Розділ 2. ЛЮДИНА СЕРЕД ЛЮДЕЙ
& 16. Позитивні риси людини
Пригадай! Які позитивні риси людини ти знаєш?
Прочитай.
Притча про виноград
Суфійська притча
Посадив чоловік виноград, але такого сорту, що починає плодоносити лише через тридцять років. Сталося так, що коли він саджав, поряд проходив один володар, котрий зупинився і сказав:
– Ти великий оптиміст, якщо сподіваєшся дожити до того дня, коли цей виноград почне плодоносити.
– Я, можливо, і не доживу, – відповів чоловік, – але мої нащадки насолодяться
– У будь-якому випадку, – сказав правитель, – якщо колись з’являться стиглі грона, принеси їх і мені. Звичайно, якщо нас обох обмине меч смерті, що висить над нами щомиті.
І володар продовжив свій шлях.
Через кілька років на винограді дозріли чудові плоди. Чоловік наповнив великий кошик найсоковитішими гронами й подався до палацу. Володар зустрів його і щедро винагородив золотом.
Почали ширитись плітки: “Простому селянинові дали купу золота за кошик винограду”.
Почувши це, одна неосвічена жінка одразу ж нарвала
– Я вимагаю такої самої винагороди, яку отримав чоловік сьогодні зранку. Якщо султан платить золотом за виноград – ось мій виноград.
Її слова переказали володареві, і відповідь його була такою:
– Ті люди, чиї вчинки продиктовані наслідуванням і зарозумілістю, яка походить від нерозуміння обставин, нехай будуть вигнані.
Чому володар нагородив чоловіка золотом, а жінку вигнав?
Які людські якості протиставлені у притчі?
Доберіть якомога більше прикметників для характеристики персонажів притчі.
Прочитай.
Три типи коней
Притча
Один юнак, закінчивши університет, влаштувався працювати помічником до купця. Купець той був неуком, і ледь умів писати й рахувати. Але торгівля в нього йшла добре, капітал збільшувався з року в рік. На юнака він покладав великі надії, тому приділяв йому особливу увагу. Та якось хлопець надто довго вирішував, який саме товар найперше викласти на вітрину, адже товару було набагато більше, ніж вільного місця. Купець поквапив його, але юнак лише глибше замислився й не зробив взагалі нічого. Тоді купець сів поруч із ним і запитав:
– Ти чув історію про три типи коней?
Юнак похитав головою, і купець почав свою розповідь.
В одного коняра був табун найкращих в окрузі коней. Вони були не тільки найшвидші і найкрасивіші, а й найрозумніші. Коли він випускав їх на пасовисько, вони самі поверталися додому, туди, де їх мили, розчісували, годували відбірним вівсом і любили як рідних.
Але одного разу, коли коні паслися, здійнявся страшний буревій, що відрізав їх від рідної ферми й почав притискати до гір. Коням довелося бігти увесь день і цілу ніч. А вранці, коли ураган затих, вони зрозуміли, що заблукали в скелястій пустелі. Навколо не було ні води, ні трави, тільки пекуче сонце й сухий вітер.
Коні розгубилися. Вони ніколи не потрапляли в подібну ситуацію і просто не знали, що робити. Одні впали у відчай, інші почали злитися на всіх і кожного, і колишні товариші почали скоса позирати один на одного. Але ніхто не міг запропонувати виходу з ситуації, що склалася. Куди не поглянь, скрізь безмежна пустеля. І невідомо, у якому напрямку їхнє рідне пасовище.
І тоді найрозумніші коні прийняли дивне, але єдино правильне рішення – бігти, поки є сили. Але куди бігти? – не могли зрозуміти інші коні. Відповідь була така ж проста: якщо не знаєш, куди бігти, неважливо куди. Так є хоч якийсь шанс, що виберешся з пустелі, а залишившись тут – загинеш. І кілька розумних і рішучих коней не стали чекати, а стрімголов поскакали.
У кожному табуні є коні, які ніколи не йдуть першими. Переконавшись, що наміри кількох рішучих коней серйозні, вони побігли за ними щодуху, поки ще бачили їх у далині.
У кожному табуні є коні-скептики. Вони завжди вважають, що ті, які біжать уперед, – помиляються. З ними обов’язково щось трапиться. Але, зрештою, коням-скептикам стало зрозуміло, що ніхто з їхніх товаришів не повернеться. І тоді вони кинулися навздогін за всіма, поки ще виднілася курява за обрієм.
Коні мчали дуже швидко й без зупинок. Іноді натрапляли на маленькі галявини з майже засохлою травою і калюжки з водою. І найперші – розумні й рішучі коні – з’їдали залишки зеленої трави й пили чисту воду. Ті коні, що прибігали другими, доїдали залишки трави й пили каламутну воду з дна калюж. А третім, коням-скептикам, доводилося жувати корінці, щоб хоч якось набратися сили, і висмоктувати вологу з мулу, щоб не вмерти від спраги.
І ось щастя посміхнулося першим коням: пустеля закінчилася, і вони вийшли на зелені луги із широкими блакитними ріками й величезними деревами. Вони вирішили влаштуватися тут і вибрали собі найкращі місця у затінку. До кінця дня на луги вийшли й другі коні. Вони подякували першим за порятунок та обіцяли надалі не сумніватися в їхніх рішеннях ні на мить. А наступного дня до зелених лугів добралися й коні-скептики, та не всі. І коли їх запитали, куди поділися інші, ті відповіли: “Уночі на обрії куряву видно дуже погано, і вони надто довго думали, де саме вона була востаннє”.
– Чому ж ми гаємо час?! – підхопився юнак, щойно дослухавши розповідь до кінця.
– Ти ж іще не вирішив, який товар будеш викладати, – відповів купець.
– Є тільки один спосіб довідатися правильну відповідь – це почати робити!
І юнак швидко почав викладати товар на вітрину.
Як ти вважаєш, чому юнак так хутко взявся за роботу? Які людські чесноти і вади описані в притчі?
Прочитай прислів’я. Про які риси характеру в них ідеться?
* * *
Добре словечко робить добрим сердечко.
* * *
Щирому і Бог помагає.
* * *
Добре ім’я краще від багатства.
Складіть коротеньку притчу про одну з позитивних рис людини.
Підсумуй свої знання
– Головними людськими чеснотами є доброта, працьовитість, співчуття, відповідальність, чесність.
– Кожна людина повинна розвивати в собі позитивні риси.
Перевір себе
1. Які людські чесноти ти знаєш? Назви їх.
2. Назви ті риси характеру, які відрізняють тебе від інших дітей.
3. Склади поради, які б допомогли тобі стати кращим.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)