§ 7. Земля і Місяць
6. Дослідження Місяця
Дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів розпочали в Радянському Союзі ще на початку космічної ери. У 1959 р. АМС серії “Луна” вперше у світі долетіли до Місяця: “Луна-1” стала першою штучною планетою Сонячної системи, “Луна-2” досягла поверхні Місяця, а “Луна-3” сфотографувала зворотний бік Місяця і передала його телевізійне зображення на Землю. У лютому 1966 р. “Луна-9” здійснила м’яку посадку в Океані Бур і вперше у світі передала телевізійний “репортаж”
21 липня 1969 р. на поверхню Місяця здійснив посадку пілотований космічний корабель “Аполлон-11” (США), і астронавт Нейл Армстронг зробив перший крок по поверхні іншого світу – так почався новий етап у дослідженні космосу. Усього на поверхні Місяця побувало 12 астронавтів,
Рис. 7.10. Зображення зворотного боку Місяця, яке було створене на основі фотографій АМС “Луна-3”. Десятки кратерів на Місяці назвали на честь українських астрономів
Для майбутніх космонавтів
Чи зможе людство колись використати Місяць як базу для космічних поселень? Якщо врахувати витрати на космічні польоти, то 1 кг місячного грунту, який доставили астронавти на Землю, оцінюється у стільки ж, скільки коштує 1 т золота, яке добувають на золотих копальнях на Землі. Але головна мета наукових досліджень полягає в тому, щоб на Місяці створити базу для вивчення більш далеких планет. Хоча вага космонавтів у б разів менша, ніж на Землі, але ходити по поверхні Місяця у скафандрі не досить зручно, бо сила тертя теж менша. Житлові приміщення можна побудувати під поверхнею, де на глибині кількох метрів удень і вночі зберігається стала температура, а джерелом енергії слугуватимуть сонячні електростанції. Великі телескопи на поверхні Місяця дозволять отримувати набагато більше інформації про далекі світи, бо там атмосфера відсутня і не впливатиме на якість зображення.
Рис. 7.11. “Луноход-1”
Рис. 7.12. Типовий пейзаж на Місяці. На поверхні переважають темно-сірі кольори грунту, який припорошений шаром реголіту, що утворився після падіння мікрометеоритів
Висновки
Одиниці поверхні на Землі й Місяці отримують від Сонця майже однакову кількість енергії, але фізичні умови на їхніх поверхнях суттєво відрізняються. Головна причина такої відміни клімату – відсутність атмосфери на Місяці. Повітря на Землі створює захисну ковдру, яка підвищує температуру на нашій планеті та оберігає життя від смертельного космічного випромінювання. Місяць – це мертвий світ, у якому відсутнє життя. У майбутньому наукові бази можна створити під поверхнею Місяця.