Зупинення провадження у справі

Зупинення провадження у справі – перерва у провадженні попереднього розслідування в кримінальній справі або тимчасове залишення кримінальної чи цивільної справи в суді без руху. З. п. за кримінально-процесуальним законом можливе лише у випадках (передбачених зокрема ст. ст. 206, 249 і 280 УПК), коли місцеперебування обвинуваченого (підсудного) невідоме, коли психічне або інше тяжке захворювання такої особи перешкоджає закінченню провадження у справі, коли не встановлено особу, яка скоїла злочин. До З. п. слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі

дії, проведення яких можливе за відсутності обвинуваченого. Якщо місцеперебування обвинуваченого (підсудного) невідоме, оголошується розшук його. Слідчий має право З. п. щодо окремих обвинувачених або в усій справі. З. п. щодо одного підсудного не зупиняє розгляду справи в судовому засіданні стосовно інших підсудних. За цивільно-процесуальним законодавством (зокрема ст. ст. 221, 222 ЦПК) З. п. є обов’язковим у разі: смерті позивача чи відповідача, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; втрати однією із сторін дієздатності; перебування позивача чи відповідача у складі Збройних сил; тяжкого захворювання однієї із сторін тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Зупинення провадження у справі - Довідник з правознавства


Зупинення провадження у справі