Home ⇒ 📕ГДЗ з мови ⇒ ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА


ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

§ 27. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

Вправа 269

І. Побачивши побачивши свого товариша; читаючи – читаючи цікаву книжку; співаючи – співаючи веселу пісню; радіючи – радіючи від зустрічі; посміхаючись – посміхаючись рідному братові; дивлячись – дивлячись прямо у вічі; переписавши – переписавши контрольну роботу.

II. Побачивши свого товариша, Сергійко зрадів. Петрусь весело підстрибував, радіючи від зустрічі.

Вправа 270

Лише в першому реченні одне з двох виділених дієслів можна замінити дієприслівником,

бо дія і перша, і друга стосується одного виконавця. У другому ж реченні дві граматичні основи, дієслова відносяться до різних виконавців.

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА

Вправа 271

Малювати – сидячи; милуючись краєвидом.

Заспівати – посміхаючись; дивлячись на глядачів. Ходити – ходячи; ходячи повз паркан. Милуватися – дивлячись; спостерігаючи за співом.

Вправа 272

І. 1. Під самісінькою стелею, (що роблячи?) Тремтячи, завмирали останні звуки музики (Ю. Ярмиш). (У небагатьох дієслівних коренях [е], якщо далі з’являється суфікс – а-, чергується з [и], тобто –

ер – переходить в – ира-). 2. Орли клекотіли, велично (що роблячи?) Плаваючи понад глибокими, повними спеки міжгір’ями (О. Гончар). (Ненаголошені голосні в коренях слів перевіряються наголосом: клекіт, велич.). 3. Заметілі крутили цілу ніч, (що роблячи?) Закидаючи до села стежку (О. Костенко). (Глухі приголосні перед дзвінкими уподібнюються до парних їм дзвінких). 4. Вона заплаче, (що роблячи?) Ідучи у яр по воду до криниці, тихесенько (Т. Шевченко). (Правопис слова криниця перевіряється за словником, правопис слова тихесенько слід перевірити змінюючи слово, щоб ненаголошений голосний став наголошеним). 5. Вишні та клени скинули жовтий лист, (що роблячи?) Кутаючи ним ноги на зиму (В. Шкурупій). (Перед приголосними к, п, т, ф, х пишеться префікс с-, в усіх інших випадках – префікс з-).

Вправа 274

1. Помивши руки, діти сіли за стіл. – Діти помили руки і сіли за стіл. 2. Оксана, прийшовши зі школи, почала прибирати в кімнаті. – Оксана прийшла зі школи і почала прибирати в кімнаті. 3. Юрко, заспокоївшись, став розповідати про свою пригоду. – Юрко заспокоївся і став розповідати про свою пригоду. 4. Перегорнувши кілька сторінок, жінка поклала журнал на поличку. – Жінка перегорнула кілька сторінок і поклала журнал на поличку. 5. Малюючи, я насолоджуюся красою. Я малюю і насолоджуюсь красою.

Вправа 275

3 дієприслівниками

3 прикметниками і дієприкметниками

Голосно благаючи, терплячи біль, знаючи правила, літаючи над землею, знаючи дорогу, зігріваючи словами, читаючи газету

Благаючі очі, терплячі люди, знаючі семикласники, літаючі високо, читаючі діти, зеленіючі озимі

Марійка, знаючи дорогу, впевнено йшла назустріч.

Вправа 276

Повісити голову – засумувати. Повісити носа – зажуритися. Скласти руки – нічого не робити. Висолопити язика – бігти з останніх сил. Зміряти поглядом – уважно розглянути когось або щось. Зціпити зуби – стримувати свої почуття, бажання; напруживши всі сили. Засукати рукави – ревно братися до роботи. Прикупати лиха – зазнати важких випробувань. Не зморгнути оком – зробити щось, не роздумуючи, не вагаючись. Не докладати рук – не старатися. Прикусити язика – утриматися від висловлювань, замовкнути.

Він погодився не моргнувши оком. Зціпивши зуби, юнак мовчав.

Вправа 277

1. Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу. 2. Не поговоривши з головою, не бери руками. 3. Лежачи, і камінь мохнатіє. 4. Лінивий сидячи спить, лежачи робить.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА - ГДЗ з мови


Схожі записи:

  1. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні...

  2. Вправи 801-893 801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з...

  3. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 33. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні Пояснення Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета...

  4. Складнопідрядні речення і синонімічні до них звороти СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 35. Складнопідрядні речення і синонімічні до них звороти ПОЯСНЕННЯ Види складнопідрядних речень: – означальні (який?); – з’ясувальні (питання відмінків); – обставини: –...

  5. Вправи 251-300 251. – і-: увечері, угорі, вкупі, уночі, врешті, усередині, доволі, опівдні, опівночі, зарані, напровесні, віднині. – и-: безвісти, взнаки, восени, догори, зсередини, навіки, узнаки, навскоси,...

  6. Вправи 159-248 159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш]...

  7. Змінювання іменників за числами (однина і множина) РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 31. Змінювання іменників за числами (однина і множина) 313. Ручка, портфель, пенал, лінійка. Зошити, олівці, щоденники, книжки. 314....

  8. Синоніміка обставин. Порівняльний зворот. Його функції в реченні СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 29. Синоніміка обставин. Порівняльний зворот. Його функції в реченні 319. 1. Я Машинально (сп. д.) збираю цвіт яблуні і прикладаю холодну Од...

  9. Вправи 153-195 153. 1. Заяву розглянуто, комісію сформовано, постанову ухвалено, доповідь заслухано, усі питання обговорено, тези сформульовано, інструкції дотримано. Ці словосполучення можуть бути вжиті в офіційно-діловому стилі....

  10. Вправи 251-348 251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4....

  11. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ § 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя...

  12. Стилістичні можливості складних речень Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні...

  13. Стилістичні функції підмета й присудка СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у...

  14. Риторичне запитання, його стилістичні функції СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 22. Риторичне запитання, його стилістичні функції Риторичне запитання не потребує відповіді, оскільки вона загальнозрозуміла. 264. ІІІ. 1) [найб’Л’ше] – 9 б., 8...

  15. Зв’язок прикметників з іменниками РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому....

  16. Вправи 350-389 350. Над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри:...

  17. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти]...

  18. Стилістичні аспекти дієслівних категорій Морфологічні засоби стилістики § 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 95.І. Заболю, затужу, Заридаю в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома...

  19. Слова, близькі за значенням (синоніми) РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 13. Слова, близькі за значенням (синоніми) Пояснення Синоніми – це слова, що мають різне звучання, але однакові чи близькі...

  20. Вправи 250-297 Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі...

  21. Вправи 53-98 53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів...

  22. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не...

  23. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА § 5. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 48 Особа Однина Множина 1-а Пишу, малюю Пишемо, малюємо 2-а Пишеш, малюєш Пишете, малюєте 3-я Пише, малює Пишуть, малюють...

  24. Чергування голосник і приголосних звуків у коренях слів РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 18. Чергування голосник і приголосних звуків у коренях слів 165. 2. Темна ніч – темної ночі, особисті речі – особиста...

  25. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 19. Вимова і правопис слів з ненаголошеними [е], [и] в коренях. Ненаголошені [е], [и], які перевіряються наголосом 175. Небо ясне,...

  26. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду Морфологічні засоби стилістики § 2. Стилістичні можливості іменників. Поняття числа, роду 35.ІІ. Іменник Рід в однині Відмінок Число Бандура Жін. Наз. Одн. Про діла Сер....

  27. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 10 КЛАСІ ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 10 КЛАСІ 2.ІІ. Лексичні засоби: поєднання наукової і художньої лексики, емоційне забарвлень висловлювання, використання іншомовних суфіксів (-ація), зворотний порядок слів, повторювані сполучники,...

  28. Діалоги на професійну тему § 21. Діалоги на професійну тему 182.2. Дзига Вертов (3896-1954). Справжнє Ім’я – Давид Абелович Кауфман. Відомий і як Денис Аркадійович Кауфман. Радянський кінорежисер. Один...

  29. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація § 19. Основні орфограми в коренях, префіксах і суфіксах. Пунктуація 127.І. Е (є) И Ліжечко, батечко, річечка, сонечко, донечка, чаєчка, поневолення, мішечок, книжечка, ложечка, краєчок,...

  30. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 34. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень Складним називається речення, яке складається з двох чи більше предикативних частин. 394....

  31. Мова і мовлення Мова і мовлення 1. Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи. 2. Але діти не могли відповісти ханові. Ніхто з них не вмів розмовляти, бо...

  32. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ § 28. ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ. КОМИ ПРИ ДІЄПРИСЛІВНИКОВОМУ ЗВОРОТІ ТА ОДИНИЧНОМУ ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ Вправа 279 Вправа 280 І. Стиль: художній. Тип: розповідь. Заголовок: Здобич Вправа 281 Обережно...

  33. Ділове спілкування. Комунікація в професійній сфері § 2. Ділове спілкування. Комунікація в професійній сфері 21.1. Я сподівався почути від вас грунтовний звіт щодо роботи відділу за перше півріччя. 2. Я просив...

  34. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми Морфологічні засоби стилістики § 4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми 64.I. Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная, лагідна, бідна. Стилістичні прийоми використання...

  35. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація § 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація 237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район,...

ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА