РОЗДІЛ 3. ХУДОЖНЄ КОНСТРУЮВАННЯ ОБ”ЄКТІВ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЕРГОНОМІКА В СТРУКТУРІ ПЕРЕТВОРЮВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
§ 11 Ергономічний підхід до організації праці
До організації виробництва відноситься удосконалення технологій, обладнання, механізація, автоматизація, комп’ютеризація; удосконалення засобів праці: інструментів, пристосувань, підйомно-транспортних засобів, інвентарю; удосконалення предметів праці: уніфікація, використання нових матеріалів.
До організації праці відносяться: раціональна організація трудових
Нижче подано інтер’єри сучасних офісів, обладнаних з урахуванням рекомендацій ергодизайну (рис. 84)
З урахуванням ергономічних вимог здійснюється наукова організація праці (НОП), забезпечується культура виробництва й естетика виробничого процесу. Наукова організація праці – сукупність організаційно-технічних і естетичних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності
Культура виробництва – це ступінь його соціальної і науково-технічної досконалості. Культура виробництва поширюється на організацію виробництва, умови праці, естетику праці, трудові відносини в колективі. Дизайн – метод художнього проектування і конструювання виробів промислового виробництва або, іншими словами, формотворення для тиражування. Наукова організація праці,
Рис. 84. Ергодизайн сучасних офісів
Культура виробництва і дизайн є комплексною основою для розвитку, удосконалення сучасного виробництва. Завдяки такій комплексній основі поліпшується продуктивність праці і зберігається здоров’я робітників і службовців.
Зазначена комплексна основа удосконалення сучасного виробництва називається менеджментом. Менеджмент – це галузь економіки, що вивчає методи управління підприємством або фірмою (з англ. managtment – управління, завідування, організація).
ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА СУТЬ І СТРУКТУРА ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
З позицій ергономіки трудова діяльність розглядається як процес перетворення інформації і енергії, яка відбувається в системі “людина-знаряддя праці-предмет праці-навколишнє середовище”. Отже, ергономічні дослідження повинні грунтуватися на з’ясуванні закономірностей психічних і фізіологічний процесів, які покладено в основу певних видів трудової діяльності. Наочне зображення програми формування професійних намірів старшокласників подано нижче (рис. 85).
Діяльність – це реалізація особистісних властивостей людини, динамічна структура, яка здійснює перетворення інформації і енергії. Працююча людина має трудову мету, тобто суб’єктивну модель стану предмета праці, в який слід
Рис. 85. Програма формування професійних намірів старшокласників
Перевести цей предмет з початкового стану за допомогою трудових – інформаційних і енергетичних дій. Ці дії людина може спрямовувати безпосередньо на предмет праці або через проміжний пристрій – знаряддя праці.
Сприйнята й актуалізована в пам’яті інформація може бути: прямою (закріпленою асоціативним зв’язком, автоматизованою дією); репродуктивно – мисленнєвою (поетапним перетворенням інформації за відомими правилами), продуктивною (творчою). За допомогою цих перетворень формується прогнозований результат трудової дії і програма (план, стратегія) дій для його досягнення.
Діяльність, спрямована на об’єкти зовнішнього світу, називають наочною, або екстериоризованою, а спрямована на перетворення і формування власних енграм (уявлень, образів, понять, планів) -інтериоризованою.
Розрізняють два типи систем “людина-знаряддя праці-середовища”: з проміжними пристроями у вигляді простих знарядь праці; у вигляді машин. При роботі з простими знаряддями праці весь потік інформації, необхідний для управління дією на предмет праці, перетворить людина. Прикладом такого виробництва є ремісництво, народні ремесла.
Принципова особливість роботи людини з машиною полягає у неповному контролі з боку людини за перетворенням предметів праці. З огляду на це значення має художнє конструювання і проектування виробничого зразка.
Ергономічний аналіз проектно-технологічного процесу з художнього проектування і конструювання побутових машин і пристроїв.
Ергономіка у поєднанні з дизайном утворює нову якість – ергодизайн. Це комплексна науково-практична діяльність з формування середовища життєдіяльності людини і її елементів, якою забезпечується реалізація вимог і рекомендацій ергономіки і дизайну.
Ергодизайнерський аналіз проектних зразків здійснюється за групою показників (табл. 5).
Таблиця 5
Групи показників | Комплексний показник | Оцінювана якість |
Художня виразність. | Образна виразність форми, її оригінальність, стильова єдність, відповідність моді, декоративна виразність. | |
Естетичні | Раціональність форми. | Функціональна конструктивність форми, її візуально-ергономічна інформативність, відповідність предметному оточенню. |
Цілісність композиційно – пластичного формотворення. | Гармонійна єдність частин і цілого, тектонічність, пластичність, впорядкованість кольорографічних елементів, кольорофактурне поєднання. | |
Ергоно Мічні | Зручність користування за призначенням, керування і контролю. Простота оволодівання. Доступність обслуговування. | Відповідність виробу характеристикам: атропометричним, біомеханічним, психофізіологічним. Легкість набуття навичок користування виробом. Комфортність і швидкість здійснення. Технічного обслуговування. |
Є також інші показники ергодизайну: соціально-культурні, функціональні, експлуатаційні, дизайн-маркетингові, дизайн-екологічні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)