ФОЛЬКЛОР І МУЗИЧНИЙ ТЕАТР

РОЗДІЛ 1 МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО В НАШОМУ ЖИТТІ

Тема 8 – 9 ФОЛЬКЛОР І МУЗИЧНИЙ ТЕАТР

І

В останній чверті минулого століття на культурному обрії України замайоріла досі побачена “зірка” – фольк-опера “Цвіт папороті” Євгена Станковича. Саме цей твір започаткував нову добу в музично-театральному мистецтві. Адже до того часу в Україні не існувало такого музичного жанру, який грунтувався би виключно на українському фольклорі: історичних нарисах, народних звичаях, прикметах, фантазіях тощо. Митець по-новаторськи поєднав у

своєму творі звучания оркестру із самобутнім співом народного хору, традиційний фольклор – із сучасними засобами виразності, зокрема авангардними. “Цвіт папороті” особливий ще й тим, що композитор увів до складу симфонічного оркестру народні інструменти.

В основі фольк-опери – літературні твори Миколи Гоголя, національний фольклор, героїчний епос, народні обряди та пісні, легенди. Лібрето написав А. Стельмашенко, а декорації до фольк-опери створив український художник Є. Лисик. З політичних причин у 1979 р. прем’єра не відбулася, а декорації було знищено.

Г.

Семирадський. Ніч напередодні Івана Купала

У фольк-оперi “Цвіт папороті” немає наскрізного сюжету, звичного для жанру опери монологів, арій, дуетів. Твір складається з трьох дій: у першій змальовуються картини із життя Запорозької Січі; у другій розкриваються особливості народного побуту – сцени на свято Купала; зміст третьої – прославляння подвигів, здійснення народними героями заради Батьківщини.

МУЗИЧНИЙ КАЛЕЙДОСКОП

У другій дії фольк-опери “Цвіт папороті” відображене народне життя з усіх його проявах: світлих і радісних, суворих і трагічних. Поряд із реальними святковими обрядами на Івана Купала зображено й фантастичні образи, зокрема русалок.

У сцені “Русалчині купала” оркестрове звучання незвичайними способами поєднується з голосами хору – шепотом, зойками, зітханнями, – усе це створює таємничу атмосферу. На цьому тлі звучить соло русалки – пісня про загублену дівочу долю “Ой, глибокий колодязю”.

Але в печальний спів, наче вихор, уривається купальський шабаш відьом. Виразна, пластична мелодія змінюється вигуками, завиваннями. Кульмінацією шабашу стає фантастична “Фуга нечисті”.

У ній майже відсутні мелодії, оскільки головна тема фуги – скоромовка, що промовляється з “жорстокістю” (авторська вказівка).

Коли опівночі зацвітає папороть, шабаш раптово обривається, і все навкруги завмирає. Звучить акапельний спів хору, якому акомпанує лише записана на плівку “музика лісу” – шум листя, пташине щебетання тощо.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Євген Станкович, “Купала”, ІІ дія з фольк-опери “Цвіт папороті” у виконанні камерного хору “Київ”.

“Схарактеризуйте образи, які виникають у цьому фрагменті Які його композиційні особливості?

Євген Станкович, “Ой, глибокий колодязю”, “Русалчині купала” з фольк-опери “Цвіт папороті” у виконанні хору ім. Г. Верьовки, солістка – Ніна Матвієнко.

Як у другій дії опери відображені святкові обряди на Івана Купала, купальський шабаш відьом? Який характер музичного фрагменту твору? Чим вражає прослухана музика? Що незвичного у виконанні ви помітили?

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

Станковим Євген Федорович (народ. в 1942 р.) – український композитор, музичний і громадський діяч, лауреат численних вітчизняних і міжнародних премій нагород, народний артист України, Герой України. Народився в м. Сваляві, де здобув початкову музичну освіту Продовжував навчання в музичному училищі Ужгорода, потім у консерваторіях Львова і Києва (учень Б. Лятошинського, М. Скорика).

У доробку композитора – 6 симфоній, 9 камерних симфоній, фольк-опера “Цвіт папороті”, 6 балетів, велика кількість ораторій, камерно-вокальних й інструментальних творів. Також написав музику до шести вистав і понад сотні фільмів.

Я у світі музики: співаю, відчуваю

Прослухайте пісню Михайла Коваля “Балада про Крути”, Пригадайте, що таке балада.

У цій пісні йдеться про криваві події 1918 p., коли відбувся нерівнозначний бій між більшовицькою армією і загоном київських студентів та бійців вільного козацтва па залізничній станції Крути. Запекле протистояння тривало упродовж 5 годин. Завдяки значній кількісній перевазі супротивника українська молодь зазнала поразки, віддавши свої життя за українську державність.

Під час поховання 27 юнаків, які потрапили до більшовиків у полон, а потім були ними страчені, поблизу Аскольдової могили в Києві голова Української Центральної Ради М. Грушевський назвав загиблих героями, а пост П. Тичина присвятив мужнім патріотам вірш “Пам’яті тридцяти”.

Ю. Чумах. Крути

Я у музики: співані, відчуваю

БАЛАДА ПРО КРУТИ

Музика М. Коваля Вірші М. Бакая

1. То не чорне гайвороння над степом кружляє –

Дика орда Муравйова грізно наступає.

Щоб ворога зупинити, на станцію Крути

Відправились добровольці – молоді рекрути.

Приспів:

Славних хлопців-добровольців зібралося триста,

А дорога, наче доля, коротка, терниста.

Ой ви, Круги, ой ви, Крути, заступіть собою,

Бо проллється кров юнача цілою рікою.

2 Зима снігом замітає, січуть скоростріли.

Щоб ворога зупинити – но вистачить сили.

Вже набої закінчились, а навколо – поле,

Піднялися – і в атаку кинулись соколи.

Приспів.

3. Но вернуться вже ніколи до рідної хати.

Не зустріне, не пригорне заплакана мати.

Постріляні, порубані – але незборимі

Зосталися тут лежати сини України.

Приспів:

Славних хлопців-добровольців загинуло триста,

Бо така вже їхня доля – коротка, терниста.

Ой ви, Крути, ой ви, Крути, – біль мого народу…

Віддали життя герої за нашу свободу.

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Поміркуйте, чому жанр опори Є. Станкевича “Цвіт папороті” визначено як “фольк-опера”.

2. Якою є тематична основа фольк-опери “Цвіт папороті”?

3. Схарактеризуйте композиторський стиль Є. Станковича.

Бібліотека:

– Кияновська Л. Українська музична культура : навч. посіб. – К. : ДМЦНЗКМ, 2002. – 178 с.

– Музика: Дитяча енциклопедія / упоряд. Володарська М., Камовський Є. – Харків: Фоліо, 2008. – 328 с.

Фільмотеко:

Д/ф “Цвіт папороті” (реж. В. Вітер, 1988 р.)

Медіатека:

Є. Станкович, фрагменти з фольк-опери “Цвіте папороть”.

ІІ

Сучасна балетна вистава відрізняється від класичного балету тим, що їй притаманні ритмопластичні танці, пантоміма, елементи акробатики, світлозвукові ефекти, оригінальні декорації, костюми, і навіть спів (хори).

Пригадайте характери і ознаки класичного балету. З яких танцювальних номерів складається балетна вистава? Які балети ви знаєте?

Відомий композитор Ігор Стравінський створив балет “Весна священна” , у якому відобразив язичницьку Русь навесні: з дівочими хороводами, культом Землі, жертвопринесенням на честь богині Весни. У балеті надзвичайно сильний і виразний ритм. Композитор використовує основні музичні засоби – тембр, гармонію і ритм, щоб зобразити взаємовідносини природи і людини.

Новизна і складність музики відчули і глядачі під час прем’єри, і оркестр на репетиціях. Лібрето до балету написали сам композитор – Ігор Стравінський, і Микола Реріх – всесвітньо відомий художник, який також створив декорації і костюми до вистави.

Прем’єру балету глядачі не сприйняли, залишивши поза увагою оригінальність і складність хореографії на тему язичницьких обрядів. Але минули роки, і балет підкорив серця шанувальників мистецтва в усьому світі.

Сцена з балету І. Стравінського “Весна священна”

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Ігор Стравінський, фрагменти з балету “Весна священна”.

Чим вражає музика балету? Які картини-образи виникли у вашій уяві? Чому глядачі на прем’єрі нe сприйняли балет?

ПОРТРЕТ МИТЦЯ

Стравінський Ігор Федорович (1882- 1971) – всесвітньо відомий композитор та диригент українського походження. Народився в сім’ї співака з Оранієнбаумі, поблизу м. Санкт-Петербург.

З дитячих років навчався гри на фортепіано. Талант композитора яскраво проявився в жанрі балету. Під керівництвом М. Римського-Корсакова були написані перші твори – скерцо і соната для фортепіано, сюїта для голосу з оркестром “Фавн і пастушка”, симфонія “Феєрверк” для оркестру, прем’єру якої відвідав відомий хореограф Сергій Дягілєв. Він високо оцінив талант молодого композитора. Протягом трьох років співпраці з трупою Дягілєва Стравінський написав три балети, що принесли йому світову славу – “Жар-птиця”, “Петрушка” та “Весна священна”.

Стравінський, творчість якого вплинула на розвиток музики XX ст., посідає особливе місце серед композиторів того часу.

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Які теми та образи використав у своєму балаті “Весна священна” Ігор Стравінський?

2. Поміркуйте, чому композитори сучасності звертаються до фольклору та музичних традицій минулого?

3. Працюємо разом. Об’єднайтесь у групи, оберіть легенду або міф, проілюструйте її музичними фрагментами (народної та сучасної музики), створіть ескізи декорацій. Поясність свій вибір музичних творів. Визначте жанр твору, дайте назву.

Бібліотека:

– Давлекамова С. Галина Уланова. Я не хотела танцевать – М.: АСТ – ПрессСКД, 2010. – 280с.

Фільмотека:

– Д/ф “Мой серебряный шар. Галина Уланова” (2010 р.)

– Д/ф “Майя Плисецкая” (реж. В. Катанян, 1981 р.)

Медіатека: Ігор Стравінський, фрагменти з балету “Весна священна”.