МИСТЕЦТВО БЕЗ МЕЖ І КОРДОНІВ
УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ СИМФОНІЙ
Розглянь ілюстрації. Які фольклорні твори тобі нагадали? Прочитай текст.
Скільки чудових пісень і танців створив український народ! Ліричні й жартівливі, колискові та думи, календарно-обрядові пісні, що супроводжують людину протягом усього життя… А поруч – запальний козачок і задерикуватий гопак, мужній аркан, гомінка коломийка, чарівлива метелиця… Ці мелодії жили у віках, переходили від батьків до дітей.
Скарбниця музичного фольклору
Український фольклор – бажаний “гість” у симфонічних творах. Понад 130 років тому Михайло Калачевський написав твір, музика якого повністю побудована на мелодіях народних пісень… Цей твір композитор так і назвав: “Українська симфонія”.
Пригадай, що таке симфонія. Поясни, чому твір М. Калачевського названо “Українська симфонія”. Поміркуй, чому композитор звернувся до українського фольклору.
Михайло Калачевський. “Українська симфонія”
(друга
Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
– Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!
– Ой не буду ходити,
Тебе вірно любити!
В тебе батько лихий,
В тебе батько лихий,
Серце моє, серце моє!…
– Батька дома немає,
У шиночку гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!…
Так розпочинається українська народна пісня “Дівка в сінях стояла”. У цьому фольклорному творі передано розмову дотепної дівчини та хитруватого козака.
Дівчина запрошує парубка на побачення, а той відмовляється, “страхаючись” батька, матері, собак, мишей…
На мелодії цієї старовинної пісні-танцю український композитор Михайло Калачевський побудував музику другої частини “Української симфонії”.
Послухай мелодію пісні “Дівка в сінях стояла”. Опиши її характер.
Послухай музику М. Калачевського. Визнач, яку частину пісенного куплету використав композитор. Простеж, як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі.
“Симфонія невідомого автора початку XIX століття” (Фінал)
Не всі фольклорні наспіви дійшли до наших днів. А у професійній музиці деякі твори… “загубили” автора!
Історики знайшли партитуру симфонії, написаної 200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище автора – ні! Так й існує цей твір під назвою “Симфонія невідомого автора початку XIX століття”. Але кожний слухач цієї музики без вагань скаже: її автор дуже добре знався на українському фольклорі!
У Фіналі симфонії створено яскраву картину народного побуту. Композитор “намалював” її, використовуючи інтонації українських народних мелодій. Головна тема фіналу – веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією ліричного дівочого танцю, героїчно-мужньою козацькою темою, пісенним мотивом…
Послухай Фінал симфонії. Позначай рефрен підняттям обох рук, а нові епізоди однієї руки. Поміркуй, якими засобами автор створив картину українського свята.
Послухай пісню. Поміркуй, чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості.
В створив український народ! Ліричні й жартівливі, колискові та думи, календарно-обрядові пісні, що супроводжують людину протягом усього життя… А поруч – запальний козачок і задерикуватий гопак, мужній аркан, гомінка коломийка, чарівлива метелиця… Ці мелодії жили у віках, переходили від батьків до дітей.
Скарбниця музичного фольклору завжди надихала композиторів. І тоді народні наспіви відроджувались у п’єсах, концертах, рапсодіях, симфоніях…
Український фольклор – бажаний “гість” у симфонічних творах. Понад 130 років тому Михайло Калачевський написав твір, музика якого повністю побудована на мелодіях народних пісень… Цей твір композитор так і назвав: “Українська симфонія”.
Пригадай, що таке симфонія. Поясни, чому твір М. Калачевського названо “Українська симфонія”. Поміркуй, чому композитор звернувся до українського фольклору.
Михайло Калачевський. “Українська симфонія”
(друга частина)
Дівка в сінях стояла,
На козака моргала:
– Ти, козаче, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!
– Ой не буду ходити,
Тебе вірно любити!
В тебе батько лихий,
В тебе батько лихий,
Серце моє, серце моє!…
– Батька дома немає,
У шиночку гуляє.
А ти, серце, ходи,
Мене вірно люби,
Серце моє, серце моє!…
Так розпочинається українська народна пісня “Дівка в сінях стояла”. У цьому фольклорному творі передано розмову дотепної дівчини та хитруватого козака.
Дівчина запрошує парубка на побачення, а той відмовляється, “страхаючись” батька, матері, собак, мишей…
На мелодії цієї старовинної пісні-танцю український композитор Михайло Калачевський побудував музику другої частини “Української симфонії”.
Послухай мелодію пісні “Дівка в сінях стояла”. Опиши її характер.
Послухай музику М. Калачевського. Визнач, яку частину пісенного куплету використав композитор. Простеж, як розвивається мелодія пісні у симфонічному творі.
“Симфонія невідомого автора початку XIX століття” (Фінал)
Не всі фольклорні наспіви дійшли до наших днів. А у професійній музиці деякі твори… “загубили” автора!
Історики знайшли партитуру симфонії, написаної 200 років тому. Завдяки нотному запису музика збереглася, а прізвище автора – ні! Так й існує цей твір під назвою “Симфонія невідомого автора початку XIX століття”. Але кожний слухач цієї музики без вагань скаже: її автор дуже добре знався на українському фольклорі!
У Фіналі симфонії створено яскраву картину народного побуту. Композитор “намалював” її, використовуючи інтонації українських народних мелодій. Головна тема фіналу – веселий козачок – ніби йде колом, чергуючись з мелодією ліричного дівочого танцю, героїчно-мужньою козацькою темою, пісенним мотивом…
Послухай Фінал симфонії. Позначай рефрен підняттям обох рук, а нові епізоди однієї руки. Поміркуй, якими засобами автор створив картину українського свята.
Послухай пісню. Поміркуй, чому митці оспівують Батьківщину в своїй творчості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)