Матеріалознавство швейного виробництва
СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН
Механічні властивості тканин
Зминання
Зминання – здібність тканин створювати під дією деформацій згину та стискування складки та зморшки на поверхні, які не зникають.
Незминання – це здібність тканин чинити опір зминанню та відновлювати початкову форму після знімання зусилля, яке викликає зминання. Здібність тканин чинити опір зминанню залежить від їх жорсткості; здібність відновлюватися – від пружних властивостей.
На
– волокнистий склад: товщина, форма поперечного розрізу та пружність волокон, кількість пружних волокон у складі тканини;
– ступень кручення та товщина пряжі та ниток;
– вид переплетення: найбільше зминання надає тканинам полотняне переплетення, найменше – крепові (завдяки нерівномірному розташуванню перекриттів);
– щільність та товщина тканини;
– вид оздоблення: для надання тканинам незминання використовують різні спеціальні оздоблення;
– ступень зволоження тканини – при зволоженні тканина втрачає здібність
Для визначення незминання тканин використовують дві групи методів:
А) методи орієнтованого зминання;
Б) методи неорієнтованого зминання.
Метод орієнтованого зминання базується на вимірюванні кута відновлення зразка тканини після зминання на спеціальному приладі. Викроюють зразок тканини Т-образної форми, складають його під кутом 180° і підкладають під вантаж приладу на 15-20 хвилин. Потім вантаж знімають та вимірюють кут відновлення зразка. Коефіцієнт незминання розраховують відношенням кута відновлення Я до кута повного зминання у за формулою:
КНу, о = Лср/у* 100 = Лср/180 * 100 = 0,555Лср
Визначають коефіцієнт незминання в долевому та поперечному напрямках (по основі та по утоку).
Орієнтоване зминання тканини зазнають при виконанні підгину деталей одягу, при прокладанні швів та в процесі деяких операцій ВТО. При експлуатації одягу частіше відбувається неорієнтоване зминання тканин.
В таблиці 12 приведені значення кутів відновлення після зминання для деяких тканин.
Таблиця 12. Характеристика незминання тканин
Тканини | Кут відновлення, | Коефіцієнт незминання, |
Градус | % | |
Ситець | 60,7 | 33,7 |
Сатин | 78,8 | 40,9 |
Полотно лляне | 50 | 27,8 |
Трико вовняне | 155,6 | 86,4 |
Креп жоржет з натурального шовку | 126,6 | 70 |
Саржа з віскозних ниток | 94,6 | 52,6 |
Найбільш простий метод визначення незминання тканин методом неорієнтованого зминання – органолептичний: зразок тканини, зібраний у грудку, стискують рукою, після чого візуально оцінюють його зминання. Існує три критерії оцінки ступеня зминання тканин: сильно зминаємі, зминаємі, слабо зминаємі.
Більш точний метод – з використанням приладу СТП-4 конструкції професора Соловйова. Зразок тканини прямокутної форми скріплюють в формі циліндру, зверху на нього опускають диск, який стискує зразок, внаслідок чого утворюються складки та зморшки під різними кутами. Потім вантаж знімають, дають зразку час та змогу частково відновитися, та вимірюють висоту циліндру. Незминання тканини оцінюють здібністю відновлювати свої розміри та форму після зминання і розраховують за формулою:
Кн= hk/ho=hk/30
Де: hк – кінцева висота циліндру, мм;
Hо – початкова висота циліндру, 30 мм.
Незминання тканин має велике практичне значення, так як поліпшує споживчі якості тканин, надає зручності при експлуатації одягу, але тканини з високим незминанням ускладнюють процеси пошиття та волого-теплового оброблення швейних виробів.