УРОК 26
Тема. Проектування макетів споруд за власним задумом
Мета: закріплювати набуті знання для проектування споруд; розвивати фантазію, просторову уяву, охайність; виховувати почуття відповідальності за доручену справу, доброту, чуйність.
Обладнання: картон, клей, ножиці, олівці, лінійки, кольоровий папір.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Відгадування загадки
Взимку – біленький, влітку – сіренький,
Довгі вуха має, швидко в ліс стрибає. (Зайчик)
– Саме про
– Які ви знаєте українські казки, в яких зайчик є головним героєм?
– Аз якої казки ось цей уривок?
Інсценізація уривка казки “Коза дереза”, підготовленого кращими учнями.
– Ось яка сталася прикра пригода із зайчиком! Коза вигнала його з власної домівки. Як ви вважаєте, ми можемо йому допомогти?
– Як саме?
2. Повідомлення теми і мети уроку
– Побудуємо для зайчика нову домівку.
– На минулому уроці ми вчилися будувати будиночки. Пригадаємо, з яких частин складається будівля? (З трьох: дах, середня частина, фундамент.)
3. Послідовність
– Пригадайте, в якій послідовності ми виконували роботу.
1) Робили розмітку хати.
2) Вирізали її.
3) Креслили та вирізали дах.
4) Креслили та вирізали фундамент.
5) Оздоблювали і приклеювали вікна та двері.
– Які інструменти будемо використовувати? (Ножиці, лінійку, олівець, клей)
– Пригадайте правила роботи з ними (див. урок 1).
4. Фізкультхвилинка
5. Індивідуальна самостійна робота
– Діти, ви розумієте, що зайчик у нас один, і оселиться він у тій хатинці, яка буде найохайнішою і найкращою. Хатинка має бути не простою, а незвичайною і казковою, для цього використайте свою фантазію.
6. Демонстрація готового виробу
Визначення найкращої хатинки.
III. Підсумок уроку
– Чи сподобалось вам бути будівниками?
– Чому? (Тому що праця приносить користь і радість іншим людям.)
IV. Домашнє завдання
На наступному уроці в нас проводитиметься узагальнювальна практична робота. Принесіть такі інструменти: лінійку, кольоровий картон, ножиці, клей.
Інформація для вчителя
ЗНАЙОМСЯ: ПРОФЕСІЇ ДАВНІ І НОВІ
ДИЗАЙНЕР
Кондратьева К. А. Дизайн – профессия будущего / Интервью Н. Колесниковой // Юный художник. – 2000. – № 12. – С. 6-8.
Однією з найпопулярніших художніх професій сьогодні вважається професія дизайнера. Вона потрібна всюди: на виробництві, у щоденному побутовому житті. Існує вона давно і тільки змінює свої назви: художник прикладного мистецтва, художник-конструктор, художник-проектувальник, дизайнер. “Так вот, дизайнер – зто тот художник, который придумывает новые формы вещи или придает новый облик существующим. А поскольку предметный мир бесконечен, разнообразен, существует несколько дизайнерских специализаций: промышленный дизайн, транспортный дизайн, дизайн мебели, текстильный дизайн, дизайн одежды, дизайн интерьера, средовой дизайн, графический дизайн и так далее”,- зі знанням справи розповідає автор статті, доктор мистецтвознавства.
Професія дизайнера потребує багатьох знань. “В силу специфики профессии дизайнер должен в равной степени знать и искусство, и технику, обладать аналитическим и пространственным мишлением. Ведь любая вещь обьемна, трехмерна. Нарисовать – зто важно, но не менее важно представить ее в пространстве. Все-таки дизайнер универсал – он и художник, и конструктор”.
Казанцева Е. Дизайнер одежды // Энциклопедия для детей. Доп. том. Выбор профессии. – М., 2003. – С. 105.
Казанцева Е. Дизайнер по интерьеру // Энциклопедия для детей. Доп. том. Выбор профессии. – М., 2003. – С. 66.
Казанцева Е. Дизайнер по ландшафту // Энциклопедия для детей. Доп. том. Выбор профессии. – М., 2003. – С. 64.
Клепа вибирает профессию: дизайнер / Е. Куликова, Е. Симонова, Е. Зимакова и др. // Клепа. – 2001. – № 66. – С. 2-26.
ДИСПЕТЧЕР
Мар’янін О. М. Диспетчер аеропорту // Мар’янін О. М. Робота є робота. Розповіді про всякі професії / Пер. з рос. Л. Письменної. – К., 1985. – С. 4-8.
За літаком від тієї хвилини, коли він рушає зі стоянки, й до тих пір, поки він знову зарулить на неї, невідступно стежать диспетчери. їхня праця досить складна і відповідальна. “Уважність, організованість, швидкість мислення – основні якості, яких вимагає моя робота. А ще – почуття відповідальності, серйозності обставин. Повертаюся додому – думаю: “Як я там усе залишила, чи не забула чогось?” Трапляється – люди повернулися додому і все, що було на роботі, забули. Я – ні! Почуття відповідальності – це таки нелегкий вантаж. Звісно, мені цікаво працювати. Весь час у напруженні. Дивишся, слухаєш, наказуєш. Чіткість у всьому”,- зізнається авіадиспетчер – героїня цієї розповіді. Щоб опанувати професією диспетчера, потрібні знання з метеорології, штурманської справи, аеродинаміки, а також уміння користуватися радіотехнічними засобами управління повітряним рухом.
(Продовження – див. урок 27.)
(2 votes, average: 4,50 out of 5)