РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 25. Апостроф після префіксів Пояснення Апостроф після префікса ставимо тоді, коли префікс закінчується на твердий приголосний звук, а корінь починається

§ 18. ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 173 Охолоджений – охолодити; зачерствілий – зачерствіти; занижений – занизити; подрібнений – подрібнити; опрацьований – опрацювати; збережений

Вправа 501 1. Егоїсти дбають лише про свої інтереси. З ними нецікаво й некомфортно жити поряд, спілкуватися. Вони часто використовують інших у своїх корисливих цілях,

250. 1) Речення, у яких ужито один художній засіб: 2. Твої очі мене пропекли вже, як вуглинки сині парчу (О. Слоньовська). 4. Згризає злоба людину,

Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 18. Написання слів а найуживанішими орфограмами 251.1. СПлітати, РозЛетілося, РозКуйовджений, БезГолосий, СТримати, БезМежний, БезШумно, РозГублений, СКидати,

§ 2. ЧАСТИНИ МОВИ. ВИВЧЕНІ ОРФРГРАМИ Вправа 15 Найбільш цікава розповідь (при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників складеної форми прикметник не змінюється), найшвидша тварина (неправильно

§ 44. ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 457 Вийшли зі школи, брат із сестрою, вітаю зі святом, зійшов з дороги, квіти з лісу, разів зо два,

Вправа 564 Твір Джерело красномовства – у серці Дж Мілль “Немає нічого легшого, як відрізнити людину, яка добре відчуває, але погано говорить, від тієї, яка

200. 1. Гріло б ясне сонце, а місяць як хоче. 2. Якби знав, де знайду, то б туди пішов, а якби знав, де загублю, то

§ 18. Аудіювання різностильових текстів 164. Тема: Оратори Стародавньої Греції і античного світу. Ідея: Природний талант і працелюбність – складові досягнення успіху. План 1. Демосфен

601.І. Сонце, що встигло зсушити вранішній туман, масляно заблискало на його спітнілому, стомленому, але веселому обличчі (Петро Панч). 2. А вже акація розквітла якраз на

§ 17. Етика полемічної майстерності 159.1. Касіян Сакович опікувався ідеалом громадського діяча і вважав таким людину патріотичну, розумну, освічену, помірковану, яка може бути дипломатичною в

801. Вклад: безстроковий, майновий, виграшний, простий, строковий. Внесок: вступний, пайовий. 802. 4. 806. Арніка гірська – багаторічна трав’яниста рослина двадцять – шістдесят сантиметрів заввишки, з

507. Байдуже – все одно, однаково; Зовсім – цілком, геть-чисто; Наодинці – сам на сам, віч-на-віч; Нарешті – зрештою, вряди-годи, врешті-решт, кінєць-кінцєм; Погано – сяк-так,

§ 21. Діалоги на професійну тему 182.2. Дзига Вертов (3896-1954). Справжнє Ім’я – Давид Абелович Кауфман. Відомий і як Денис Аркадійович Кауфман. Радянський кінорежисер. Один

§ 20. Правопис власних назв. Написання слів разом, окремо і через дефіс. Пунктуація 237. Петро Гулак-Артемовський, збірка Івана Франка “Зів’яле листя”, спорткомплекс “Олімпійський”, Бахчисарайський район,

§ 27. ДІЄПРИСЛІВНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА Вправа 269 І. Побачивши побачивши свого товариша; читаючи – читаючи цікаву книжку; співаючи – співаючи веселу пісню; радіючи

Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 17. Морфологічна будова слова 241. Вуличка, марево, кошеня, застелений, доріжечка, старанний, страшенне, свійський, горобеня, дівчисько, глиняний,

§ 30. ДІЄПРИСЛІВНИКИ ДОКОНАНОГО ТА НЕДОКОНАНОГО ВИДУ Вправа 305 Доконаного виду Недоконаного виду Купивши, Ознайомившись, Здолавши, Домовившись, Принісши, Увійшовши, Розрісшись, Змішавши, Купивши, Стиснувши, Віддавши, злетівши,

§ 13. Етика професійного спілкування 130.1. Відвідувачі довго розглядали прейскурант. 2. Лейтмотив цього твору – проблема батьків й дітей. 3. Працюючи у розмовному стилі, слід

§ 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати,

653. 1. Їй-богу, не чую і не кричіть. 2. Ах, яка кругом краса! 3. Гай-гай, куди поділась моя радість. 4. “Гу-гу-гу-у!” – застогнав пугач серед

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 15. Закінчення слова Пояснення Закінчення – змінна частина слова. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово. За допомогою закінчень утворюються різні

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 17. Спільнокореневі слова. Корінь Пояснення Пригадайте! Спільна частина споріднених слів називається коренем. Слова, які мають однаковий корінь, називаються спільнокореневими. Для

Мова і мовлення 1. Слово, людьми, робота, місто, село, погоду, турботи. 2. Але діти не могли відповісти ханові. Ніхто з них не вмів розмовляти, бо

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 32. Змінювання іменників за відмінками 322. Вистрибнула (хто?) білка; хвіст (у кого?) у білки; допоміг (кому?) білці; стерегли

ТЕМА 10. ПИСЬМОВИЙ ТВІР – ОПИС ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Вправа 607 Приготування борщу План: 1. Бабусин рецепт. 2. Приготування борщу. 3. Страва вдалася! Моя

§ 11. МАЙБУТНІЙ ЧАС Вправа 102 I. Розказувати – розказуватиму, буду розказувати (недок. в.). Обточувати – обточуватиму, буду обточувати (недок. в.). Ростити – роститиму, буду

Вправа 200 Підписаний документ кардинально міняв справу. Фірма, з якою була укладена угода на будівництво, несподівано збанкрутувала. Змінити скрутне економічне становище держави не здатен був

Морфологічні засоби стилістики § 9. Стилістична роль порядку слів 119.1. Кличе сірійців вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців. 121.1. У давніх документах немає подібного

Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з української мови § 20. Слово, словосполучення, речення 296. Пам’ятати завжди, красиво писати, вправно виконувати завдання, грамотно писати, ніколи не

321. II. Синій вологий ранок насилу пробивався крізь осінній туман. Жовті дубові чагарники були в росі. Малишкін ішов поряд і майже не дивився по боках

ТЕМА 5. ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ Вправа 596 І. Стиль: художній. Заголовок до тексту виражає основну

51. Падає (ос. ф.) з дерев пожовкле листя – День уже в обіди догорів (ос. ф.). – Кажуть (ос. ф.), що вночі на передмістя Осінь

159. 1. Шилом моря не нагрі[єш]. 2. Не збочуй з дороги, бо полама[єш] ноги. 3. Коня з ложки не напо[їш]. 4. Криком вогню не згас[иш]

Стилістика речень з різними способами вираження чужого мовлення § 15. Стилістика і культура мовлення 218.1. Автомобіль наближався. 2. Господарі залишилися одні. 3. Не дивлячись на

§ 30. Переклад різностильових текстів 246.2. Примітки Миколи Кіндратовича Вороного, висловлені в листі, свідчать про те, що в процесі перекладу потрібно не просто шукати еквіваленти

§ 28. Ділові папери. Протокол. Витяг із протоколу 230.1. Довідка, реєстр, закон, протокол, інструкція, характеристика пам’ятка, фінансовий документ, наказ, розписка, заява, доручення, автобіографія, доповідна записка.

202.І. Слова зі спрощенням: обласного. Слова з фонетичним подовженням приголосних: бездоганним, життя, лікування, навчання, паління. 206. а) Стіл – стола, чоло – чільний, гребти –

§ 14. ДІЄСЛОВА НАКАЗОВОГО СПОСОБУ Вправа 130 1. Кричимо, пишемо, носимо. – Це дієслова теперішнього часу. 2. Кричімо, пишімо, носімо. – Це дієслова наказового способу,

§ 4. Уживання простого речення в тексті 25.1. 1. Серед багатьох ідей Є Їх використання Як туристичних об’єктів. Двоскладов., пошир., повне, неускл. 2. Якщо Вони

РОЗДІЛ 2. ТЕКСТ § 4. Що таке текст Пояснення Пригадайте! Зв’язані за змістом речення утворюють текст. Слово “текст” з латини означає сплетіння, з’єднання. У тексті

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 10 КЛАСІ 2.ІІ. Лексичні засоби: поєднання наукової і художньої лексики, емоційне забарвлень висловлювання, використання іншомовних суфіксів (-ація), зворотний порядок слів, повторювані сполучники,

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З ФОНЕТИКИ, ЛЕКСИКОЛОГІЇ, ФРАЗЕОЛОГІЇ, СЛОВОТВОРУ, ГРАМАТИКИ, СТИЛІСТИКИ ТА ПРАВОПИСУ § 10. Стилістичні засоби морфології 142. Слова, що надають текстові урочистості:

251. 1. На мить з’явився пісні загублений мотив. 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як зварена майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, виспівувані різно. 4.

ТЕМА 4. ОПИС ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ Типи мовлення: опис, розповідь, роздум. Вправа 593 Кажуть,

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 17. Словосполучення як одиниця синтаксису Словосполучення (за головним словом) Словосполучення (за синтаксичними відношеннями) Узгодження Керування Прилягання Головне й залежне слово мають однакові

§ 3. Міжкультурна комунікація 42. Чарівна люлька А чи доводилося вам коли-небудь мандрувати машиною часу? Ні? Скажете, що це неможливо? Але ж сила фантазії неймовірна,

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ТЕМА. ІМЕННИК § 28. Загальне поняття про іменник 276. (Хто?): хлопчик, лікар, кіт, мама, горобець, ящірка; (Що?): береза, машина, магазин, стіл,

ТЕМА 1. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ Вправа 586 І. Тема: Шевченко-художник. Основна думка: автор тексту зосереджує увагу на малюнку Т. Г. Шевченка “Почаївська лавра з

109. І. 1. Садок уже одцвівся й густо укрив землю білими пелюстками (Г. Тютюнник). 2. Плачуть і моляться білі троянди (Л. Костенко). 3. У серце

§ 5. ОСОБОВІ ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 48 Особа Однина Множина 1-а Пишу, малюю Пишемо, малюємо 2-а Пишеш, малюєш Пишете, малюєте 3-я Пише, малює Пишуть, малюють

§ 5. Уживання складного речення в тексті 32.2. 1. Звичайна собі Мить. Розпов., неокл., просте, односкл. називне, пошир., повне, неускл. 2. Звичайна Хата З комином.

§ 1. Комунікативна діяльність 7. Діалог – де дослівно відтворена розмова двох або кількох осіб. Окремі висловлювання, повідомлення чи запитання, з яких складається діалог, називаються

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 37. Пряма й непряма мова Пряма мова береться в лапки з обох боків. Якщо слова автора розривають пряму мову, то після слів

§ 29. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄПРИСЛІВНИКАМИ Вправа 297 І. 1. Не перескочивши (не з дієприслівниками пишеться окремо) річки, не кажи гоп. 2. Не знаючи (не

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 22. Префікс Пояснення Частина слова, яка стоїть перед коренем, називається префіксом. За допомогою префіксів утворюються нові слова. Префікс позначається так:

РОЗДІЛ 1. МОВА І МОВЛЕННЯ § 2. Культура усного і писемного мовлення Пояснення Культура мовлення – це правильність, точність, виразність мовлення. Щоб гарно говорити, треба

153. 1. Заяву розглянуто, комісію сформовано, постанову ухвалено, доповідь заслухано, усі питання обговорено, тези сформульовано, інструкції дотримано. Ці словосполучення можуть бути вжиті в офіційно-діловому стилі.

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 36. Період Період – це складне речення ускладненої будови: перша частина – кілька однотипних речень (члени періоду), друга – головна щодо першої

§ 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація 215.1. Менший, заохочуються, мільйонер, альтанці, мільярдер, поліський, складається,

Вправа 250 Поезія Стуса не екстенсивного, а інтенсивного типу. Вимушене, зумовлене обставинами життя “самособоюнаповнення” (його термін), обмеженість і повторюваність тематичного матеріалу компенсуються експресивністю. У процесі

§ 3. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 30 II. Доберіть синоніми до виділених дієслів. Ходить – походжати, блукати, вештатися, тинятися, маршувати. Замовкнув –

252. І. Док. вид Недок. вид СКРивлений ПРОгірклий ВИХований ОХЛялий СТИснений ЗАСкорузлий ШУКаючий ЗМАльовуваний ЛЕЖачий ЗНАючий МІЦніючий II. “І скаже світ: – Ти крихта у

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти]

Морфологічні засоби стилістики § 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій 95.І. Заболю, затужу, Заридаю в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль. Помолюсь крадькома

§ 43. НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 446 І. Тип: розповідь. Стиль: науковий. Висловлювання створено з метою профілактичної роботи серед учнів. II. Унаслідок – шляхом поєднання іменника

7. ІІІ І кохаНнЯ має пори року, Має вихідні й СвЯткові дні, То воно дає гіркі уроки, То майне прощалЬНо вдалині. (коми між однорідними присудками,

РОЗДІЛ 4. СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА § 14. Слова, протилежні за значенням (антоніми) Пояснення Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням. Наприклад: далекий – близький,

§ 12. Види і типи текстів 155.III. Стиль тексту – публіцистичний, тип – розповідь, жанр – стаття. 156.III. Перед світанком і Степ, і Село, у

Вправа 300 Володимир Свідзинський для Української поезії поет майже унікальний. Його вірші – наскрізь асоціальні, сповнені, якоїсь Таємничої внутрішньої самодостатності без будь-яких Зовнішніх намірів. Ці

§ 47. НАПИСАННЯ СПОЛУЧНИКІВ Вправа 497 I. Коли б усе було добре, тому що гарний, але ж це неправда, отож думайте самі, ніби нічого й

§ 7. ВИД ДІЄСЛОВА Вправа 70 1) доконаного виду; увібрати, кинути, злетіти, зайти, вмитися, витягти, спитати, довезти. 2) недоконаного виду: свистіти, дописувати, одягати, діставати, спати,

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ § 27. Загальне поняття про частини мови 261. Іменник Прикметник Дієслово Зима Білим Прийшла Пухом Білому Покрила Землю Білий Радів Михайлик

557. І. І ІІ САдять понад яром; ВИріс посеред поля; ОБ’єднатися заради справи; ЯСкравий понад міру СПуститися з-над хмар; ОДин з-перед одного; ЛИне з-попід гаю;

§ 12. Поняття комунікації 123. Різновид вербальної комунікації Кількість Учасників Ситуація спілкування Внутрішня 1 Міркування про щось наодинці, людина розмовляє сама із собою Міжособистісна 2

251. – і-: увечері, угорі, вкупі, уночі, врешті, усередині, доволі, опівдні, опівночі, зарані, напровесні, віднині. – и-: безвісти, взнаки, восени, догори, зсередини, навіки, узнаки, навскоси,

§ 7. Основні пунктограми в простому реченні 91.II. 1. Місцевий Референдум – це Форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що Належать до компетенції місцевого

53. Приїхав день на вороному коні, Не Питається, де Стати. Став собі проти вікна, та й Заступив світло, Думає, що він скляний. А може він

2. На обличчі дівчини скидалась судомна хвилька, коли з гомону завсідників кав’ярні виривалися и долинали окремі вигуки: – Наступний рік. – Досить! – Залучати інвестиції,

РОЗДІЛ 6. ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК § 34. Зв’язок прикметників з іменниками 337. Дерева (які?) срібні. Гілля (яке?) срібне. Сріблом (яким?) пухнастим. У небі (якому?) синьому.

§ 15. Риторика як наука й мистецтво 146.2. У тексті перелічені такі риторичні фігури: Анафора Тільки тобою білий святиться світ, Тільки тобою повняться брості віт,

150. Слово “слово” вжито у тексті у прямому значенні. 162.1. Образ життя школяра передбачає оволодіння вмінням самостійно знаходити та обробляти інформацію.2.Мовний режим передбачає спілкування у

§ 8. Синтаксичний і пунктуаційний аналіз 58.1. Тернівщанський вітряк бовваніє вежею край села, на розхресті доріг. Розгонисті Крила, на які Ми Зважувались чіплятись, щоб Спробувати

53. Приятель, черговий, кілометр, навчання, запитання, подолання, пом’якшення, заслання, завдання, вимова. 54. 1. Над сонним містом легкокрилим роєм літають красні мрії, давні сни. 2. Летів

408. І. І II III ДОТла ВЗАємно ЛЕДве СМІло ГЛУхо БЕЗвісти ЗВІдусіль ДЕ-небудь ЗЛІва ДЕ-не-де ХТОзна-куди ЗНАдвору НІКуди ЗВЕрху ВРАнці ДОПізна УДОсвіта НИНі II. “О,

300. 301. 1. Хатонько, хатинко, стежка. 2. Матусенько, матінко, мамочко. 3. Доненько, зоренько, горенько. 4. Русявенький. 5. Дрібнюсіньку. 6. Сонечко, негодонька, доленька. 7. Солодісінькі. 8.

203. 1. Не спитавши броду, не лізь у воду. 2. Не подумавши і кілочка не витягнеш. 3. На віку – як на довгій ниві: не

Вправа 464 Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе і скрізь бачиш зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки (І. Нечуй-Левицький). Радість буття,

ТЕМА 11. АУДІЮВАННЯ Вправа 609 Тема: ціною власного життя матроси врятували пасажирський корабель. Основна думка: героїзм матросів під час війни, їхня відвага та мужність. Щоб

Вправа 100 II. Орфограми Різьбленій – від різьба, ь після м’якого [з’] в кінці складу; Колисці – без ь, між двома м’якими приголосними ь не

МОВА І МОВЛЕННЯ § 3. Культура спілкування Пояснення Правила культурного спілкування: – Уважно слухай співрозмовника, не перебивай його. – Не жестикулюй без потреби. – Використовуй

Вправа 400 1. Не на кожне слово відвіт можна дати, бо закон… 2. Дощ іде на священика, бо вода… 3. Дерево славиться плодами, а людина…

Вправа 151 Конкурсні роботи з української мови розглядало високоавторитетне журі. Всесвітньо відомий учений виступив на конференції з доповіддю, у якій висловив протилежні до загальноприйнятих думки

§ 3. Синтаксичні норми 17.1. Світлонька – вітальня, кімната. Дрібен – невеликий, дрібний, крихітний Над мене – більше, дужче сильніше. Огріти – нагріти, зігріти (зогріти),

350. Над горами ліловими, над буйними нетрями стояв сліпучий сонячний ранок, граючи всіма кольорами веселки. Мільярди перлин мерехтіли на всьому, випромінюючи маленькі сонця, розсипаючи спектри:

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 25. Стилістичні функції підмета й присудка Простий дієслівний присудок виражений: – дієсловом дійсного, умовного або наказового способу: І я Б гуЛяв у

МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні

Уроки повторення 394. 1. А. 2. В. З, Б. 395. – Бабусю, а чому ви любите чорнобривці? – питали ми. – А як їх не

606. І. І II ЗВЕрнувся теж; ТІСно, зате не холодно; ВДАв, неначе б не почув; КЛИч, щоб разом іти; ВИХодь, таж дощ перестав; СХОтів теж

Морфологічні засоби стилістики § 12. Стилістичні можливості простих речень 152.ІІ.1. Шелест вітру нагадує тиху мелодію скрипки. 2. Сосна своєю Тремтливою глицею видає звуки, схожі па

Морфологічні засоби стилістики § 13. Стилістичні можливості складних речень 166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. – Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні

3. 1. Мова – не обгортка для думок і речей, а душа народу. 2. Рідне слово, покликане служити порозумінню, злагоді, об’єднанню української людності. 3. З

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 34. Особливості структури та семантики сполучникових, безсполучникових і багатокомпонентних речень Складним називається речення, яке складається з двох чи більше предикативних частин. 394.

МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 14. Займенники й контекст ПОЯСНЕННЯ Займенник – самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх.

450. 1. З гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей згори, та мало бачить. 3. Говори до гори, а гора

ТЕМА 3. ЧИТАННЯ МОВЧКИ Вправа 591 Текст створено для того, щоб ознайомити читачів з найдавнішими племенами України, умовами їхнього проживання, культурою. 1. Тема: найдавніші племена

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має

901. Організовано, гуманно, безперестанно, захоплено, безвинно, старанно, вражено, невблаганно, зрання, попідвіконню, безупинно, невпевнено, неприховано, навмання, щоденно, самовіддано, безпричинно, повсякденно, туманно, стурбовано, невгамовно, шалено, невпинно, стривожено,

МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 15. Стилістична роль дієслівних категорій 184.Праця – ім., працювати – дієсл., працівник – ім., працьовитий – прикм., працюючи – дієприсл. Писати

303. І. Прикм. Дієприкм. ГНИлий НЕДоторканний УЖИтковий ЗДОгадливий КИПучий ЗДРібнений ПОСинілий ЗБУдований ПРОкислий ЗАКипаючий II. “Переконатися пора: зробиш зло – не жди добра”. 305. 1.

Вправа 651 Різдвяний, різьбяр, торф’яний, свято, Святослав, надвечір’я, без’язикий, реп’ях, вітряк, пів’юрти, Кам’янка. . Вправа 652 Уманський, доньчин, менший, тьмяний, неньчин, матінці, рибалці, п’ятдесят, повірте,

9. 1. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом. 2. Усе в чеканні: спілі краплі роси, земля і місяць, вишні і тополі. 3.

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 16. Основа слова. Частини основи Пояснення Основа – це частина слова без закінчення. Основа слова може складатися або з одного

200. 1. О, той гаман бере в солодкий бран усе, що добувалось у двобою: і честь, і славу, Купно з Булавою, і “патріотів” одяга в

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 24. Правопис префіксів роз-, без-, з-, (с-) Пояснення В українській мові префікси завжди пишуться з буквою з. 221. Пояснення Префікс

МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 13. Ступені порівняння якісних прикметників. Стягнена й нестягнена форми Творення ступенів порівняння прикметників Вищий Найвищий Проста форма: -ш-, – іш-: Цікавіший

502. І. Поводити себе, ставитися до людей, брати участь, замовляти обід, довести теорему, винести подяку, думати про сказане, давати оцінку, відігравати важливу роль, показувати фільм,

ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ ПРО ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ МОВЛЕННЯ. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ Стилі мовлення Вправа 590 Тема: дорогий образ. Основна думка: подорожуючи далеко від

§ 6. НАПИСАННЯ НЕ З ДІЄСЛОВАМИ Вправа 58 1. Смутки і турботи непокоїли (слово без не не вживається) людей ночами і на самоті (Ю. Тис).

Морфологічні засоби стилістики § 10. Синонімія головних членів речення 126.1. Край неба Зашарівся (М. Сиротюк). 2. Схід Рожевий (А Головко). 3. Над доріжкою з асфальту

Текст 13. Текстом є група 2, оскільки це зв’язне мовлення, де події викладені послідовно. Сині, рясних, м’які, приємні, холодні, сизі. 14. Тема – розповідь про

405. 1. Пішли, попхався, слонявся, причвалав. 2. Бриньчала, затинала, грала. 3. Шатнувся, швендяйте. 4. Поклали, наставили; пхали, лигали, глитали, тягли. 408.І. 1. Погром, тупіт, стукіт,

§ 29. Письмовий звіт про виконану роботу 237. Відповідь – Г. 238.1. Офіційно-діловий стиль. 239.1. Будь-який – пишеться через дефіс, оскільки через дефіс пишуться складні

16. II. (2) прикметники: надійніший, багатша; Прислівники: повніше, повнокровніше. 23.II (3) Підвалина — 1. Товста балка, що є основою дерев’яної стіни. 2. перев. мн. Фундамент

100. Страсний тиждень, водохресні морози, усний епос, доблесний воїн, улесливий ворог, почесне звання, швидкісне шосе, обласний архів, виїзна нарада, кількісний склад, вартісний захід, особистісний підхід,

Морфологічні засоби стилістики § 4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені форми 64.I. Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная, лагідна, бідна. Стилістичні прийоми використання

ТЕМА 15. ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ Замітка – це жанр інформаційної журналістики. Основою замітки є новина, яку журналіст описує, відповідаючи на запитання: .”що трапилось?”,

Морфологічні засоби стилістики § 8. Синтаксичні синоніми 111.1. До кінця року в Криму планується почати будівництво першої черги трьох вітроелектростанцій. 2. Тепер ми можемо приступити

СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 19. Типи підрядного зв’язку в словосполученні Повне узгодження Неповне узгодження Чарівна розмова Одинадцята година Смачна кольрабі сумні хмари Місто Чернівці Озеро Тельбін

РОЗДІЛ 5. БУДОВА СЛОВА § 26. Суфікс Пояснення Суфікс – частина слова, яка стоїть після кореня і, якщо у слові є закінчення, перед закінченням. За

§ 32. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 325 1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). (Ознака дії.) 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи

101. Видно – бачити Веде – вести Відводить – відводити Закуріло – куріти Завертілося – вертіти Котиться – котитися Пританцьовуючи – пританцьовувати Крутить – крутити

Частини мови (загальне поняття) 231. Місто, сквери, міліціонери, діти – іменники. 232. ЗИМовому (зими). ЖИТлу (жити). ВЕЛикі (велетень). Синиці, Славко, дідусем – назви істот. Великі

§ 20. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 200 Теперішній час Минулий час ІІ. Вправа 201 II. Михайлик уважно вдивлявся у вікно на спорожнілі вулиці. Опале листя

157. 1. Хоч я без ніг, а біжу прудко, не сплю ні вдень ні вночі, хоч ніколи з ліжка не встаю. (Річка) 2. Сиджу на

103. Док. вид: заспівати, посіяти, прийти, замислитись, передати, передавати Недок. вид: співати, знати, тривати, нести, білити 108. Що люди називають успіхом? Більшість вважає, що успіх

§ 13. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ. ДІЄСЛОВА ДІЙСНОГО ТА УМОВНОГО СПОСОБІВ Вправа 121 Дієслова дійсного способу Дієслова умовного способу Дієслова наказового способу Скочується, організовується, даруватимуть, освітлюється, вносить,

Слово. Значення слова 77. Впали (куди? на що?) на гречку; гречку (яку?) білу. 78. Слова в переносному значенні: Веселі бджоли, Золота мла, Замовкло поле. 79.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ЗА РІК 450. Україна – [у|кра|й’і’|на]; У – [У] – ненаголошений гол. – “у”; К – [к] – глухий твердий пригол. – “ка”;

115. І. Самоідентифікація – 1. Визначення самим громадянином своєї національної приналежності. 2. Соціально-психологічний процес, що являє собою усвідомлення соціальною групою своєї тотожності (єдності усіх членів

2. Батова – лава, ряд; корогви – прапор, що був розповсюджений в Київській Русі серед інших слов’янських народів. 5. В Одній мові Словесні образи відображають

§ 21. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ Вправа 210 I. Зібрати – зібраний, подолати – подоланий, обстругати – обструганий, атакувати – атакований, зупинити – зупинений, загородити –

105. Дехто каже, що буцімто риба та зайці ви водять у старці. Так воно чи ні, одначе я на власному досвіді переконався: риболовля, як і

Page 1 of 212