ВІЛЬХА – щедрий пилконіс родини березових. Особливо цінним в ній є те, що вона рясно дає пилок бджолам напровесні, зацвітаючи однією з перших. Цвіте до розпускання листя. Пилок сухий, при струсі сережок обсипається й розноситься вітром. Росте зазвичай В. на сирих місцях, на болотах і на берегах рік. Кора дерева сіро-зелена. Листя опушене, овальне або яйцеподібне, на верхівці загострене, рідше притуплене. Чоловічі квітки В. циліндричні, зібрані в довгі, пониклі сережки. Плоди – крихітні однонасінні горішки з вузькими перетинчастими крильми,
Зібраний з В. пилок зберігають у банці з притертою пробкою й використовують його в тому ж сезоні.
Найбільшу цінність представляють В. чорна й В. біла.
В. чорна одержала свою назву завдяки потемнінню кори в старих дерев. Зустрічається на берегах рік і струмків, у ярах і балках, навіть у степах. Росте дуже швидко. Висота дерева 30- 35 м. Бруньки липкі. Доросле листя блискуче, темно-зеленого кольору.
В. біла – дерево з гладкою сірою корою. Цей вид В. росте швидше ніж В. чорна. Менш вимоглива до грунту, добре переносить перезволоженім. Особливо
Вирощують В. черешками, поросллю, насінням. Насіння В. висаджують у вологий грунт.