ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОЕКТУ
11. Економічне обгрунтування проекту
11.5. ДЖЕРЕЛА ТА ШЛЯХИ ЕКОНОМІЇ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ ПРОЕКТУ
Раціональне та економне витрачання окремих елементів проекту має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для виробництва продукції в різних галузях народного господарства, переважною часткою матеріальних витрат у загальній її вартості. Економія матеріальних ресурсів дає змогу з тієї самої кількості сировини і матеріалів
Для вимірювання ступеня ефективності використання матеріалів існує відповідна система техніко-економічних показників.
1. На підприємствах, що переробляють первинну сировину, застосовують показник (коефіцієнт) виходу, або видобутку, готової продукції з вихідної сировини. Наприклад, кольорова металургія – коефіцієнт видобутку міді з руди, цукровий завод – вихід цукру з буряків.
2. На окремих підприємствах використовують витрати сировини на одиницю
3. На підприємствах обробної промисловості використовують коефіцієнт використання матеріалів, тобто відношення чистої ваги до норми.
4. На окремих підприємствах розраховують коефіцієнт використання площі матеріалу (листовий прокат, тканина, шкіра).
5. Коефіцієнт використання об’єму матеріалу (деревина).
Ефективне використання обігових фондів передбачає розв’язання завдань з економії сировини, матеріалів, палива, електроенергії.
Джерела показують, за рахунок чого можна досягти економії, шляхи показують, як саме, за допомогою яких заходів можна заощадити ті чи інші види матеріальних ресурсів.
Джерела економії матеріальних ресурсів:
– зниження маси виробів;
– зменшення питомих витрат матеріалів;
– скорочення витрат і відходів сировини і матеріалів;
– використання відходів і побічних продуктів;
– утилізація вторинних ресурсів;
– заміна натуральних видів сировини та матеріалів штучними їх видами.
Шляхи економії матеріальних ресурсів
1. Виробничо-технічні заходи:
– первинна обробка та збагачення сировини;
– комплексна переробка сировини;
– застосування ресурсозберігаючої техніки;
– запровадження маловідходної та безвідходної технології.
2. Організаційно-економічні заходи:
– удосконалення матеріальних нормативів;
– поліпшення організації матеріального забезпечення виробництва;
– упорядкування системи ціноутворення;
– застосування дієвої системи економічного стимулювання.
Серед джерел і шляхів економії матеріальних ресурсів найбільше уваги можна приділити:
– комплексній переробці сировини – процесу промислової переробки, результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних її компонентів та повне використання їх, включаючи і технологічні відходи;
– вторинним матеріальним ресурсам – залишкам сировини, відходам виробництва і споживання, які можуть бути використані у виробництві.
Відходи виробництва – це залишки сировини і матеріалів, які втратили початкову споживчу вартість (обривки, стружка, технічне масло, жом).
Відходи споживання – виробничі (брухт, гума, тара), побутові споживання (ношені речі, одяг, макулатура).
и даними.