БДЖОЛИ БАШКИРСЬКІ, або дикі бджоли, – один із найбільш злобливих видів бджіл.
Б. б. живуть у дуплах дерев, печерах і навіть занедбаних норах звірів. їх дотепер знаходять у лісах Башкортостану. Якщо домашній бджолиний рій прищепиться де-небудь у лісі, знайде собі дупло й розвиватиметься там, то незабаром їх неможливо буде відрізнити від диких бджіл.
За своїм розвитком Б. б. є типовими представниками темних середньоросійських, які пристосувалися до умов суворого клімату гірських районів. Тривала й холодна зима із сильними вітрами й морозами
Наукові морфологічні (розміри, вага, забарвлення тіла) і біологічні (злобливість, виділення воску, літна робота, робота матки) дані дають усі підстави вважати Б. б. породною групою. Б. б. протягом багатьох століть розвивалися шляхом природного добору, і без впливу людини пристосувалися до умов навколишнього середовища. Зараз вони становлять певний інтерес для науки й бджільництва.
Б. б. за розмірами менші
Б. б. працюють активно, у них довгий робочий день, вилітають за узятком рано, повертаються у вулик пізно. З появою в природі узятку переключаються на збирання нектару раніше за бджіл інших порід. Гніздо будують компактне, добре будують стільники, акуратно й ретельно розміщають розплід. Матка відкладає багато яєць.
Б. б. чудово переносять тривалі зими, низькі температури. Малорійливі. Відрізняються високою медопродуктивністю. Печатка меду суха.