РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії
Тема 1.3. Споживач в економіці: його поведінка та особливості вибору
2. Споживчі блага
Свої потреби ми задовольняємо за допомогою речей і послуг. Саме вони є носіями споживчих благ, що зображено на схемі 1.3.1.
Схема 1.3.1 Структура споживчих благ
Пояснення до схеми
Носіями споживчих благ є: товари особистого споживання, товари виробничого призначення, особисті послуги, комерційні послуги. Товари особистого споживання безпосередньо задовольняють базові потреби
Товари виробничого призначення не беруть безпосередньої участі у задоволенні потреб споживачів, але вони роблять це опосередковано, тобто стають частиною виробничих ресурсів. Це товари у вигляді сировини та матеріалів, машин та устаткування, будівель заводів та офісів, обладнання залізниць і електростанцій тощо.
Особисті послуги мають задовольняти наші потреби безпосередньо і спрямовуватися на кожного споживача зокрема. Такі послуги ми отримуємо від лікаря
Послуги виробничого (комерційного) призначення є невід’ємною частиною сучасного виробництва. Це – інформаційне забезпечення і банківські послуги, послуги транспорту, торгівлі, страхування виробничого ризику та прибутків і засобів виробництва. Метою виробництва у широкому розумінні – як сукупності, або системи виробництва – є створення усієї різноманітності речей і послуг, що задовольняють потреби.
Здатність речі або послуги задовольняти певну потребу називається корисністю (utility – англійською мовою). Речі та послуги, що мають корисність, називаються споживчим благом.