РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії
Тема 1.2. Зміст основних економічних процесів та явищ
7. Взаємозв”язок основних виробничих процесів – виробництва, споживання та розподілу
Виробництво у будь-якому суспільстві здійснюється заради споживання. В іншому випадку, виробництво втрачає сенс.
Споживання передбачає використання споживчих якостей товарів та послуг. Саме воно робить можливим існування людини як біологічної істоти та члена суспільства. За критерієм того, що споживається, розрізняють такі види споживання:
–
– товарів короткострокового користування – їжа, одяг тощо;
– особисті послуги – лікарів, вчителів, юристів тощо.
Структура споживання віддзеркалює рівень (якість) життя. Маємо
На увазі те, що у розвинених країн частка витрат родини на харчування, зазвичай, не перевищує 20%, натомість вартість споживання послуг перевищує 50% витрат. У бідних країнах, навпаки, вартість харчування перевищує 50%, що є свідченням низького рівня споживання.
Зв’язок виробництва та споживання
Зв’язок трьох основних економічних процесів – виробництва, споживання і розподілу – представляє така схема.
Схема 1.2.7
Пояснення до схеми
Схема ілюструє взаємний (прямий та обернений) зв’язок трьох економічних процесів – виробництва, розподілу, споживання.
Роль опосередковуючої ланки між виробництвом та споживанням виконує розподіл, у межах якого формуються доходи економічних суб’єктів.
Обернений зв’язок між споживанням і виробництвом (стрілка від споживання до виробництва) означає, що доцільність виробництва перевіряється тим, чи був спожитий створений у процесі виробництва продукт.
Підсумки теми
Виробництво – цілеспрямована діяльність людей, які мають на меті створити споживчі блага для задоволення потреб.
Зміст виробництва може розкриватися за трьома напрямами:
А) взаємодія людини з природою і сукупність відносин між людьми;
Б) поєднання таких основних елементів, як праця, засоби праці та предмети праці, результатом чого є продукт; в) єдність організаційних форм виробництва: поділу праці (спеціалізації), обміну діяльністю (кооперації) та управління. Можливі різні підходи до структурування виробництва: а) поділ на матеріальне та нематеріальне; б) поділ на первинне (пов’язане з безпосереднім привласненням продуктів природи), вторинне (зайняте обробкою продуктів первинного виробництва) та третинне, що охоплює сферу послуг. У свою чергу, сфера послуг включає виробничу і соціальну інфраструктури.
Факторами виробництва є земля, праця, капітал, здатність до підприємництва.
Земля – це узагальнююче визначення всієї сукупності ресурсів, які людина, розпочинаючи виробництво, бере у природи. Це орні землі, територія, на якій розміщується виробництво, родовища мінеральних ресурсів, води, ліси тощо.
Праця – це узагальнююче визначення людських ресурсів, залучених до виробництва. Людські ресурси охоплюють фізичні та розумові здібності людей, їхній освітній і професійний рівень, виробничий досвід.
Капітал – це узагальнююче визначення майна (засобів виробництва), що належить підприємцям або іншим власникам, і використовується для створення речей і послуг. Матеріально-речовий зміст капіталу становлять засоби виробництва. Капітал існує у процесі продуктивного використання тоді, коли приносить своїм власникам дохід. Особливим фактором виробництва є здатність до підприємництва, яка розкривається через сукупність таких здібностей людей, як уміння виявляти ініціативу в налагодженні справи, організовувати процес виробництва, ризикувати в момент його організації чи перебудови.
МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ
Знання щодо структури сучасного виробництва, одержані при вивченні теми, можуть допомогти визначити професійне спрямування та місце (сферу) майбутнього працевлаштування.
Уявлення про зміст та форми організації, про структуру виробництва допоможе вам, якщо ви збираєтесь зайнятись підприємницькою діяльністю.
Шо далі?
Питання “що далі?” у темі, присвяченій виробництву, слід пов’язати з перспективами його розвитку. Такими для п’ятого та шостого технологічних укладів є Інтернет-комп’ютерні технології (ІКТ). Назвемо лише деякі види діяльності, пов’язані з ІКТ. Це:
– розробка, впровадження і супровід програмних продуктів;
– електронна комерція;
– комп’ютерна верстка, WEB-дизайн та обробка цифрових зображень;
– Інтернет-агентства;
– Інтернет-реклама та Інтернет-маркетинг;
– переклади і адаптація;
– Інтернет-консалтинг;
– супроводження і підтримка WEB-сайтів;
– дистанційне навчання;
– дистрибуція програмного забезпечення і провайдерство.
В Україні у 2004 році за кількістю фірм у сфері Інтернет-комп’ютерних технологій на перших місцях були такі виробництва, як WEB – дизайн, провайдерство та роздрібна торгівля програмним забезпеченням. ІКТ – це така частина сучасної економіки, в якій суттєво змінюється зміст і характер праці, вона потребує іншої організації виробництва й управління. Осмислення та узагальнення всіх наслідків, пов’язаних з ІКТ, – справа майбутнього.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)