Мета: ознайомити учнів із бісероплетінням, необхідними для нього матеріалами; розвивати творчі здібності, дрібну моторику рук, посидючість; виховувати почуття прекрасного, естетичний смак.
Обладнання: бісер трьох кольорів; нитки; голка для бісеру; ворсиста тканина; зразки виробів; мультимедійна дошка.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
1. Привітання
Дзвоник всім нам дав наказ:
До роботи швидше в клас!
Біля парти станем чемно –
Плине час хай недаремно.
Будемо уважні і старанні всі.
Сядемо рівненько на місця
2. Перевірка готовності до уроку
3. Упорядкування робочих місць
II. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Повідомлення теми та мети уроку
– Сьогодні ми ознайомимося з бісером та бісероплетінням. Будемо виготовляти ланцюжок (гердан) “у хрестик” з бісеру.
2. Вступна бесіда
Мультимедійна презентація
– Бісер уперше почали використовувати у Стародавньому Єгипті. На території України став відомий з часів Київської Русі та набув особливого поширення у VIII-ХІ ст. Прикрасами з бісеру оздоблювали головні убори, їх вплітали в коси, носили їх на грудях, шиї, руках,
Типологія бісеру здійснюється за такими ознаками: покриття поверхні, матеріали для виготовлення, виробничий процес, місце виготовлення, форма та розмір бісерин. Проте єдиного підходу щодо вибору категорій не існує й досі. Значною мірою така невизначеність спричинена наданням самому поняттю “бісер” різних значень. У деяких мовах одне слово поєднує в собі декілька значень українських відповідників “намистина”, “перлина”, “бісерина” і т. ін. В Україні бісером називають дрібні намистинки з прозорого чи кольорового скла (іноді з металу) з отворами для нанизування. Зараз бісер може бути ще й пластмасовим.
Найбільші країни-виробники бісеру – Японія, Тайвань, Чехія, Китай, Індія та Туреччина. Тайванський, китайський та турецький бісер – займає сегмент недорогого матеріалу; Чехія пропонує найбільший асортимент; японський – прийнято вважати найякіснішим. До ознак якості бісеру належать, у першу чергу, його ступінь стійкості до сонячних променів, засобів побутової хімії та взаємодія зі шкірою та одягом людини.
Фізкультхвилинка
Швидко стали по порядку,
Розпочнем мерщій зарядку.
Покрутили головою,
Стали всі, немов до бою,
Крила вбоки розвели
Й полетіли, попливли.
Ліва, права, ліва, права –
Роблять ніжки наші вправи.
Не лінуйтесь, присідайте,
Ви здоров’ячко зміцняйте,
Щоб хвороби оминали,
Смутку й слабкості не знали.
3. Розповідь учителя
Робота за підручником (с. 86). Мультимедійна презентація
– Роздивіться зразки виробів із бісеру.
– Для низання ланцюжків з бісеру приготуйте тонку голку з довгим вушком. (Як правило, для нанизування бісеру використовують тонкі й довгі голки – частіше голки № 10 і 12. Якщо вам важко вставити нитку в тонку голку, візьміть голку з довгим прорізом посередині замість звичайного вушка. У продажі бувають і короткі голки для бісеру.) Якщо немає такої голки, то низати бісер можна рибальською волосінню або ниткою, кінець якої змащений клеєм. Кулони, брошки тощо можна виготовляти не лише з нового бісеру. Використовуйте старе розсипане намисто, дрібні порізані стержні кулькових ручок, трубочки з-під соку.
Щоб бісер було легко набирати на голку, розкладіть його на ворсисту тканину.
– Існують правила бісероплетіння.
1. Нитка, на яку набирають бісеринки, називається робочою.
2. Бісеринки, в яких схрещуються робочі нитки, називають зв’язкою. Вони повинні мати великі отвори, щоб голка з ниткою могла пройти крізь них двічі або й тричі.
3. Для роботи слід добирати бісеринки однакового розміру. Якщо ж у роботі використовується бісер різного розміру, то більші бісеринки мають бути у зв’язці.
4. Для того, щоб виріб мав гарний вигляд, треба ретельно стежити за натягом нитки. Бісеринки не повинні провисати на нитках, а щільно лягати одна коло одної. Але не можна і затягувати нитку, щоб виріб не зморщувався.
5. На нитку слід набирати стільки бісеринок, скільки вимагає візерунок.
6. Перед початком роботи слід уважно роздивитися схему, на якій стрілками і цифрами вказано послідовність операцій.
4. Демонстрування та аналіз зразка
1) Інструктаж учителя.
Мультимедійна презентація
– Розгляньте зразки виробів.
– Для низання ланцюжків з бісеру приготуйте тонку голку з довгим вушком. Якщо немає такої голки, то низати бісер можна рибальською волосінню або ниткою, кінець якої змащений клеєм. Кулони, броші тощо можна низати не лише з нового бісеру. Використовуйте старе розсипане намисто, дрібні порізані стержні кулькових ручок, трубочки з-під соку.
Щоб бісер було легко набирати на голку, розкладіть його на ворсисту тканину.
На дошці – зразки та схеми виробів з бісеру.
Робота за підручником (с. 86-87)
1. Складіть нитку навпіл і втягніть її кінці у дві голки. Голкою 1 наберіть на середину нитки чотири бісеринки: білу, червону, білу, червону.
2. Протягніть голку 2 в першу бісеринку червоного кольору. При цьому утворюється “хрестик” – перша ланка ланцюжка, а голки опиняються по різні боки від бісеринки.
3. На голку 1 наберіть дві бісеринки – білу і червону, а на голку 2 – одну білу. Пропустіть голку 2 через червону бісеринку, підтягніть нитки – вийшов другий “хрестик”.
4. Знову наберіть необхідну кількість бісеринок (дві та одну) і продовжуйте плетіння в тій самій послідовності до кінця ланцюжка.
5. Запам’ятайте, що при нанизуванні кожного нового “хрестика” на праву голку набирають дві бісеринки, а на ліву – одну. Не забувайте кожного разу щільно підтягувати нитки – від цього залежить зовнішній вигляд виробу.
2) Повторення правил безпеки під час роботи.
ІІІ. ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ
IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ УЧНІВ
V. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чи сподобався вам урок?
– З чим ви сьогодні ознайомилися?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)