РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії
Тема 1.5. Моделі ринкової, планової та змішаної економіки
Спосіб організації економічного життя суспільства називається економічною системою. Розкрити особливості економічного життя суспільства – означає показати, як узгоджується діяльність багатьох суб’єктів економіки, хто є власником виробничих ресурсів та яким чином вони потрапляють до виробників, перетворюючись згодом на речі та послуги для споживачів. За цими критеріями розрізняють дві протилежні економічні системи: ринкову і планову
Ми розглядатимемо, головним чином, організацію ринкової економіки, хоча там, де це необхідно, посилатимемося на досвід країн із плановою економікою.
Українська економіка 90-х років XX ст. – початку ХХІ ст. перебувала у стані переходу до ринкових відносин. Тому для нас важливо зрозуміти фундаментальні засади обох економічних систем.
Логіка теми
Те, що вже відомо з попередніх тем про економічне життя суспільства, можна узагальнити так:
– головна мета виробництва – задоволення різноманітних потреб – досягається створенням споживчих
– створення споживчих благ забезпечується використанням ресурсів і розв’язанням проблеми раціонального їх розподілу;
– виробничими ресурсами (факторами виробництва) є земля, праця, капітал, здатність до підприємництва; кожен із них бере участь у створенні продукту.
Спираючись на ці положення, можемо зробити наступний крок у вивченні економіки.
1. Економічний кругообіг
Функціонування будь-якої економіки грунтується на взаємозв’язаному русі ресурсів, споживчих благ (продуктів) і доходів. Такий рух називається економічним кругообігом. Він є складним, як і кругообіг речовин в організмі людини чи в природі. Його порушення у будь-якій ланці означає хворобу економіки.
Розглянемо особливості кругообігу ринкової економіки за допомогою схеми 1.5.1.
Схема 1.5.1 Кругообіг ресурсів, продуктів, доходів у ринковій економіці
Пояснення до схеми
На схемі зображено кругообіг, що здійснюється між домогосподарствами і підприємствами, зв’язки яких опосередковані ринками ресурсів і продуктів. Та визначення суб’єктів економічного кругообігу вимагає деяких пояснень.
Перше: на цій спрощеній схемі кругообігу, як бачимо, відсутня держава. Сучасна ринкова економіка не може функціонувати без участі держави. Грунтовно про економічні функції держави та засоби державного регулювання йтиметься далі. Але зрозуміти фундаментальні засади ринкової економіки без включення у схему кругообігу держави можна.
Друге: особливим явищем ринкової економіки є домашнє господарство. Поняття “домашнє господарство” близьке до поняття “сімейне господарство” у звичному для нас розумінні: люди, пов’язані родинними зв’язками, мають спільні доходи і спільно їх використовують. Але у ринковій економіці домогосподарства є особливими утвореннями: вони не лише отримують і витрачають доходи, а й є власниками і постачальниками всіх ресурсів: землі, праці, капіталу, здатності до підприємництва.
Кругообіг починається з домашніх господарств як власників ресурсів, що постачають на ринок ресурси праці, землю, капітал і підприємницькі здібності. Ресурси потрапляють до підприємств, які, розподіливши та поєднавши їх певним чином, створюють речі та послуги. Останні, опинившись на ринку продуктів, купуються домогосподарствами. Цим завершується перше (на нашій схемі – внутрішнє) коло кругообігу ринкової економіки. Друге коло кругообігу починається з підприємств. Підприємства, здійснюючи виробничі витрати, виступають на ринку ресурсів як покупці. Купуючи ці ресурси у домогосподарств, вони сплачують їм доходи: заробітну плату, ренту, процент і прибуток. Домогосподарства, отримавши доходи, здійснюють споживчі витрати і на ринку продуктів купують товари та послуги. Підприємства, які ці товари та послуги реалізують, привласнюють доходи (виручку від реалізації).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)