НЕЗРІЛИЙ МЕД – мед, у якому міститься більше ніж 20 % води. Наприклад, водність квіткового меду приблизно дорівнює 18 % , а падевого – на 0,5-1,5 % менша, що пояснюється більшою зрілістю останнього. В’язкість меду перебуває в обернено пропорційній залежності від його водності. Наприклад, в’язкість відцентрового меду можна визначити, зачерпнувши столовою ложкою мед і швидко повертаючи її: зрілий мед не стікатиме з ложки, тоді як незрілий легко стікатиме, незалежно від того., як швидко обертають ложку.
Н. м., у якому міститься більше ніж 20
Н. м. кристалізується гірше, ніж зрілий. Він може закристалізуватися не весь, а частково – унизу. Н. м. має водність вище від норми, тому представляє із себе менш перенасичений розчин глюкози.
Звичайно, дозрівання поліпшує якість меду, але все-таки він поступається тому, що дозрів у вулику.
Неоднорідність структури меду в одній ємності (суміш закристалізованого й сиропоподібного) вказує на те, що мед недоспілий. При цьому сиропоподібна частина меду може швидко забродити. Але варто враховувати, що мед з акації, вишні, шавлії й інші сорти, що кристалізуються повільно, можуть являти собою масу неоднорідної структури, що є абсолютно прийнятним.
На пасіці Н. м. може бути отриманий у разі поганої забезпеченості стільниками. У такому випадку, при рясному медозборі бджоляр змушений відкачувати Н. м., щоб не зменшувати темпу збору нектару. Виняток складає вересовий мед, який містить багато білкових речовин, тому при тривалому зберіганні не кристалізується, а зсідається, набуваючи желеподібного вигляду. Тому його треба відкачувати незрілим, тобто відбирати з вулика незапечатаним. Для відкачування застосовується швидка обробка рамок з медом. Відібрані з вулика рамки з медом відразу вставляють у медогонку й відкачують. Цей спосіб дозволяє зберегти ту ж температуру меду, яку він мав у вулику, тому він краще відділяється від чарунок.