Матеріалознавство швейного виробництва
АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ
ПАЛЬТОВІ ТКАНИНИ
Асортимент вовняних тканин для пальт
Асортимент вовняних тканин для пальт дуже різноманітний. Залежно від волокнистого складу тканини поділяються на чисто – та напіввовняні (змішані, з домішками волокон лавсану, нітрону, віскози, або з суміші трьох видів волокон). Чистововняні тканини можуть містити від 2 до 8% капрону. Залежно від структури та виду сировини тканини поділяються на камвольні, тонко – та грубосуконні пальтові тканини;
Камвольні тканини для пальт мають на лицевій поверхні чіткий малюнок ткацького переплетення. їх виготовляють зі скрученої гребінної пряжі, переважно гладкофарбованими, ріже – строкатими та меланжевими і використовують для відомчого одягу, полегшених або зимових жіночих пальт. Тканини різноманітні за структурою та поверхневою щільністю (250-550 г/м2). Це такі тканини, як габардини, діагоналі, крепи, букле та пальтові тканини нового асортименту.
Габардини – класичні гладкофарбовані щільні та пружні тканини діагоналевого переплетення,
Діагоналі – класичні гладкофарбовані чистововняні щільні та еластичні тканини діагоналевого переплетення з дрібним подвійним рубчиком під кутом 75-78°. За структурою подібні костюмним, але більш товсті. Використовуються для відомчого одягу (для плащ-пальто).
Крепи – гладкофарбовані щільні чистововняні та напіввовняні тканини типу костюмних крепів, але більш товсті. Використовуються для жіночих пальт.
Букле – гладкофарбовані тканини для жіночих пальт з дрібнорельєфною лицевою поверхнею, яка створюється завдяки переплетенню або використанню фасонної пряжі. Букле випускають чисто – та напіввовняними, складними та дрібновізерунчастими переплетеннями. Букле характеризуються підвищеною розтяжністю.
Тканини нового асортименту представлені габардиноподібними та камвольно-суконними тканинами, на зворотну поверхню яких виводиться апаратна пряжа, яка підлягає ворсуванню.
Тонкосуконні тканини виробляють простими, складними та великовізерунчастими переплетеннями з однониткової, скрученої та фасонної чистововняної та змішаної апаратної пряжі різної лінійної щільності. Лицева поверхня тканин може мати чіткий малюнок ткацького переплетення, клітинки або смуги з фасонної пряжі, може бути буклірованною, ворсовою або уваленою з запресованим ворсом. Колористичне забарвлення тонкосуконних тканин дуже різноманітне та ефектне. Тканини випускають гладкофарбованими, меланжевими, мулінованими, строкатими, меланжево-строкатими, з непсом, з ефектом сивини і таке інше. Поверхнева щільність тонкосуконних тканин 350-550 г/м2. Залежно від структури, волокнистого складу та характеру оздоблення тканини можуть мати різні властивості: вони можуть бути м’якими або жорсткими, мати добру або незначну здібність до формування при волого-теплових обробленнях, добрі теплозахисні властивості та високу зносостійкість (особливо тканини, які містять волокна капрону та лавсану). Використовують тонкосуконні тканини для виготовлення чоловічих, жіночих та дитячих зимових та демісезонних пальт. Для демісезонних пальт частіше використовують більш товсті та важкі тканини. Поширюється асортимент тонкосуконних двосторонніх тканин, зворотну сторону яких можна використовувати для оздоблення деталей пальто (комір, кишені, кокетка і таке інше).
Класичні тканини чоловічого асортименту – це твід, шеврон, шетланд; жіночого асортименту: букле, фланелі, компаньйони та інші.
Твід – щільна меланжева тканина з непсом з пряжі низької лінійної щільності, яка містить мертве волосся. Виробляють твіди комбінованими переплетеннями або рогожкою.
Шеврон – щільна строката тканина зі стропиловидним малюнком переплетення.
Шетланд – меланжева з сивиною ворсова тканина саржевого переплетення з негустим начісним ворсом на поверхні.
Букле тонкосуконні більш важкі, рельєфні та товсті, ніж камвольні. їх випускають дрібновізерунковими переплетеннями гладкофарбованими або меланжевими.
Фланелі – меланжеві м’які пружні тканини полотняного переплетення, які пройшли тривале валяння, з довгим начісним ворсом. Фланелі мають приємний зовнішній вигляд, високі теплозахисні якості, невисоку поверхневу щільність, добру пластичність. Крім того, випускають аналогічні тканини дрібновізерункових переплетень з довгим начісним ворсом, який включає грубе волосся.
Двошарові тканини випускають з різним оформленням лицевої та зворотної сторін, використовують різну за структурою та забарвленням пряжу, різні види переплетень. Обидві сторони тканини вироблені достатньо акуратно та можуть бути використані як лицева. Дана група тканин постійно поповнюється новими артикулами.
Тканини-компаньйони виробляють двошаровими переплетеннями із сполучення гребінної та апаратної пряжі. Лицева сторона тканини створюється з гребінної пряжі, вона виробляється комбінованими рельєфними або жакардовими переплетеннями і має чіткий складний малюнок поверхні; зворотна сторона створюється з апаратної пряжі, вона піддається інтенсивному ворсуванню і надає тканині високі теплозахисні якості. Тканини звичайно випускають гладкофарбованими і використовують для виготовлення жіночих зимових та демісезонних пальт.
Поновлення асортименту тонкосуконних пальтових тканин здійснюється завдяки використанню нових за структурою видів пряжі, нових видів оздоблень та випуску тканин нових фактур.
Грубосуконні пальтові тканини – це невелика група тканин чоловічого асортименту. За структурою вони подібні тонкосуконним, але їх виготовляють з використанням грубої вовни, яка може містити мертве волосся. Тканини мають жорстку грубу фактуру, вони важкі, товсті, мають високі теплозахисні якості. За забарвленням грубосуконні тканини випускають переважно меланжевими або строкатими, переплетеннями саржевим та похідними від нього; в процесі оздоблення піддають валянню та ворсуванню. Використовують такі тканини для виготовлення демісезонних пальт для чоловіків та юнаків.
Драпи – це окрема група найбільш товстих, щільних, масивних та добротних пальтових тканин суконного виробництва. Виробляють драпи з апаратної однониткової або скрученої пряжі лінійної щільності 62,5-166 текс, іноді простими, але частіше складними подвійними переплетеннями. Залежно від виду переплетення драпи поділяються на одношарові (вироблені з двох систем ниток), півторашарові (драпи дволицевих переплетень з трьох систем ниток) та двошарові (драпи двошарових переплетень з чотирьох-п’яти систем ниток). Лінійне заповнення драпів може бути до 150%, поверхнева щільність 450-800 г/м2. Випускають драпи гладкофарбованими, меланжевими, деякі – строкатими. В двошарових драпах одна з сторін може бути гладкофарбованою або меланжевою, інша – строкатою. Оздоблення лицевої сторони драпу може бути велюровим (з коротким вертикальним ворсом), ратиновим (з ворсом, укладеним діагоналевими смугами,- хвилями, “ялинкою”) або касторовим (з запресованим ворсом). Тому розрізняють класичні чисто-вовняні чоловічі драпи: велюр, ратини, кастор. Ратини випускають меланжевими в сірих тонах, велюр та кастор – гладкофарбованими в чорний колір. Останній використовують для виготовлення відомчих шинелей (для офіцерів флоту).
За волокнистим складом драпи поділяються на чистововняні, зі змістом вовни не менш 90%, та напіввовняні зі змішаної пряжі з добавленням хімічних волокон. За призначенням драпи поділяються на чоловічі та жіночі. Чоловічі драпи більш важкі, щільні, товсті ту суворі в колористичному забарвленні. Жіночі драпи виробляють одношаровими (сатиновим, атласним, саржевим або комбінованими переплетеннями), піддають інтенсивному валянню та ворсуванню, ворс звичайно запресовують, але деякі драпи випускають з начісним направленим ворсом. Колористичне забарвлення жіночих драпів дуже різноманітне, їх випускають частіше гладкофарбованими в різні кольори, ріже – меланжевими або строкатими.
Драпи мають високі теплозахисні властивості, високу вітростійкість (завдяки високої щільності), при пошитті особливих труднощів не викликають, але вони важко піддаються зпрасовуванню.
Сукна – це невелика асортиментна група щільних увалених одношарових тканин з двостороннім войлоковидним застилом на поверхні. Виробляють сукна полотняним або саржевим переплетенням з однониткової апаратної пряжі низької лінійної щільності (166-465 текс), з поверхневою щільністю до 760 г/м2. За волокнистим складом їх випускають чисто – та напіввовняними (зі змістом вовни не менш 80%), за забарвленням – меланжевими або гладкофарбованими. За структурою пряжі сукна поділяються на тонко – та грубосуконні. Останні можуть містити мертве волосся в пряжі, вони грубі, товсті, важкі, використовуються для виготовлення відомчих шинелей. Тонкосуконні сукна більш м’які та тонкі, мають приємний зовнішній вигляд (зовні нагадують драпи) і використовуються для виготовлення масових жіночих та чоловічих пальт.