РОЗДІЛ 3 МЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ
§ 55. Електроліз
Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу:
формулювати означення електролізу;
пояснювати суть електролізу розплавів і розчинів солей;
Прогнозувати склад продуктів електролізу: розплавів солей, розчинів солей за активністю йонів у розчині;
Складати рівняння реакцій електролізу, схеми окисно-відновних процесів на електродах;
характеризувати практичне значення електролізу.
Значна кількість металів у промисловості добувається з руд способом, який
У лабораторних умовах електроліз здійснюють у спеціальному приладі – електролізері (мал. 94).
Англійський хімік і фізик, один із засновників електрохімії Г. Деві відкрив натрій, калій, кальцій, магній електролізом розплавів їх солей. Добув водень і кисень електролізом води. Запропонував гідрогенну теорію кислот, відкрив знеболюючу дію нітроген(І) оксиду, винайшов безпечну рудникову лампу. Висловив думку про важливість мінеральних солей для живлення рослин.
Г. Деві (1778
Мал. 94. Електролізер
Дослід. В U-подібну трубку наливаємо розчин купрум(ІІ) хлориду з масовою часткою солі 5 %, який містить катіони Cu2+ та аніони Cl-. В обидві частини трубки занурюємо вугільні електроди, які підключаємо до джерела постійного струму. Під дією електричного струму катіони купруму Cu2+ рухаються до негативного електрода – катода (K-) й осідають на ньому у вигляді металічної міді. Аніони хлору Cl – рухаються до позитивного електрода – анода (A+), утворюючи газ хлор Cl2.
Розглянемо процеси, які відбуваються на електродах. На катоді (K-) катіони купруму Cu2+ приєднують два електрони з катода і відновлюються до міді:
– відновлення
На аноді (A+) аніони хлору Cl віддають електрони аноду й окиснюються до хлору:
A(+) : Cl – – 1е -› Cl0 – окиснення 2Cl = Cl2 Таким чином, під дією електричного струму купрум(ІІ) хлорид у розчині розкладається на прості речовини – мідь і хлор.
Характерною особливістю цього окисно-відновного процесу є те, що окиснення і відновлення відбуваються за участю електродів: катод (K-), на якому надлишок електронів, є відновником; анод (A+), на якому нестача електронів, – окисником.
Електроліз – окисно-відновні процеси, що відбуваються на електродах під час пропускання постійного електричного струму крізь розчин або розплав електроліту.
Для запам’ятовування суті катодних і анодних процесів існує мнемонічне правило (правило запам’ятовування):
– на катоді катіони відновлюються (усі слова починаються з приголосної).
– на аноді аніони окиснюються (усі слова починаються з голосної).
З’ясуємо, чи відрізняються окисно-відновні процеси, які відбуваються при електролізі розплавів і розчинів.
Електроліз розплавів. У розплавах електроліти – солі та луги – дисоціюють на відповідні йони, які окиснюються і відновлюються на електродах.
Електроліз розплаву натрій хлориду. В розплаві натрій хлорид дисоціює з утворенням катіонів натрію Na+ та аніонів хлору Cl-.
NaCl = Na+ + Cl-
На катоді відбувається відновлення катіонів натрію з утворенням металічного натрію, а на аноді – окиснення аніонів хлору з утворенням хлору:
Електроліз розчинів. При електролізі водних розчинів електролітів, крім йонів-електролітів, у реакції можуть брати участь катіони Гідрогену H+ та гідроксид-іони OH – молекули води. Вода – слабкий електроліт, тому концентрація йонів H+ та OH – у розчині надзвичайно низька. У процесі електролізу полярні молекули води наближаються до електродів протилежно зарядженими полюсами, і на електродах може відбуватися відновлення й окиснення молекули води. У розчинах виникає певна конкуренція між двома однойменно зарядженими йонами щодо участі в окисно-відновних процесах – катіонами металічних елементів і Гідрогену, а також аніонами кислотного залишку і гідроксид-іонами. Участь у процесі електролізу визначається активністю конкуруючих йонів.
Розглянемо правила визначення продуктів, що утворюються на електродах при дисоціації водних розчинів солей.
Продукти відновлення на катоді (табл. 17). Активність катіонів металічних елементів і Гідрогену визначається їх положенням у витискувальному ряді металів (див. § 56). Метали розміщені за зменшенням здатності віддавати електрони. Хімічна активність катіонів – здатність приєднувати електрони – змінюється протилежно: збільшується від початку до кінця ряду. Так, найбільш активним металом є літій, а його йони Li+ – найменш активними. Найменш активний метал – золото, а йони Au3+ є найбільш активними.
Т а б л и ц я 17
Визначення продуктів електролізу водного розчину електролітів на катоді
1. За рівних умов на катоді відновлюються катіони малоактивних металічних елементів, які у витискувальному ряді металів стоять після катіонів Гідрогену H+. Здатність приєднувати електрони у них вища, ніж у катіонів Гідрогену H+, тому останні, як менш активні, залишаються в розчині. Наприклад, при електролізі розчину меркурій(ІІ) хлориду на катоді відновлюються катіони Hg2+ і утворюється ртуть.
– Запишіть рівняння електролізу меркурій(ІІ) хлориду в розчині.
2. За рівних умов на катоді відновлюються йони Гідрогену H+, якщо солі містять катіони металічних елементів, які у витискувальному ряді металів стоять до йонів алюмінію Al3+ включно. Здатність приєднувати електрони в катіонів Гідрогену H+ значно вища, ніж у катіонів зазначених металічних елементів.
Продукти окиснення на аноді. Окиснювальна здатність аніонів так само залежить від їх складу (табл. 18). За зменшенням здатності окиснюватися аніони можна розмістити так:
За рівних умов на аноді окиснюються аніони кислотних залишків безоксигенових кислот: S2-, I-, Br-, Cl – (крім F), які легше віддають електрони, ніж гідрооксид-іони OH – води.
Т а б л и ц я 18
Визначення продуктів електролізу водного розчину електролітів на аноді
Розглянемо приклади електролізу розчинів солей. Приклад 1. Електроліз водного розчину натрій хлориду:
У розчині залишаються два види йонів: катіони Натрію Na+ і гідроксид – іони OH-, які у рівнянні електролізу записуємо формулою NaOH. Приклад 2. Електроліз водного розчину калій сульфіду:
Мал. 95. Срібна прикраса з позолотою
Слід зазначити, що у цьому параграфі розглянуто електроліз на так званих інертних електродах (з графіту, золота, платини), які не беруть участі в процесі електролізу. Електроди з більш активних металів (наприклад, нікелю, міді) окиснюються в процесі електролізу. Їх називають розчинними і застосовують для очищення металів від домішок.
Використання електролізу. Окиснювальна і відновна здатність електричного струму набагато сильніша, ніж у хімічних окисників та відновників. Тому електролізом добувають і найбільш активні метали (калій, натрій, кальцій, магній, алюміній), і менш активні (цинк, мідь, кадмій тощо). Відновлені на катоді метали характеризуються дуже високою чистотою. Застосовують електроліз і для очищення деяких металів від домішок (електролітичне рафінування), наприклад міді, нікелю, свинцю, золота.
Електролізом добувають активні неметали (хлор, фтор) і такі важливі сполуки, як натрій гідроксид, калій гідроксид, калій хлорат, гідроген пероксид.
Електроліз застосовують також для нанесення захисних металічних покриттів на поверхні (гальванопластика) і виготовлення копій рельєфних поверхонь (електрохімічна обробка). Наприклад, хромування деталей машин, золочення ювелірних виробів (мал. 95).
Електролізом стічних промислових вод забезпечується їх очищення від катіонів металів-забруднювачів, які відновлюються на катоді.
Коротко про головне
Електроліз – окисно-відновні процеси, що відбуваються на електродах під час пропускання постійного електричного струму крізь розчин або розплав електроліту.
Катод (K) – негативно заряджений електрод – є відновником, на якому відновлюються катіони металічних елементів і Гідрогену. Анод (A+) – позитивно заряджений електрод – є окисником, на якому окиснюються аніони кислотних залишків і гідроксид-іони. При електролізі водних розчинів електролітів, крім йонів електролітів, у реакції можуть брати участь і катіони Гідрогену H+ та гідроксид-іони OH – води. Склад продуктів, що утворюються в процесі електролізу, визначається хімічною активністю йонів. Сильна окиснювальна і відновна здатність електричного струму зумовлює використання електролізу для добування металів, у тому числі найбільш активних (калію, натрію, кальцію, магнію, алюмінію); активних неметалів (фтору, хлору) та інших сполук; очищення металів від домішок, стічних промислових вод від катіонів металічних елементів-забруднювачів.