміни закінчується на губний (б, п, в, м, ф) або р, то в орудному відмінку ставиться апостроф: верф’ю, любов’ю, Об’ю, матір’ю.

Відмінювання іменника мати

Відмінки

Однина

Множина

Н.

Мати (інколи матір)

Матері

Р.

Матері

Матерів

Д.

Матері

Матерям

3.

Матір

Матерів

О.

Матір’ю

Матерями

М.

(на) матері

(на) матерях

К.

Мати

Матері

Зразки відмінювання іменників IV відміни

Відмінки

Однина

Множина

Н.

Плем’я, лоша

Племена, лошата

Р.

Племені (плем’я), лошати

Племен, лошат

Д.

Племені, лошаті

Племенам, лошатам

3.

Плем’я, лоша

Племена, лошат (а)

О.

Племенем (плем’ям), лошам

Племенами, лошатами

М.

(на) племені, (на) лошаті

(на) племенах, (на) лошатах

К.

Плем’я, лоша

Племена, лошата

Імена, імена по батькові відмінюються як іменники відповідних відмін: Ольга Іванівна – І відміна, Семен Петрович – II відміна, Любов, Рахіль – III відміна. Це ж правило стосується і прізвищ (крім незмінних, до яких належать іншомовні неслов’янські, українські жіночі на – о та кінцевий приголосний).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


Зразки відмінювання іменників – Іменник - Довідник з української мови


Зразки відмінювання іменників – Іменник