Зв’язне мовлення Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру

Зв’язне мовлення

Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру

З елементами опису зовнішності людини

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувувати в учнів відповідні текстотворчі вміння, зокрема переказувати розповідний текст, що вміщує опис людської зовнішності або елементи такого опису; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей, цікавість і пошану до неповторності їхнього внутрішнього світу; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення.

Хід урокі в

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем.

*З ‘ ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З ‘ ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжного типу мовлення (опису зовнішності людини).

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

І V. Підведення підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.Закінчити, відредагувати чорновий варіант переказу, переписати до зошитів.

Тексти для докладного переказу

Данило Гурч з козаків був, жив собі паном, мав свій хутір, поле. Проте ходив у свиті, в сивій шапці, не хотів інакше вбиратися. Якось йому крамарі сказали, щоб він свитину закинув і в каптан одягнувся. Данило розгнівався й вигнав їх з двора. Насилу бідолахи втекли від нього.

Такий Данило був гарячий, що Боже борони! Як розлютується, аж іскри йому з очей скачуть, а обличчя побіліє, як крейда. Тоді так пильно й грізно дивиться, що аж серце холоне.

Був Данило хороший із себе дуже. Чоло в нього високе, гетьманське, брови так і говорять. Очі карі, ясні, як зорі. Всміхався Данило лагідно, але разом з тим гордо й смутно.

Він змалку сиротою зостався. Мати Данилова молодою вмерла, а батька вбито на війні. Розказували старі люди, що була в нього сестра. Данило її жалував, як малу дитину. Тільки й думав, чим би сестрицю втішити, як звеселити.

Та полюбилася сестра з поляком. Як брата не було вдома, помандрувала з ним аж у Польщу.

Приїхав Данило, а стара бабуся й розказала йому, що сталося. Білий став Данило, як та хустка, спустив очі в землю та мовчить.

З тих пір Данило не згадував про сестру, наче зроду її не було. Мав він горду душу, був щирий і правдивий. (За Марком Вовчком; 210 сл.)

– Пояснити лексичне значення слів хутір (відокремлене селянське господарство разом із садибою власника; виселок, ферма), крамар (торгівець), свита, каптан; фразеологізмів аж серце холоне, аж іскри з очей скачуть; розкрити переносне значення підкреслених слів у виразах був ДанилоГарячий; свиту Закинути; брови так і Говорять.

– Скласти план (орієнтовний: І. Був Данило з козаків і жив паном. ІІ. Не хотів міняти свити на каптан. ІІІ. Гаряча вдача гурча. ІV. Був хороший із себе. 1. Високе чоло, виразні брови. 2. Карі ясні очі. 3. Лагідна, горда й смутна усмішка. V. Улюблена сестра. VІ. Горда душа.)

– Написати докладний переказ.

Сергій Васильківський – відомий український художник. Яскравість барв, ясність і простота – ось головні риси його творів. Картини ніби сміються, радуючи око. З них так і б’є сила, сміливість, відвага й завзяття.

Кому траплялося відвідати Васильківського в Харкові, той пам’ятає його маленьку хатку, де жив він зі своєю старою недужою матір’ю. Майстерня – простора й світла. Стіни її обвішано малюнками й картинами.

Сам хазяїн – невисокий на зріст, присадкуватий чоловік, з копицею рудого волосся на круглій голові, у вишиваній сорочці. На кругластім обличчі – малі вусики, круте підборіддя і короткий ніс. Звертають на себе увагу невеликі, але допитливі й цікаві очі. На устах раз у раз грає лукава усмішка.

З першого разу неважко зрозуміти, що маєш справу з артистичною натурою. Про це свідчать мова, жваві рухи й міміка. З його пересипаної дотепами розмови б’є свіжий гумор. Та найцікавіше враження справляє той український містечковий жаргон, що інколи вживає Васильківський. Здається, не був би він художником, то став би актором. Які цікаві його анекдоти про приятелів і знайомих!

Не кожному він показує свої карикатури на деяких харківських діячів. Вони вражають майстерністю. На жаль, карикатури мусять лежати у схованці.

Прощаючись, я звернув увагу на картину, що стояла в кутку. Полотно не продалося на виставці. Я стояв перед картиною як прикутий, не відводячи очей.

Широкий неосяжний степ. Смеркає. На першім плані стоїть, схилившись у важкій задумі, чабан. Вівці позбивалися в купки. Тиша і сум.

Чи ж може бути кращий символ сучасного стану України? Проводир у безпорадній задумі, подібний до овець народ… Усе нагадувало гірку дійсність і хапало за серце.

– Пояснити лексичне значення слів жаргон (мова соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і виразів, властивих цій групі; сленг), символ(умовний знак), дотеп (кмітливий влучний вислів із стиричним чи жартівливим відтінком), карикатура (малюнок, що зображує когось у спотвореному, смішному вигляді).

– Розкрити значення фразеологізмів радувати око; стояти, як прикутий; хапати за серце.

– Дібрати синоніми до слів присадкуватий, лукавий.

– Скласти план переказу (орієнтовний: І. Основні риси творів Сергія Васильківського. ІІ. Маленька хата у Харкові. ІІІ. Зовнішність художника. 1. Невисокий присадкуватий чоловік. 2. Копиця рудого волосся на круглій голові. 3. Вишивана сорочка. 4. Вусики, круте підборіддя й короткий ніс. 5. Невеликі, але допитливі очі. ІV. Артистична натура художника. 1. Мова, рухи, міміка. 2. Свіжий гумор у розмові. 3. Доречне вживання містечкового жаргону. 4. Карикатури у схованці. V. Картина – символ сучасної України).

– Написати докладний переказ тексту.

У садку якась дівчина співала пісню. Чудовий голос, чудові поетичні слова пісні так і потягли до себе молодого хлопця.

Павло перескочив через тин, проліз через кущі бузини. Густі вишні скинули з нього картуза, били його тонкими гіллячками по обличчю. Він мусив розводить руками гілля й затуляти очі.

Боячись зашелестіти, хлопець йшов туди, звідки, неначе соловейків спів, розливався дівочий голос. Маючи звичай записувати пісні, Павло притулився до стовбура груші, витяг книжечку й почав нотами записувати мелодію.

Записавши пісню, хлопець побачив, що недалеко від нього висить почеплений на гіллячку луб’яний козубець. Через густе листя просувалася рука й кидала в козубець вишні. Рукав був закачаний по лікоть, ручка була біла, маленька, наче дитяча. На зеленій траві стояли два маленькі черевички з ніжками. Черевички все спинались на кінчики, неначе танець танцювали.

Через вишневий лист забіліло личко, зачервонів свіжий, наче стигла ягода, ротик. Голос на мить замовк, бо біла ручка вкинула в рот вишню, але пісня знову полилась. Гіллячка нагнулася, і Павло побачив все лице з чорними тонкими бровами й тонким, наче виточеним носиком. Темні великі очі блиснули через лист, як блискавка.

Побачивши хлопця, дівчина прожогом втекла.. Козубець з вишнями впав на траву. Назбиравши в нього вишень, Павло пішов через двір віддати його дівчині. (За І. Нечуєм-Левицьким; 200 сл.)

– Пояснити лексичне значення слів козубець (ручний кошик з луб’я або лози), луб’яний (зроблений з луб’я – внутрішньої частини кори листяних дерев, що межує з деревиною). Розкрити переносне значенняпідкреслених слів у виразах Розливався голос; Полилася пісня.

– Дібрати синоніми до слів тин, прожогом.

– Скласти план (орієнтовний: І. У саду дівчина співала пісню. ІІ. Павло опинився в саду. 1. Почав нотами записувати мелодію. 2. Луб’яний козубець на гілці. 3. Біла маленька ручка. 4. Маленькі черевички з ніжками. 5. Біле личко поміж гіллям. 6. Чорні тонкі брови й наче виточений носик. 7. Темні блискучі очі. ІІІ. Дівчина прожогом втекла. ІV. Хлопець пішов віддати козубець.)

– Написати докладний переказ тексту.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...
Зв’язне мовлення Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру