ЛЮЦЕРНА – культурна багаторічна рослина із родини метеликових, є добрим медоносом і дає бджолам пилок. Як звичайна сільськогосподарська культура культивується Л. посівна й Л. жовта серповидна.
Л. посівна – малогілкувата рослина із соковитими стеблами, що росте кущем. Квітка метеликова, лілового або фіолетового кольору. У квітці тичинковий стовпчик стиснутий човником, у внутрішні вирізи якого входять виступи крил. Нектароносна залоза розташована в глибині квітки між колом тичинок і плідником, тому бджолам треба постаратися, щоб добути
Л. жовта серповидна – багаторічна рослина. Стебло досягає заввишки 60 см. Квітки ясно-жовті або темно-жовті, зібрані в короткі грона. На відміну від квіток Л. посівної, у цього сорту квітки краще пристосовані до запилення: паростки човника й крил у квітки не так сильно придавлені,
Медоносні бджоли, запилюючи посіви Л., розкривають кожну 42-у квітку, а дикі – кожну другу. Медоносні бджоли в основному збирають нектар і близько 15 % пилку, а дикі – в основному пилок і розкривають квітку після першого ж відвідування, тоді як медоносні після 2-5 відвідувань – залежно від сорту. Нектар Л. посівної містить у собі цукру від 14 % до 46 %.
Уважається, що для запилення 1 га посівів Л. треба 10- 12 сильних бджолосімей з одночасним їхнім підгодуванням цукровим сиропом. Рекомендується вживати заходів, щоб на масивах квітучої Л. було якнайменше конкурентних медоносів і пилконосів.
Для посилення активності бджіл їх дресирують ароматизованим сиропом на запах і на певну територію, збільшують у їхніх гніздах відкритий розплід, відбирають частину принесеного пилку.
Мед з Л. бурштинового кольору, густий, швидко кристалізується.