Зв’язне мовлення. Письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи

І СЕМЕСТР

ІМЕННИК

Уроки № 39, 40

Тема: Зв’язне мовлення. Письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати відповідні текстотворчі вміння 1; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати спостережливість та любов до природи.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

Читання тесту вчителем.

З’ясування

лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

Визначення учнями теми та головної думки тексту.

Визначення учнями стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та дооміжних типів мовлення.

Колективне складання плану тексту.

Повторне читання вчителем тексту.

ІV. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Закінчити, відредагувати, перевірити

чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

Тексти для переказу

Жарт

Який же цей яр глибокий та похмурий! З крутої гори він спускається простісінько до Дніпра. Яр зветься Гримучим. Може, це через те, що весною у ньому гримить бурхливий та каламутний потік.

На крутих схилах яру ростуть берези, кричать одуди, туркотять горлиці. На глиняних урвищах в’ють гнізда чорні стрижі.

А над кручами й березами здіймається розлога лісова груша. Вона вже стара і дуплиста. Мабуть, першою виросла вона в цьому яру, а тоді вже сипнули за нею берізки, тернові кущі та шипшина.

Сонце вже котилось на захід, коли до груші прийшло троє дітей. В яру простягались довжелезні тіні. Було тут тихо, тільки стомлено свистіла якась пташка.

Діти видряпались на схил і зупинились у кількох кроках від груші. Докійка підняла камінчик і влучила ним у дерево. Відразу тонке сичання почулося з середини груші. Немов звідкілясь вирвався струмок гарячої пари. “Чуєте? Гадюка!” – прошепотіла дівчинка.

Хлопці перезирнулись. Сичання стало голоснішим, і діти побачили, як з дупла вискочила сіра пташка. Вона сіла на гілку, настовбурчила пір’я і продовжувала голосно сичати. Так крутиголовка намагалась налякати непроханих гостей.

Хлопці весело зареготали. Докійка мовчала, тільки очі її лукаво світились. Вона й раніше знала, хто живе в дуплі старої груші на схилі Гримучого яру. (За О. Донченком, 195 сл.)

Завдання.

– Дібрати синоніми до слів розлога (про грушу), влучити, сичання, настовбурчити, лукаво.

– Скласти план (орієнтовний: 1. Глибокий та похмурий Гримучий яр. 2. Берези на крутих схилах. 3. Розлога груша над кручами. 4. Троє дітей у яру. 5. Сичання з середини груші. 6. З дупла вискочила пташка. 7. Очі Докійки лукаво світились.)

Подарунок

Вони пройшли півкілометра. Смугу сосняку переривало пасемце дубів і берізок, знова смуга сосняку, а тоді знову листяна посадка.

– Отут грибуватимемо, – сказав дід Олекса.- Ставайте кожне на таку смужечку й прямуйте нею. Не бійтеся, не заблудитеся. Усі вийдемо на луг.

Дмитро Іванович зайшов у ліс. Сосни стояли тихі, мовчазні, ніби неживі, а берізки й дубки перешіптувались листом. Над головою котився тихий ласкавий шум. Особливо гарні були берізки, гарні своєю молодістю. Осінь ще не спалила їм крил, і вони маяли ними, мовби летіли над сосновим бором.

Унизу росла висока трава, але вона була рідка й уже пожухла. Дмитро Іванович подумав, що, мабуть, дід Олекса привів їх не туди, куди треба. Але в ту ж мить побачив попереду в траві щось червоне, кинувся до нього й зупинився в подиві. То був красноголовець. Великий, на високій рівній ніжці, він аж різав очі чистотою червоної барви. Неподалік од нього росло ще два менші. Він поклав їх у кошичок. Як тільки рушив далі, натрапив на два чималі красноголовці, схожі на збитошних хлопців у червоних капелюхах.

За кілька хвилин Дмитро Іванович наповнив кошик. Він подумав, що йому ніколи не доводилося бачити стільки грибів. І зрозумів, що то не випадково. Це йому подарунок від діда Олекси. Йому і його родині. Очевидно, дід назнав це місце і беріг до цього дня. (За Ю. Мушкетиком, 213 сл.)

Завдання.

– Пояснити значення слів пасмо, бір, красноголовець, фразеологізму різати очі.

– Дібрати синоніми до слів барва, збитошний (про хлопця).

– Скласти план (орієнтовний: 1. Сосняк переривався листяними посадками. 2. “Тут грибуватимем!” 3. Над головою котився шум. 4.Особливо гарні були берези. 5. Унизу пожухла трава. 6. Красноголовці. 7. Подарунок від діда Олекси.)




Зв’язне мовлення. Письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису природи