Екологія – охорона природи
ЧИННИК БІОГЕННИЙ – група чинників-1, пов’язаних як з прямим, так і з опосередкованим впливом живих організмів на середовище нині та в минулий час (сукупність біол., біотичних та біоценотичних чинників).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)ЧИННИК БІОГЕННИЙ - Довідник з екології
Схожі записи:
СУКЦЕСІЯ ЕКЗОДИНАМІЧНА Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЕКЗОДИНАМІЧНА – сукцесія, причини якої поза самим угрупованням....
САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ ПРИРОДНИХ ВОД – здатність водяних організмів розкладати орг. речовини, що містяться у воді. Головну роль у С. п. в. відіграє...
ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – надходження в атм. повітря, воду та грунт біол., фіз. та хім. агентів, що погіршують характеристики середовища, яке...
МАЛІ-СКРЕБ Екологія – охорона природи МАЛІ-СКРЕБ – зарості чагарникових евкаліптів в Австралії....
ГЕЛІОСТАНЦІЯ Екологія – охорона природи ГЕЛІОСТАНЦІЯ – екологічно чиста електр. силова станція, функціонування якої пов’язане з використанням сонячної енергії....
ФЕРОМОНИ Екологія – охорона природи ФЕРОМОНИ – біологічно активні речовини, що виділяються тваринами в навколишнє середовище і специфічно впливають на поведінку, фізіол. та емоційний стан або...
ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) Екологія – охорона природи ШКАЛА РОЗПОДІЛУ ДЕРЕВ (КРАФТА) – розподіл дерев однієї популяції за ступенем їх життєвості та панування. Використовується під час проведення ліс. таксації...
МІКРОТЕРМ Екологія – охорона природи МІКРОТЕРМ – організм, який розвивається при порівняно низьких т-рах середовища, здатний завершувати життєвий цикл за умов короткого та холодного літа (більшість...
АБІОЦЕН Екологія – охорона природи АБІОЦЕН – сукупність абіотичних елементів місця помешкання....
ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ГЕННА – розділ молек. генетики, що вивчає цілеспрямоване створення in vitro нових форм живого шляхом безпосередньої зміни їхнього ген. апарату....
ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТУ ЕКОЛОГІЧНЕ – докази ймовірної відсутності несприятливих екол. наслідків втілення конкретного проекту. Має ймовірнісний характер, в його основі Лежать первинна...
БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ Екологія – охорона природи БУФЕРНІСТЬ ГРУНТУ – здатність грунту зберігати кислотність (реакцію) середовища практично сталою під дією кислот і лугів. Так, чорноземи мають буферність 5-8...
БОТАНІЧНИЙ САД Екологія – охорона природи БОТАНІЧНИЙ САД – територія, призначена для вирощування і вивчення різних рослинних організмів та їх угруповань у типових екол. умовах. У Б....
ЯРУСНІСТЬ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ – вертикальне розшарування рослинного угруповання на шари, яруси та ін. структ. або функц. частини. Розрізняють надземну й підземну Я. Найчіткіше...
ВИД ВРАЗЛИВИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВРАЗЛИВИЙ – вид, морфофізіол. та (чи) поведінкові особливості якого роблять його представників легкими жертвами людини або незначних змін довкілля (напр.,...
ЧАКО Екологія – охорона природи ЧАКО – території з парковим ландшафтом на межі тропічних лісів та саван (кампосів) Пд. Америки....
УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ – саморегуляція прир. системи на основі речовинно-енергет. та інформаційних прямих і зворотних зв’язків між підсистемами та ін. її частинами,...
САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи САМООЧИЩЕННЯ – ліквідація забруднень абіотичними чинниками середовища і в ході життєдіяльності організмів....
ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище...
АЛЬГІЦИД Екологія – охорона природи АЛЬГІЦИД – хім. сполука, що використовується для знищення водоростей (сульфат міді, діурон)....
ЗООХОР(И) Екологія – охорона природи ЗООХОР(И) – рослини і гриби, насіння, спори і зачатки яких поширюються тваринами (зоохорія). Напр., малина, бузина, вишня, черешня, дуб, кедр, омела...
ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія...
ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ПІДПРИЄМСТВА ЕКОЛОГІЧНА – визначення вірогідних екол. наслідків передбачуваного будівництва певного підприємства відносно бажаного і припустимого стану середовища життя людей....
ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ Екологія – охорона природи ЗАПАСИ ДЕРЕВИНИ – маса деревини на корені незалежно від можливостей та доцільності її вилучення з госп. метою. 3. д. у світі...
БІОСТРОМА Екологія – охорона природи БІОСТРОМА – шар живої речовини, за В. І. Вернадським, – “плівка життя”, найдієвіший горизонт біосфери, де зосереджена основна маса живих організмів...
СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ ГЕОЛОГІЧНЕ – комплекс геоморф., геофіз. та геохім. умов, у яких існує організм, у т. ч. людина та її госп-во....
РУДЕРАЛЬНІ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи РУДЕРАЛЬНІ РОСЛИНИ – рослини, що ростуть на сміттєзвалищах....
ЕКСПЛЕРЕНТИ Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТИ – види рослин, які здатні швидко захоплювати незайняті території і вільні ділянки (котловани, насипи, дамби тощо). Серед Е. переважають однорічні...
ОСНОВНИЙ ГЕОХІМІЧНИЙ ЗАКОН Екологія – охорона природи ОСНОВНИЙ ГЕОХІМІЧНИЙ ЗАКОН (В. М. ГОЛЬДШМІТА) – див. Закон геохімічний основний (В. М. Гольдшміта)....
ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП КАТАСТРОФІЧНОГО ПОШТОВХУ – глобальна прир. або прир.-антроп. катастрофа (зближення Землі з ін. великим космічним тілом, зіткнення з астероїдом, різка зміна...
ГАММА-СПЕКТРОМЕТР Екологія – охорона природи ГАММА-СПЕКТРОМЕТР – прилад для вимірювання енергії (енергетичного спектра) гамма-випромінювання, що є короткохвильовим ел.-магн. випромінюванням з довжиною хвилі < 10 8 см....
РАДІАЦІЯ ПРЯМА Екологія – охорона природи РАДІАЦІЯ ПРЯМА – променистий потік, що безперешкодно досягає поверхні прир. або штучних тіл, від джерела випромінювання (сонце, електролампа тощо). Відповідні частини...
ЕКОЛОНОМІЯ Екологія – охорона природи ЕКОЛОНОМІЯ – синтетична (міжгалузева) дисципліна, що вивчає заг., в основному іст., екол.-соц.-екон. закономірності розвитку глобальної системи “суспільство – природа”....
АЕРОДИНАМІКА Екологія – охорона природи АЕРОДИНАМІКА – розділ аеромеханіки, який вивчає закони руху повітря і сили, що виникають на поверхні тіл, відносно яких відбувається цей рух....
ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОГРАФІЧНА, зона ландшафтна – велика територія, частина фіз.-геогр. поясу з особливим характером фіз.-морфол. процесів, особливими типами клімату, рослинності, грунту та...